- •Міністерство освіти і науки україни маріупольський державний університет кафедра дошкільної освіти
- •Передмова
- •Модуль 1 - Наука як сфера людської діяльності (4 години) Семінарське заняття № 1
- •Питання для обговорення:
- •Завдання для роботи в мікрогрупах
- •Методичні рекомендації
- •Література:
- •Модуль 2 – Методологія та методика наукового дослідження Практичне заняття № 2 Тема: Особливості застосування спостереження, анкетування, бесіди, як методів педагогічного дослідження – 2 години
- •Питання для обговорення
- •Практичні завдання (виконується по підгрупах):
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Семінарське заняття № 3 Тема: Метод педагогічного експерименту – 4 години
- •Питання для обговорення:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Практичне заняття № 4 Тема: Формулювання наукового апарату дослідження – 4 години
- •Питання для обговорення:
- •Практичні завдання (виконуються в аудиторії):
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Семінарське заняття № 5
- •Питання для обговорення:
- •Методичні рекомендації:
- •Рекомендована література:
- •Лабораторне заняття № 6
- •Практичне заняття складається з двох частин
- •Підготовка до обстеження, визначення його мети, завдань, добір матеріалів
- •Самостійна робота студентів по підготовці до лабораторного заняття:
- •Форми контролю з боку викладача:
- •Література:
- •Модуль 3 - Курсова, кваліфікаційна роботи: написання, оформлення, захист методи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з дисципліни «Основи наукових досліджень» (в балах)
- •Портфоліо самостіної роботи студента з навчальної дисципліни «Основи наукових досліджень»
- •Бланк оцінювання навчальних досягнень студентів з навчальної дисципліни
- •Шкала оцінювання в кмсонп та ects
- •Література:
Література:
Загвязинский В.И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования.- М.: Академия, 2001.
П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: навч. Посібник.- К., 2003.-116 с.
Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований.- М., 1982.
Методичесние проблемы развития педагогической науки / Под ред. П.Р.Атутова, М.Н.Скаткина- М.: Педагогика, 1985.
Коваль Л. Методологічні засади сучасного експерименту // Освіта, 1998, 5 серпня (№ 51).
Мороз І.В. Структура дипломних,кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення та захисту. –К., 1997.- 56 с.
Загвязинский В.И. Идея, замысел и гипотеза педагогических исследований // Педагогика, 1997, с.9-14.
Полонский В.М. Структура результата научно-педагогических исследований // Педагогика, 1998, № 3, с.26-31.
Семінарське заняття № 3 Тема: Метод педагогічного експерименту – 4 години
Мета: практикувати студентів у використанні такого метода дослідження як педагогічний експеримент. Забезпечити активну діяльність студентів у розробці програми з використання методу педагогічного експерименту. Розвивати допитливість в процесі виконання практичних завдань. Виховувати інтерес до наукових знань.
Заняття складається з двох взаємопов’язаних частин. В першій частині заняття обговорюються теоретичні питання плану. З’ясовується сутність експерименту: його видів, завдань функцій. У другій частині заняття студенти презентують розроблені ними самостійно програмами застосування методу педагогічного експерименту з певної теми наукового дослідження.
Питання для обговорення:
Характеристика методу дослідження як системи рекомендацій.
Види експерименту: лабораторний, природний.
Психолого-педагогічний експеримент, його специфіка і функції. Завдання психолого-педагогічного експерименту
Констатуючий експеримент, формуючий, контрольний.
Визначити можливості використання методу педагогичного експерименту.
Практичне завдання:
Скласти програму використання методу педагогічного експерименту з конкретної теми наукового дослідження.
Підготувати презентацію методу педагогічного експерименту з тренувальної теми дослідження.
Методичні рекомендації:
Готуючись до заняття студентам необхідно усвідомити, що важливими методами дослідження з педагогіки та методики є вивчення літературних джерел, спостереження, самоспостереження, вивчення досвіду роботи, бесіди, анкетування, експеримент та інші.
Експеримент передбачає активне втручання дослідника у різні сторони об’єкту вивчення. Розрізняють два види експерименту: лабораторний та природний. Лабораторний експеримент широко застосовується у дослідженнях з точних наук. Він характеризується тим, що дослідник сам викликає явище, що вивчається. Повторюючи його кілька разів, вільно створює і змінює умови, при яких це явище відбувається. Лабораторний експеримент, який планується забезпечує контроль и отримання кількісних характеристик процесів, що вивчаються. З метою точного дозування матеріалів у лабораторному експерименті використовується спеціальна апаратура, обладнання, контрольно-вимірювальні пристрої. Проведення лабораторного експерименту пов’язано зі створенням штучних умов і незвичної обстановки, він має порівняно обмежене застосування у педагогічних дослідженнях. Однак лабораторний експеримент може бути корисний у деяких психологічних дослідженнях (у вивченні типологічних особливостей уваги, запам’ятовування тощо).
Для розв’язання ряду педагогічних завдань іноді застосовують новий вид експерименту, спрощений, «камерний» варіант лабораторного експерименту (Г.І. Щукіна), який проводиться з кожним досліджуваним окремо, за чітко розробленим планом, інструкцією, із звичними для них матеріалами (картками, геометричними фігурами тощо).
На початку ХХ століття А.Ф. Лазурський на основі лабораторного експерименту розробив метод природного експерименту, особливість якого полягає у тому, що він проводився у звичайних умов, без спеціальної апаратури. В умовах дошкільного закладу, школи природний експеримент ставився, зазвичай, вчителем чи вихователем, добре знайомим дітям, у процесі занять. При цьому діти не знали, що вони були учасниками експерименту. Природний експеримент, як лабораторний дозволяє змінювати, контролювати деякі умови, враховувати результати. Він знайшов широке застосування у практиці. Разом з цим слід ураховувати обмежені можливості природного експерименту, оскільки його проведення пов’язано з необхідністю використання більшого часу для доказів і достовірності отриманих результатів.
Для дослідження питань навчання і виховання у проведенні курсового, дипломного дослідження широкого застосування знаходять різні види психолого-педагогічного експерименту. Психолого-педагогічний експеримент представляє собою комплексний метод, який поєднує методи спостережень, усного і письмового опитування, рейтингу, бесіди тощо. Метод педагогічного експерименту слугує для розв’язання наступних завдань дослідження (Ю.К.Бабанський):
встановлення залежності між певним педагогічним впливом і результатом навчання, розвитку, виховання дітей;
виявлення залежності між системою педагогічних впливів із затратами часу на досягнення результатів;
порівняння ефективності двох чи кількох варіантів педагогічних впливів, вибір їх оптимального варіанту;
доведення раціональності визначеної системи впливів за певними критеріями;
виявлення причинних зв’язків.
В існуючий час встановлені найбільш важливі умови ефективності проведення педагогічного експерименту. До них відносяться наступні:
ретельний попередній аналіз явища, що вивчається, організація історичного огляду і вивчення масової педагогічної практики;
висування чітко сформульованої гіпотези, яка витікає з попереднього аналізу теорії і практики рішення поставленої проблеми. Гіпотеза повинна спиратися на вагомі аргументи, а не формулюватись у вигляді власної думки;
коректне визначення мінімально необхідного числа експериментальних об’єктів і тривалості експерименту;
характеристика динаміки явищ, що досліджуються, труднощів,що виникають у ході реалізації різних факторів, змін і таке інше;
введення до структури наукового дослідження спеціальної процедури доказу доступності і оптимальності висновків і рекомендацій.
Проведення експерименту у педагогічних дослідженнях потребує ретельної підготовки і організації. Підготовка починається з чіткого уявлення дослідником про мету характер, етапи експерименту. Організатор експерименту завжди має за висловлюванням І.П.Павлова «передбачуване рішення», яке формулюються у вигляді гіпотези.
У залежності від дослідницького призначення педагогічного експерименту розрізняють такі його види: констатуючий, формуючий і контрольний (В.І.Загвязинський, І.Ф.Харламов та ін.). Іноді виділяють попередній експеримент (розвідницький), додатковий, уточнюючий, дублюючий та ін. Інші дослідники говорять про етапи педагогічного експерименту (Г.І.Щукіна): констатуючий, формуючий, повторний констатуючий и тому подібне.
Констатуючий експеримент проводиться спочатку дослідження и ставить соєвим завданням з’ясування стану на практиці явища, що вивчається.
Формуючий чи утворюючий експеримент відіграє основну роль у педагогічному дослідженні. Організується на основі попереднього вивчення стану проблеми і аналізу результатів констатуючого експерименту. Тому правомірно розглядати формуючий і констатуючий експерименти як послідовні етапи єдиного педагогічного експерименту. У процесі формуючого експерименту дослідник проводить корегування висунутої гіпотези і перевіряє її. Щоб довести раціональність експериментальних умов, проводиться робота одночасно у кількох експериментальних і контрольних групах дітей.
Педагогічний експеримент широко застосовується у виконання курсових, дипломних, магістерських робіт, збагачує їх зміст, формує у майбутніх педагогів навички творчого підходу до педагогічної діяльності і проведення нескладних педагогічних досліджень.
