Тема: Історія як комплекс історичних знань. Методичні рекомендації

При вивченні теми, в першу чергу, необхідно чітко проаналізувати концепцію К. Ясперса «вістового часу» в якій подаються ознаки формування людської цивілізації, як початку універсальності. По-друге, визначити ключові характеристики концепції «трьох хвиль» Е. Тофлера, як універсальної моделі співіснування різних систем. По-трете, необхідно визначити загальні та специфічні риси цивілізаційних моделей О. Шпенглера, А. Тойнбі та М.Я. Данилевського. Розглянути проблему розбіжностей логічних конструкцій «тотальних концепцій» з історичною реальністю.

Література:

1. Арон, р. Этапы развития социологической мысли. – м., 1993.

2. Бокль, Г.Т. История цивилизации: в 2 т. / Г.Т. Бокль: пер. с англ. – М., 2000-2002.

3. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М., 1991.

4. Ионов И.Н. Теория цивилизации и эволюция научных знаний // Общественные науки и современность, 1997, № 6.

5. Кареев, Н.И. Общий ход всемирной истории. Очерки главнейших исторических эпох. – Тульская обл., пос. Заокский, 1993.

6. К новому пониманию человека в истории. Очерки развития современной западной исторической мысли. – Томск, 1994.

7. Мучник В.М. В поисках утраченного смысла истории: эволюция мировоззрения А.Дж. Тойнби. – Томск, 1986.

8. Орлова Т.В. Історія сучасного світу (XV-ХХІ століття): Навч. посіб. – К., 2008.

9. Панфилова Т.В. Некоторые проблемы осмысления всемирной истории // Философия и общество. – 1998. – № 6. – С. 124-143.

10. Семенникова Л.И. Цивилизации в истории человечества. – Брянск, 1998.

11. Стельмах с.П. Історична наука в Україні епохи класичного історизму хіх – початок хх століття. – к., 2005.

12. Тойнбі А. Дослідження історії: У 2-х т. / А. Дж. Тойнбі; пер. з англ.. В. Шовкуна. – К., 1995.

13. Тоффлер Э. Третья волна. – М. 1999.

14. Шпенглер, О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: в 2 т. – Т. 1. Образ и действительность. – Новосибирск, 1993.

Тема: Структура і складові частини історії. Методичні рекомендації

При вивченні теми необхідно чітко визначити загальні характеристики галузей пізнання історії, основні риси, об’єкт, предмет і особливості історичного дослідження в археології, етнографії та етнології, історичній антропології, політичній та економічній історії та історії культури. Особливу увагу треба зосередити на усвідомлення об’єкту дослідження кожної історичної галузі та технології його вивчення.

Література:

1. Авдусин Д.А. Археология СССР: Учебник, изд. 2-е, перераб. и доп. – М., 1977.

2. Арон, р. Этапы развития социологической мысли. – м., 1993.

3. Добролюбський а.О., Мохненко с.С., Добролюбська ю.А. Що таке історико-культурна антропологія? // Таврійський науковий вісник. – 1998. – Вип. 5. – ч. 2. – с. 163-172.

4. Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник. – К., 1999.

5. Итс Р.Ф. Введение в этнографию: Учебное пособ. – Л., 1991.

6. Етнографія України: Навч. посіб. / За ред. С. А. Макарчика. – Львів, 1994.

7. К новому пониманию человека в истории. Очерки развития современной западной исторической мысли. – Томск, 1994.

8. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Плановика. – 4-те вид. випр. і доп. – К., 2001.

9. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983.

10. Наливайко С. Етнічна історія Давньої України. – К., 2007.

11. Політична історія України: Посібник для студентів вищіх навчальних закладів / За ред. В.І. Танцюри. – К., 2001.

12. Свідерській Ю.Ю., Окаринський В.М. Давня і середньовічна історія України: У 4-х ч. – Тернопіль, 2007.

13. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та раньомодерної України. - Вид. 4. – К., 2009.