Складання шпонкових з’єднань

Складання шпонкових з’єднань рекомендується виконувати після рительного огляду з’єднувальних деталей. На їх поверхні не повинно бути заусениць, задирів і забоїн. При наявності таких дефектів їх необхідно усунути. В сільськогосподарських машинах найбільш розповсюджені призматичні, сегментні, і клиновидні шпонки.

Шпонкові з’єднання збирають в наступній послідовності. Спочатку шпонку встановлюють легкими ударами мідного молотка в паз вала (сегментні і призматичні шпонки повинні входити в паз з деяким натягом), а потім на вал насаджують охоплюючи деталь (шків, зірочку, шестерню і т.д.). Такі шпонки в паз охоплюючої деталі розміщують з деяким зазором. У випадку необхідності іх доводять по пазам вала і охоплюючої деталі припилюванням.

Клиновидні шпонки входять в канавки вала і охоплюючої деталі з натягом. Їх встановлюють в паз легкими ударами мідного молотка. Нахил шпонки і паза охоплюючої деталі повинен співпадати. В іншому випадку можливий перекіс з’єднувальних деталей.

Особливості заклепочного з’єднання

Широкого розповсюдження в авторемонтному виробництві знайшли зварні, паяні і заклепочні з’єднання. Вони використовуються в основному, коли ускладнений доступ до одної із з’єднувальних деталей. Найчастіше зустрічаються заклепочні з’єднання . Матеріалом для заклепок найчастіше слугує проволока із сталі 10 і з алюмінієвих сплавів Д18 і В65. Міцність клепаного з’єднання залежить в основному від матеріалу, з якого виготовлені заклепки, їх термічної обробки, способу посадки стержня заклепки і діаметра отвору під заклепку для отримання міцного з’єднання розмір отвору під заклепку діаметром до 4 мм повинен бути на 0,1 мм більше діаметра заклепки, для заклепок діаметром від 5 – 8 мм – на 0,2 мм.

По способу утворення замикаючої головки розрізняють ударну клепку і клепку тиском (остання забезпечує кращу якість ремонту). Клепані роботи вельми трудомісткі, тому для їх виконання використовують пневматичні, гідравлічні, і пневмогідравлічні пристрої.

Рис. 1.4. Схеми розбирання – складання заклепочних з’єднань:

а-розбирання; б-складання;

1-підтримувач; 2-закладна головка заклепки; 3-обжимка; 4-повзун; 5-головка

Техніка безпеки при виконанні слюсарних робіт

1. Працювати можна тільки в спецодязі, з застебнутим обшлагами рукавів, заправленим одягом так, щоб не було звисаючих кінців, в головному уборі з заправленим під нього волоссям.

2.При розбиранні і складанні вузлів, агрегатів і с.г. машин в цілому застосовувати справний інструмент.

3. Проводити розбирання і складання малих вузлів на верстаках, а великих – на спеціальних стендах.

4. Застосовувати інструмент за призначенням: не подовжувати гайкові ключі під’єднанням іншого ключа або трубки, не бити молотком по ключу, не відкручувати гайки і болти за допомогою зубила.

5. Забороняється свердлити на свердлильному верстаті в рукавицях.

6. По закінченню робіт треба прибрати робоче місце, а інструмент здати в інструментальну кладову.

7. Зберігати використане ганчір’я тільки в металевих ящиках з щільно закритими кришками.

8. Слід негайно прибрати пролите на долівку мастило і пальне.

9. При рубанні, клепаних та інших подібних роботах, при яких можливе підскакування часток металу, користуватись окулярами з без осколочними склом і встановлювати переносну огорожу, щоб поряд працюючі або перехожі не зазнали травм.