Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВС Методрозробки Семінари 2013 Заоч.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
162.82 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет

Факультет психології, історії та соціології

Кафедра історії України та методики викладання

Методичні рекомендації

Семінарські заняття і завдання самостійної роботи з курсу

«Вступ до спеціальності»

Для заочної форми навчання

Спеціальність / Напрям підготовки: 6.020302. Історія

Курс: перший

Підготував:

к.і.н., доцент

Цибуленко Г.В.

Херсон – 2013

Загальна література:

  1. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: методологические проблемы. / А.Н. Аверьянов. – М., 1985.

  2. Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. – Новосибирск, 1987.

  3. Арон, Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993.

  4. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

  5. Барг М.А . Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1987.

  6. Блок М. Апология истории или ремесло историка. – М., 1973.

  7. Гречко П.К. Концептуальные модели истории: Пособие для студентов. – М., 1995.

  8. Губман Б. Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. – М., 1991.

  9. Дьяков В.А. Методология истории в прошлом и настоящем. – М., 1974.

  10. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

  11. Ерофеев Н.А. Что такое история. – М., 1976.

  12. Медушевская О. Румянцева М. Методология истории. М., 1997.

  13. Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки. – К., 1997.

  14. Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. – К., 1983.

  15. Пронштейн А.П., Данилевский И.Н. Вопросы теории и методики исторического исследования: Учеб. пособие. – М., 1986.

  16. Ракитов А.И. Историческое познание: системно-гносеологический подход. – М., 1982.

  17. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

  18. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.

Семінари

Семінар 1.

Надбання вітчизняної та світової історичної думки. Сучасні наукові проблеми.

План:

  1. Історична наука в ХХ – на початку ХХІ століть: теоретичні пошуки, напрями і тенденції розвитку.

  2. «Нова історична наука».

  3. Соціоприроднича історія і синергетика.

  4. Квантитативна історія – кліометрика.

Методичні рекомендації

При підготовці питань семінару необхідно зосередити увагу на розгляді проблеми взаємовпливу історії та сучасності, історії і ідеології, історії і політики в контексті формування постмодерністської історії ХХ ст. Необхідно зосередити увагу на розкритті понять: актуальності в історії, «історичної свідомості» та її співвідношення з суспільною свідомістю. Ключовим питанням семінару є формування на цих підвалинах нової культурної і інтелектуальної історії. Для її опанування необхідно чітко сформувати основні постулати школи «Анналів» («велика довготривалість», «ментальність», «структура»), кліометрики як альтернативи традиційної історії, соціоприродничої історії («вміщуючий ландшафт», «біфуркація», «суперетнос») і синергетики («самоорганізація», «ентропія», «флуктуація», «когерентність», «кооперативний процес»).

Література:

  1. Арон, р. Этапы развития социологической мысли. – м., 1993.

  2. Бородкин Л.И., Селунская Н.Б. Методы изучения социальной истории в американской историографии (по поводу "Проекта социальной истории Филадельфии") // История СССР, 1978.

  3. Блок М. Апология истории или ремесло историка. – М., 1973.

  4. Губман Б.Л. Смысл истории. Очерки современных западных концепций. – М., 1991.

  5. Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа "Анналов". – М., 1993.

  6. Гуревич А.Я. О кризисе современной исторической науки // Вопросы истории. – 1991. – № 2-3.

  7. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Що таке історико-культурна антропологія? // Таврійський науковий вісник. – 1998. – Вип. 5. – Ч. 2. – С. 163-172.

  8. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії «нової історичної науки»: Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

  9. К новому пониманию человека в истории. Очерки развития современной западной исторической мысли. Томск, 1994.

  10. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М., Наука, 1987,

  11. Количественные методы в советской и американской историографии / Отв. ред. И.Д.Ковальченко, В.А.Тишков. М., Наука, 1983; Аграрная эволюция России и США в XIX - начале XX века. Материалы советско-американских симпозиумов/Отв. ред. И.Д.Ковальченко, В.А.Тишков. М., 1991.

  12. Кун Т. Структура научной революции. – М., 1975.

  13. Репина Л.П. "Новая историческая наука" и социальная история. – М., 1998.

  14. Стельмах С.П. Історична наука в Україні епохи класичного історизму ХІХ – початок ХХ століття. – К., 2005.

  15. Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.

  16. Федотова В.Г. Методология истории сегодня. Новая и новейшая история, 1996.

  17. Хвостова К.В., Финн В.К. Проблемы исторического познания в свете современных междисциплинарных исследований. М., 1997.

Семінар 2.

Історія сучасного світу в системі історичної науки. План:

  1. Історія сучасного світу як предмет наукового аналізу.

  2. Найважливіші фактори і тенденції світового розвитку.

  3. Основні напрямки змін у духовній, політичній, геополітичній, ідеологічній та економічній сферах життя суспільств другої й третьої хвиль.

  4. Війни в історичній ретроспективі.

Методичні рекомендації

При підготовці питань семінару необхідно розібратися в проблематиці інтенсифікації історичного процесу і потреби переходу від формули всесвітньої історії до історії сучасного світу – «глобальної історії». В контексті цієї схеми розкриття історії сучасного світу – світу модерну потрібно проаналізувати характерні ознаки його зародження та визначити найважливіші фактори і тенденції розвитку, основні напрямки змін у духовній, політичній, геополітичній, ідеологічній та економічній сферах життя суспільств другої і третьої хвиль. Усвідомити нові тенденції сучасного світу: індустріальність, постіндустріальність, глобалізація, технократія, світовий ринок, НТР, ідеологія тощо. Потрібно приділити увагу таким проявам сучасного світу як геополітика, системи захисту і стримування, глобальні війни та терор і тероризм.