Ст. 308 Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засо­бів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ни­ми шляхом шахрайства або зловживання службовим стано­вищем

Ця стаття передбачає відповідальність за умисне незаконне вилучення зазначених засобів та речовин з організацій, установ або підприємств будь-якої форми власності чи в окремих громадян для особистого вживання або іншого протиправного використання, що створює загрозу спричинення шкоди здоров'ю населення як наслідок виходу цих засобів або речовин з контро­льованої сфери.

Специфіка цього злочину полягає, насамперед, у його предме­ті. Таким предметом можуть бути і наркотичні засоби чи психотропні речовини, що не мають державної ціни. Пленум Верховно­го Суду України відніс до предмета викрадення, відповідальність за яке передбачена ст. 308, вилучення наркотиковмісних рослин або їх частин з полів господарств чи земельних ділянок громадян до закінчення збирання врожаю. При цьому не має значення, пра­вомірно чи незаконно особа володіє наркотичним засобом, психо­тропною речовиною або вирощувала наркотиковмісні рослини, які були предметом розкрадання (п. 6 постанови).

Об'єктивну сторону даного злочину утворюють дії, вчинені способами, зазначеними у ст. 308.

Під викраденням треба розуміти обернення зазначених засобів або речовин на свою користь чи інших осіб шляхом крадіжки або ненасильницького грабежу.

Привласнення - це утримання і обернення таким шляхом на свою користь наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, які були ввірені винному або перебували у його віданні у зв'язку з професійною діяльністю, тобто перебували у законному володінні цієї особи.

Вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів полягає у вчиненні дій, схожих за зовнішнім проявом до діянь, передбачених ст. 189. Зокрема, це вимога передачі вказаних засобів або речовин з погрозою застосування в майбутньому вбив­ства або насильства до потерпілого чи його близьких родичів, об­меження прав або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потер­пілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Така вимога може супроводжуватись і реальним пошкодженням чи знищенням майна.

Під заволодінням наркотичними засобами, психотропними ре­човинами чи їх аналогами шляхом шахрайства слід розуміти заволодіння ними у такі способи, як обман або зловживання довірою.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 308) є вчинення злочину: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб; в) із застосу­ванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; г) з погрозою застосування такого насильства; г) осо­бою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених стаття­ми 306, 307, 310, 311, 312, 314, 315; д) у великих розмірах, а також е) заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовина­ми чи їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами шляхом, зловживання службової особи своїм службовим становищем означає таку поведінку, за якої особа ви­користовує своє службове становище всупереч інтересам служби і обертає таким шляхом ці засоби або речовини на свою користь або користь інших осіб. Різниця між такою формою розкрадання нар­котичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів та привла­сненням цих засобів або речовин в тому, що в останньому випадку вони були ввірені особі у зв'язку з виконанням професійних, а не службових обов'язків, а також в суб'єкті злочину.

Особливо кваліфікуючими ознаками (ч. 3 ст. 308) є дії, пе­редбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони вчинені в особ­ливо великих розмірах, або організованою групою, розбій з метою викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх ана­логів, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з наси­льством, небезпечним для життя і здоров'я.

Поняття особливо великих розмірів та вчинення діяння організо­ваною групою збігається з аналогічними кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307. Сума матеріальних збитків, заподіяних розкраданням наркотиків або психотропних речовин для кваліфікації, як правило, значення не має. Якщо ж вартісна сума викраденого перевищує межу, встановлену щодо особливо великого розміру розкрадання майна шляхом грабежу або розбою, вчинене кваліфікується як сукупність злочинів, передбачених ст. 308 та ч. 4 ст. 186 або ст. 187.

Для розбою та вимагання як способів цього особливо кваліфі­кованого виду розкрадання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів характерним є вчинення небезпечного для життя або здоров'я потерпілого насильства. Зокрема, воно може полягати у заподіянні тілесних ушкоджень, що спричинили хоча б короткочасний розлад здоров'я. Крім того, розбій може супрово­джуватись погрозами застосування такого насильства. Але для ви­магання як способу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 308, притаман­не тільки фактичне вчинення насильницьких дій зазначеного ха­рактеру, оскільки погроза застосування насильства охоплюється ознаками злочинів, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті.

Момент закінчення розкрадання наркотичних засобів, психот­ропних речовин або їх аналогів залежить від форми розкрадання. При розкраданнях шляхом крадіжки, грабежу, привласнення або шахрайства чи зловживання службовим становищем злочин буде закінченим з моменту заволодіння наркотичними засобами, психо­тропними речовинами або їх аналогами та отримання реальної можливості хоча б первинно розпорядитись ними (сховати, винести тощо). Розкрадання шляхом розбою буде закінченим з моменту нападу з метою заволодіння зазначеними вище предметами, а ви­магання - з моменту пред'явлення вимог їх передачі.

Суб'єктивну сторону злочину утворює вина у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність протиправного заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами і бажає виконання цих дій. Розкрадання наркотич­них засобів чи психотропних речовин або їх аналогів та їх наступ­не зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту або без такої, а так само їх збут утворюють сукупність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 чи 309.

Так само кваліфікується і виготовлення з викрадених наркотиковмісних рослин наркотичних засобів нового виду (з коноплі - гашишу, з макової соломи - опію тощо).

Суб'єктом розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів за загальним правилом може бути особа, яка досягла 16 років. Але за розкрадання цих засобів або речовин у формі крадіжки, грабежу, вимагання або розбою встановлена кри­мінальна відповідальність і щодо осіб віком від 14 до 16 років. Суб'єктом розкрадання наркотичних засобів чи психотропних ре­човин або їх аналогів шляхом привласнення можуть бути тільки особи, яким вони були ввірені у зв'язку з їх професійною діяльніс­тю (персонал медичних установ, працівники аптек, аптечних скла­дів), а шляхом зловживання службовим становищем - службова особа.

Розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин необхідно відмежовувати від їх незаконного придбання. Якщо особа купує ці предмети за підробленими рецептами, ознаки роз­крадання відсутні.

У випадках, коли винний заволодіває наркотиками чи психо­тропними речовинами безоплатно, наприклад, шахрайським спо­собом, пред'являючи підроблені пільгові документи, його дії не­обхідно кваліфікувати як розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин, а також злочин, передбачений ст. 318.