Підготовка до обстеження, визначення його мети, завдань, добір матеріалів

Бесіда з дитиною, встановлення позитивного емоційного контакту у суб’єкт-об’єктному форматі, формування мотивації на виконання завдань

ЕКСПЕРИМЕНТ

Пред’явлення інструкції инструкции

Спостереження

Аналіз поведінки дитини

Виконання експериментальних завдань

Ведення протоколів обстеження (стенограма, диктофон)

Підготовка до заключної частини

У додатку до лабораторного заняття представлено кілька варіантів діагностичних методик для визначення рівнів мовного розвитку дітей, розуміння художнього тексту, казок, математичного розвитку, а також анкета для студентів. Кожна методика містить опис механізму обробки результатів роботи з дітьми.

Друга частина заняття проводиться в аудиторії. Студенти остаточно оформлюють протоколи обстеження дітей, висновки у зошитах для лабораторних робіт. З кожною мікрогрупою викладач проводить співбесіду за таким планом:

• виступ керівника мікрогрупи про організацію обстеження дітей і розподіл завдань;

• коротка доповідь кожного студента про проведену дослідницьку роботу;

• обґрунтування висновків.

Самостійна робота студентів по підготовці до лабораторного заняття:

• Вибрати і опрацювати готові діагностичні методики;

• Підготувати дидактичний матеріал для роботи з дітьми;

• Підготувати зошити для оформлення лабораторної роботи.

Форми контролю з боку викладача:

• перевірка наявності дидактичного матеріалу;

• співбесіда.

Література:

1. Аминов Н.А. Диагностика педагогических способностей. - М., 1997.

2. Брежнєва О.Г. Критеріально-орієнтовані тести як інструмент вивчення рівня пізнавальної активності старших дошкільників / О.Г.Брежнєва, К.Й.Щербакова // Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка: Педагогічні науки, Ч.І.- Луганськ - 2009.- С.35-43.

3. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты.- М.: Владос: ПРЕСС, 2005.- 159 с.

4. Диагностические методики выявления уровня психического развития детей дошкольного возраста / Сост. А.М.Богуш и др.- Одесса, 1997.

5. Диагностика в детском саду. Содержание и организация диагностической работы в дошкольном образовательном учреждении. Методическое пособие. Изд. 2-е - Ростов н/Д.: Феникс, 2004- 288с.

6. Ерофеева М.В., Ерофеева И.Б. Психологическая карта дошкольника (готовность к школе).- М., 2002.- 96 с.

7. Загвязинский В. Методология и методы психолого-педагогического исследования / В.Загвязинский, Р. Атаханов- М.: Академия, 2001.

8. Лаак Я.Психодиагностика: проблемы содержания и методов.- М., 1996

9. Кушнір В. Моделювання процесу прийняття рішення в педагогічних дослідженнях // Рідна школа, 1998- №4.- С. 59-62.

10. Урунтаева Г.А. Диагностика психологических особенностей дошкольника. Практикум. - М.: Академия, 1997.- 96 с.

11. Худик В.А. Диагностика детского развития. Методы исследования. - К.: Освіта, 1992- 220 с.

Модуль 3 - Курсова, кваліфікаційна роботи: написання, оформлення, захист методи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів

В основі модульного контролю з ОНД лежить накопичення оцінок (балів) за певний період навчання. Цей період включає різні види діяльності студента: роботу на семінарських заняттях, виконання тестів, модульних контрольних робіт, написання рефератів, підготовку творчих завдань та інше. Сума балів виступає в ролі кількісного показника якості роботи кожного студента. За основу оцінювання досягнень студентів використана 100 - бальна шкала. Робоча програма передбачає розподіл цих балів між модулями.

Викладання навчального курсу «Основи наукових досліджень» реалізується через змістові і функціональні модулі. Змістових модулів – три, вони відображують повний обсяг матеріалу за розділами і темами дисципліни. За кожний змістовий модуль студент має набрати певну кількість балів.

Функціональні модулі, у свою чергу, дозволяють викладачеві забезпечити всебічний контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів відбувається у межах кожного функціонального модуля. Нижче у таблиці показані три функціональні модулі: модуль1- включає три змістові модулі, за якими проводиться тестування знань студентів; модуль 2 – виконання індивідуального навчально-дослідного завдання і модуль 3 - підсумкова атестація.

Модуль 1 – теоретико-практичний - передбачає відпрацювання студентами матеріалу лекцій, семінарських занять за трьома змістовими модулями, а також виконання завдань самостійної роботи, проведення комплексного тестування наприкінці змістового модуля. Модуль 2 - індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) - передбачає перевірку і захист роботи за певною темою. Модуль 3 - підсумкова атестація – передбачає виконання студентами комплексного тесту за матеріалом курсу основи наукових досліджень. Максимальна сума балів за вивчення всієї дисципліни – 100 балів. Максимальна сума балів за виконання кожного функціонального модуля становить: за перший модуль - 60 балів; другий модуль (ІНДЗ) – 20 балів; третій модуль - підсумкова атестація – 20 балів. Підсумкова атестація передбачає виконання студентами варіативних завдань. Кожний студент отримує свій варіант за програмою курсу, який містить:

• комбінований тест;

• відповідь на одне питання теоретичного характеру;

Максимальна кількість балів за підсумкову атестацію – 20 балів. Бали розподіляються між двома завданнями: 10 балів - за виконаний тест, 10 - балів за відповідь на теоретичне питання.