Тема: Періодизація історії. Методичні рекомендації

При вивченні теми першочергова увага повинна бути приділена загальним принципам поділу історії та її критеріям. По-друге, необхідно визначити специфічні риси поділу різних епох за регіональною та концептуальною характеристиками. По-трете, необхідно визначити проблему синхронізації та внутрішньої структури хронології періодів.

Література:

1. Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник. – К., 1999.

2. Кареев, Н.И. Общий ход всемирной истории. Очерки главнейших исторических эпох. – Тульская обл., пос. Заокский, 1993.

3. Майоров Н.И. Введение в историю Древнего Востока: Учебное пособие. – Томск, 2003.

4. Панфилова Т.В. Некоторые проблемы осмысления всемирной истории // Философия и общество. – 1998. – № 6. – С. 124-143.

5. Свідерській Ю.Ю., Окаринський В.М. Давня і середньовічна історія України: У 4-х ч. – Тернопіль, 2007.

6. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та раньомодерної України. - Вид. 4. – К., 2009.

Тема: Джерела в системі історичних досліджень. Класифікація історичних джерел. Методичні рекомендації

При вивченні теми треба приділити увагу поняттям предмету і завдання історичного джерелознавства. Необхідно ознайомитися з процесом розвитку теоретичного осмислення предмету історичного пошуку. Важливою складовою проблематики семінару є питання об’єктивно-суб’єктивної сутності джерела, як і в яких формах вона проявляється і як забезпечує об’єктивну оцінку історичного факту. Другою важливою проблемою семінару є усвідомлення понять – історичні залишки та історична традиція та принципів і критеріїв класифікації та типологізації джерел.

Література:

1. Антонова С.И. Статистические источники по истории СССР периода капитализма: Учеб. пособие. – М., 1968.

2. Григорьева И. В. Источниковедение новой и новейшей истории стран Европы и Америки. – М., 1984.

3. Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: Теорія, методика, історія: Навч.-метод. посібник. – Х., 2005.

4. Борщевский В. Я. Источниковедение истории СССР. – К., 1985.

5. Варшавчик М. А. Источниковедение истории КПСС. – К., 1989.

6. Варшавчик М. Я. Джерелознавство історичне // Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

7. Воронов В.І. Джерелознавство історії України. – Дніпропетровськ, 2003.

8. Данилевский И. Н., Кабанов В. В., Медушееская О. М., Румянцева М. Ф. Источниковедение. Теория, история, метод. Источники российской истории. – М., 1998.

9. Джерелознавство історії України. Довідник. – К., 1998.

10. Історичне джерелознавство: Підручник / Я.С. Калакура, І.Н. Войцехівський, С.Ф. Павленко та ін. – К., 2003.

11. Історичне джерелознавство: Підручник. – К., 2002.

12. Медушевская О. М. Теоретические проблемы источниковедения. – М., 1977.

13. Санцевич А. В. Джерелознавство з історії Української РСР післявоєнного періоду. – К., 1972.

14. Стрельський В. І. Джерелознавство історії СРСР періоду імперіалізму. – К., 1957.

Тема: Історіографія в системі історичної науки. Методичні рекомендації

При вивченні теми необхідно чітко визначити поняття історіографії, її об’єкту і предмету дослідження. Усвідомити специфіку історіографії та основні етапи її становлення як науки. Важливим для глибокого розуміння проблематики семінару засвоїти природу історіографії, систематизувати методи історіографії (синтез і аналіз) та її понятійний апарат і її місце у процесі історичного пізнання (методична, допоміжна, світоглядна та дидактична функції). Важливою складовою теми є розкриття сучасної історіографічної ситуації в Україні в контексті краху ідеології «інтелектуального імперіалізму» та формування нових умов університеталізації» та «регіоналізації» української історичної науки.

Для формування практичних навичок історіографічного аналізу необхідно детально опрацювати нову модель історіографічного опису Н. Яковенко.