Теми самостійного опрацювання Тема: Предмет і завдання історичної науки. Методичні рекомендації

При вивченні теми в першу чергу треба чітко розмежувати поняття: об’єкту, предмету та завдань історії. Головну увагу треба зосередити на такій ключовій проблемі як соціальна цінність історичних знань в сучасних уявленнях людства. Для цього необхідно детально розглянути ключові історіософські концепції історичного буття в поглядах Біондо, Лоренцо Валла, Д. Дідро, Ж. д'Аламбера, Вольтера, Леопольд фон Ранке, І. Тена, О. Конта, Ш. -В. Ланглуа, Ш. Сеньобоса, Робіна Коллінгвуда, Марка Блока та ін. Важливим для усвідомлення матеріалу є визначення критеріїв сутності історичної події та її образу у сприйнятті сучасним дослідником.

Література:

1. Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: Факт, идея, теория. – М., 1973.

2. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций / Дж. Вико: пер. с ит. – М., Киев, 1994.

3. Ерофеев н.А. Что такое история. – м., 1976.

4. Мерзон Л.С. Проблема научного факта. – Л., 1972.

5. Февр л. Бои за историю. – м., 1991.

6. Философские проблемы исторической науки. – М., 1969.

7. Фукуяма, Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134-148.

8. Шпенглер, О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: в 2 т. – Т. 1. Образ и действительность. – Новосибирск, 1993.

Тема: Теорія та методологія історичної науки. Методичні рекомендації

При вивченні теми головної уваги потребує чітке оволодіння знаннями, щодо формування та розвитку основних концепцій історичного процесу в різні епохи (стародавня, середньовічна, нового і новітнього часу) та вплив релігійного світогляду на концептуальні парадигми. Необхідно сформувати чіткі уявлення про загальні риси та особливі ознаки еволюціоністської, цивілізаційної антропологічної та соціологічної концепцій розвитку. Важливим елементом при підготовці до семінару є опанування засад першої тотальної історичної концепції – марксистської. Обов’язковим є при розгляді формаційної теорії історичного процесу, її системні визначення і трактовки, характеристики формацій, рушійних сил, відношення засобів виробництва і виробничих відносин, а також її місце і роль в історичному пізнанні.

Література:

1. Барг М. Цивилизационный подход к истории // Коммунист, 1991, № 3.

2. Барг М. Категория "цивилизация" как метод сравнительно-исторического исследования // История СССР, 1991, № 5.

3. Барг М.А . Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1987.

4. Вахтомин Н.К. Генезис научного знания: Факт, идея, теория. – М., 1973.

5. Гуревич А.Я. Теория формаций и реальность истории // Вопросы философии. – 1990. – № 11.

6. Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – М., 1974.

7. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

8. Ионов И.Н. Теория цивилизации и эволюция научных знаний // Общественные науки и современность, 1997, № 6.

9. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. – М., 1899.

10. Лосев, А.Ф. Античная философия истории. – М., 1977.

11. Медушевская О. Румянцева М. Методология истории. М., 1997.

12. Методология истории. Минск, 1996.

13. Павленко Ю.В. Альтернативные подходы к осмыслению истории и проблемы их синтеза // Философия и общество. – 1997. – № 3. – С.93-132.

14. Панфилова Т.В. Некоторые проблемы осмысления всемирной истории // Философия и общество. – 1998. – № 6. – С. 124-143.

15. Панфилова Т.В. Формационный и «цивилизационный» подходы: возможности и ограниченность // Общественные науки и современность. – 1993. – № 4. – С. 84 - 97.

16. Философские проблемы исторической науки. – М., 1969.