Висновки

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми навчання дітей старшого дошкільного віку лічби з використанням комп’ютера, що визначається обґрунтуванням змісту, форм, методів, компонентів, критеріїв та показників, рівнів навченості дітей старшого дошкільного віку лічби, педагогічних умов ефективності цього процесу. Результати теоретичного аналізу та експериментальної роботи підтвердили досягнення мети, ефективність вирішення поставлених задач і дали підстави для таких висновків:

1.  Аналіз науково-методичної, філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми навчання дітей старшого дошкільного віку лічби свідчить про її актуальність. На основі вивчення наукових джерел й аналізу теоретичних основ навчання старших дошкільників лічби уточнено сутність понять “комп’ютерна грамотність”, “інформаційна грамотність дитини старшого дошкільного віку”.

Комп’ютерна грамотність дитини старшого дошкільного віку – це володіння мінімальними навичками роботи з комп’ютером: самостійне вмикання та вимикання комп’ютера, пошук необхідних програм, уміння користуватися маніпулятором та клавіатурою, знання правил техніки безпеки роботи за комп’ютером.

Інформаційна грамотність дитини старшого дошкільного віку – це вміння оперувати відомою та здійснювати пошук нової інформації, у тому числі з використанням комп’ютера.

2.  Огляд наукової літератури щодо ролі, психолого-педагогічних аспектів та дидактичних і методичних можливостей застосування комп’ютера у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів показав доцільність його використання як ефективного технічного засобу навчання дітей старшого дошкільного віку. Комп’ютер природно входить у життя дитини старшого дошкільного віку і оптимізує її діяльність, підвищує інтерес до процесу навчання.

3.  Відповідно до теоретичних основ навчання лічби, аналізу практики роботи дошкільних навчальних закладів, узагальнених даних особливостей прояву знань, умінь та навичок лічби було визначено компоненти навчання дітей старшого дошкільного віку лічби: когнітивний (знання про лічбу), мотиваційний (позитивне ставлення до навчання лічби) та діяльнісний (лічильні уміння та навички, їх використання у різних видах діяльності). Для якісної характеристики рівнів навченості старших дошкільників лічби було обрано критерії (сформованість понять про лічбу, пізнавальний інтерес до процесу навчання лічби, усвідомлене самостійне використання знань, умінь та навичок лічби у життєвих ситуаціях) та їхні показники.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили недостатньо високі показники рівнів навченості дітей старшого дошкільного віку лічби. Початковий рівень навченості лічби виявлено у 19,1 % дітей старшого дошкільного віку (у контрольній групі – 16,7 %; в експериментальній – 21,4 %); середній рівень – 49,4 % (у контрольній групі – 51,3 %; в експериментальній – 47,6 %); достатній рівень – 22,3 % (у контрольній групі – 23,0 %; в експериментальній – 21,5 %); високий рівень – 9,2 % (у контрольній групі – 9,0 %; в експериментальній – 9,5 %).

4.  Визначено педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності навчання старших дошкільників лічби з використанням комп’ютера: формування понять про лічбу в дітей старшого дошкільного віку в процесі поєднання традиційної методики навчання і роботи з комп’ютером; розроблення та впровадження комп’ютерного програмно-педагогічного засобу для навчання старших дошкільників лічби; підвищення інформаційної культури педагогів та батьків.

У результаті педагогічного експерименту отримано об’єктивну картину ефективності авторської методики навчання дітей старшого дошкільного віку лічби з використанням комп’ютера.

Підсумки контрольного етапу експерименту засвідчили позитивну динаміку показників, що відображають рівні навченості дітей лічби (початковий рівень навченості лічби у контрольній групі знизився на 9,0 %, в експериментальній – на 14,3 %; середній рівень у контрольній групі знизився на 6,4 %, в експериментальній – на 16,6 %; достатній рівень у контрольній групі зріс на 9,0 %, в експериментальній – на 20,2 %; високий рівень навченості лічби у контрольній групі зріс на 6,4 %, в експериментальній – на 10,7 %). У контрольній групі середнє значення зросло на 9,4 %, а у експериментальній – на 14,9 %. Коефіцієнт якості знань у контрольній групі дорівнює 47,4 %, в експериментальній – 61,9 %.

Ймовірний приріст якості знань дітей старшого дошкільного віку за допомогою традиційної методики дорівнює величині від 0,8 до 2,9 одиниць, а за експериментальною методикою – від 2,1 до 4,2 одиниць, що свідчить про її перевагу та ефективність.

Проблема використання комп’ютера для формування математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку не вичерпана й потребує подальшого вивчення. Дослідження доцільно продовжувати в таких напрямах: розроблення комп’ютерних програмно-педагогічних засобів для ознайомлення дітей з величиною (розміром) предметів, навчання вимірюванню; формування уявлень про форму предметів; розвиток у дітей орієнтування в просторі та часі.

Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми рекомендовано розроблення Програми формування комп’ютерної компетентності дітей старшого дошкільного віку, що визначатиме концептуальні, змістові, методичні та організаційні засади застосування комп’ютерних технологій у педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.