Література:

1. Бокль, Г.Т. История цивилизации: в 2 т. / Г.Т. Бокль: пер. с англ. – М., 2000-2002.

2. Кареев, Н.И. Общий ход всемирной истории. Очерки главнейших исторических эпох. – Тульская обл., пос. Заокский, 1993.

3. К новому пониманию человека в истории. Очерки развития современной западной исторической мысли. – Томск, 1994.

4. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Плановика. – 4-те вид. випр. і доп. – К., 2001Орлова Т.В. Історія сучасного світу (XV-ХХІ століття): Навч. посіб. – К., 2008.

5. Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др: пер. с англ. и нем. Л.Е. Переяславцевой, М.С. Панина, М.Б. Гнедовского – М., 2002.

6. Панфилова Т.В. Некоторые проблемы осмысления всемирной истории // Философия и общество. – 1998. – № 6. – С. 124-143.

7. Сол Д.Р.Ублюдки Вольтера. Диктатура раз ума на Западе / Пер. с англ. А.Н. Сайдашева. – М., 2007.

8. Тоффлер Э. Третья волна. – М., 1999.

9. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон; пер. с англ. Т. Велимеева. – М., 2006.

10. Шпенглер, О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: в 2 т. – Т. 1. Образ и действительность. – Новосибирск, 1993.

Семінар 3.

Методи історичного дослідження. План:

1. Структурні форми процесу пізнання.

2. Загальнонаукові емпіричні методи історичного дослідження.

3. Загальнонаукові теоретичні методи історичного дослідження.

4. Загально історичні методи у процесі пізнання історичного минулого.

5. Спеціально історичні методи дослідження.

6. Міждисциплінарні методи дослідження у процесі пізнання історичного джерела та історичного факту.

Методичні рекомендації

При підготовці питань семінару головна увага повинна бути приділена усвідомленню чіткої стратифікації методів на загальнонаукові емпіричні (експеримент, опис і спостереження), теоретичні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, систематизація і класифікація), загальноісторичні (порівняльний, хронологічний, генетичний, типологічний, синхроністичний та діахронічний), спеціальноісторичних (метрологічного, критичного, евристичного, іконографічного, палеографічного) та міждисциплінарні (математичного, статистичного, конкретних соціальних досліджень) в контексті основних принципів історичного пізнання.

Для набуття практичних навичок до семінару необхідно підготувати розробку історичної події з використанням трьох методів дослідження (обираються довільно до кожного семінарського заняття).

Література:

1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

2. Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – М., 1974.

3. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

4. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. – М., 1987.

5. Медушевская О. Румянцева М. Методология истории. М., 1997.

6. Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – 2-е изд. – К., 1990.

7. Стельмах С.П. Історична наука в Україні епохи класичного історизму ХІХ – початок ХХ століття. – К., 2005.

8. Хвостова К.В., Финн В.К. Проблемы исторического познания в свете современных междисциплинарных исследований. М., 1997.