Ст. 318 Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засо­бів, психотропних речовин або прекурсорів

Безпосе­реднім об'єктом злочину є порядок отримання наркотичних засо­бів, психотропних речовин або прекурсорів, встановлений з метою перекриття шляхів поширення наркоманії.

По суті цей злочин є різновидом підробки документів або ви­користання підроблених документів (ст. 358). Передбачені стаття­ми 318 та 358 норми конкурують між собою як загальна та спеціа­льна норма.

Специфіка даного складу злочину полягає в тому, що його предметом є не будь-які документи, а лише ті, що надають мож­ливість придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин. Це можуть бути накладні, квитанції для одержання прекурсорів або рецепти на видачу наркотиків або пси­хотропних речовин лікарських форм тощо.

З об'єктивної сторони злочином є незаконні дії, зокрема: 1) ви­готовлення або підроблення зазначених вище документів; 2) вико­ристання або збут підроблених або незаконно одержаних документів.

Виготовлення - це повне створення фіктивного документа, а підроблення - внесення часткових змін до тексту або реквізитів вже існуючого документа. Використання таких документів має місце при їх поданні або пред'явленні на підприємства чи в уста­нови з метою отримання наркотичних засобів, психотропних речо­вин або прекурсорів.

Якщо використання таких документів є способом незаконного придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або пре­курсорів, має місце сукупність злочинів, передбачених ст. 318 та ст. 307, ст. 309 або ст. 311.

Збут зазначених документів передбачає будь-яку форму їх від­чуження. Якщо ж злочинець сприяє іншим особам у незаконному придбанні зазначених речовин або засобів, його дії кваліфікуються за ст. 318, а також статтями 27 та 307, 309 або 311. Якщо вказаним у ст. 318 діям передувало викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів або печаток, заволодіння ними шляхом шах­райства чи зловживання службовим становищем, такі дії додатко­во кваліфікуються за ст. 357.

Злочин визнається закінченим з моменту вчинення хоча б одні­єї із зазначених у ч. 1 ст. 318 дій. Якщо цей злочин вчиняється у формі використання зазначених документів, він вважається закін­ченим з моменту подання або пред'явлення цих документів неза­лежно від того, чи змогла особа отримати зазначені засоби (речо­вини). Якщо ж дії винної особи було припинено в момент подання чи пред'явлення фальшивих документів, вчинене треба додатково кваліфікувати як замах на незаконне придбання цих засобів (речо­вин) (абз. 3 п. 17 постанови).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єкт злочину - загальний.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 318) є вчинення його: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб; в) осо­бою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених стаття­ми 306-317.

Ст. 319 Незаконна видача рецепта на право придбання наркотич­них засобів або психотропних речовин

Безпосереднім об'єктом злочину є порядок видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин, встановлений з метою перекриття шляхів поширення наркоманії.

Предметом цього злочину є рецепт - документ, що надає пра­во придбання зазначених засобів або речовин.

Відповідно до Закону «Про наркотичні засоби, психотропні ре­човини і прекурсори» видача рецептів на наркотичні засоби або психотропні речовини громадянам без відповідних медичних по­казань та з порушенням встановлених правил забороняється. На сьогодні ці питання регулюються розділом 3 Порядку обігу нарко­тичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у державних і комунальних закладах охорони здоров'я України, затвердженого наказом МОЗ 18 грудня 1997 р. № 356, Порядком здійснення конт­ролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів, затвердженим постановою КМ від 18 січня 2003 р. № 58, також (частково) Правилами виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затвердже­ними наказом МОЗ від 19 липня 2005 р. № 360.

Відповідно до цих нормативних актів відпуск громадянам нар­котичних (психотропних) лікарських засобів здійснюється через аптечні заклади державної та комунальної форми власності за ре­цептом лікаря, який виписується на спеціальних рецептурних бла­нках форми № 3.

Спеціальний рецепт форми № 3 виписується на підставі ме­дичних показань за встановленими МОЗ правилами, підписується лікарем, скріплюється його особистою печаткою, підписом керів­ника закладу чи установи охорони здоров'я або його заступника з медичної частини, а також штампом та круглою печаткою закладу чи установи.

Відпуск громадянам наркотичних (психотропних) комбінова­них лікарських засобів здійснюється через аптечні заклади усіх форм власності без рецепта лікаря, крім засобів, що визнані небез­печними з точки зору зловживання або кустарного видобування з них речовин, які дають змогу зловживати ними, визначених нака­зом МОЗ за поданням Комітету і за погодженням з МВС і СБУ, та які відпускаються з аптечних закладів за рецептом лікаря, виписа­ним на рецептурних бланках форми № 1.

Конкретизуються ці положення в наказі МОЗ від 14 травня 2003 р. № 210 Про затвердження критеріїв віднесення наркотич­них (психотропних) лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, до категорії лікарських засобів, які відпускаються без рецептів, та Переліку цих засобів.

З об'єктивної сторони злочин полягає в незаконній, тобто на порушення вимог зазначених вище нормативних актів видачі тако­го рецепта.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і ко­рисливим мотивом або іншою особистою заінтересованістю.

Суб'єкт злочину - загальний.

Частина 2 ст. 319 встановлює посилену відповідальність за ті ж дії, вчинені повторно.

7. Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на створення умов для боротьби зі злочинністю, пов'язаною з наркотизмом

Ст. 306 Використання коштів, здобутих від незаконного обігу нар­котичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи пре­курсорів

Ця стаття втілює рекомендації Конвенції ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психо­тропних речовин 1988 р., а також Конвенції про відмивання, по­шук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шля­хом, від 8 листопада 1990 р.

Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений в Україні та інших країнах порядок, спрямований на недопущення легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом, в тому числі і від наркобізнесу. Такий порядок, крім зазначеної вище Конвенції, регулюється Законом України від 28 листопада 2002 р. «Про запо­бігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Відповідно до цього Закону, легалізація (відмивання) доходів - це вчинення дій з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження таких доходів. Її утворюють дії (ст. 2 Закону), спрямовані на приховування чи маскування неза­конного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнахо­дження, переміщення, а так само набуття, володіння або викорис­тання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами. Такі дії можуть полягати у здійсненні фінан­сової операції, тобто будь-якої операції, пов'язаної із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта пер­винного фінансового моніторингу (зокрема, це внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ грошей з рахунку на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цін­них паперів та інших видів фінансових активів; надання або отри­мання позики або кредиту; страхування (перестрахування); надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випуску, обігу, по­гашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку).

З об'єктивної сторони цей злочин може виявлятися у трьох альтернативних формах.

Перша форма діяння - розміщення фінансових коштів, здобу­тих від незаконного обігу наркотиків, психотропних речовин або прекурсорів у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах незалежно від форми власності.

Предметом злочину, що вчиняється в такій формі, є фінансові кошти, тобто гроші або цінні папери, одержані внаслідок незакон­ного обігу зазначених засобів, речовин або прекурсорів.

Розміщення означає відкриття від імені фізичної або юридичної особи рахунку в банку або додатковий внесок коштів на рахунок, що вже є, переведення з іншого рахунку, вкладення цих коштів у фонди підприємств, установ або організацій, що мають самостійний баланс, або у фонди їх філій та інші подібні дії, пов'язані з переда­чею коштів, отриманих внаслідок наркобізнесу, в легальні структу­ри. Місцем розміщення можуть бути комерційні або інші банки, підприємства, установи чи організації будь-якої форми власності.

Друга форма діяння полягає у використанні таких коштів для придбання об'єктів, майна, що підлягають приватизації, чи облад­нання для виробничих чи інших потреб. Оскільки джерело одер­жання цих коштів незаконне, такі дії є зловживанням правами, якими наділяються громадяни Законом України «Про приватиза­цію державного майна» від 4 березня 1992 р. та іншими норматив­ними актами.

Придбаватися об'єкти приватизації у таких випадках можуть шляхом викупу або на аукціоні. Для кваліфікації цих дій за ст. 306 не має значення, особисто або через посередників придбано об'єкт приватизації. Це може бути також придбання об'єкта спільно з іншим власником.

Придбання обладнання - це придбання механізмів, апаратури тощо, предметів для виробничих або інших потреб.

Предметом діяння, як і в першій його формі, є кошти.

Третя форма діяння полягає у використанні таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотич­них засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Використання може виражатися у фінансуванні діяльності, що за­безпечує незаконний обіг зазначених засобів або речовин. Конкрет­но ця діяльність може бути пов'язана з незаконним культивуван­ням рослин, що містять наркотики, виробництвом, виготовленням, зберіганням, розподілом, перевезенням, пересиланням, торгівлею, ввезенням, вивозом та використанням наркотичних засобів, їх ана­логів або прекурсорів.

Предметом злочину в цій формі є як кошти, здобуті внаслідок наркобізнесу, так і приватизовані за ці кошти підприємства, при­дбані за ці кошти обладнання чи інше майно.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених в диспозиції цієї статті дій.

Суб'єктивна сторона для всіх різновидів цього злочину харак­теризується прямим умислом. Для третьої форми діяння обов'яз­ковою ознакою суб'єктивної сторони є мета - продовження не­законного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. У всіх випадках умислом винного має охоплюватись те, що кошти, які він розміщує, на які приватизує підприємства, придбаває обладнання тощо, одержані внаслідок незаконного обігу наркотиків та інших зазначених вище речовин.

Суб'єкт злочину - загальний. Це можуть бути особи, які не брали участі в незаконних діях з наркотиками, психотропними ре­човинами або прекурсорами. Дії таких осіб кваліфікуються лише за ст. 306. Якщо ж такі дії вчиняються виконавцем злочинів, пред­метом яких були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх ана­логи або прекурсори, вони кваліфікуються як сукупність злочинів, передбачених ст. 306 і відповідною статтею, що передбачає відпо­відальність за дії, пов'язані з незаконним обігом зазначених вище засобів і речовин (наприклад, статті 307, 311). Якщо такі дії були вчинені співучасниками даних злочинів, їх кваліфікація аналогіч­на, але з посиланням на ст. 27.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 306) є вчинення його: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб; в) у ве­ликих розмірах.

Повторність буде в тих випадках, якщо винний вже розміщу­вав або іншим способом розпоряджався коштами, що здобуті в ре­зультаті наркобізнесу, але після цього використав нові кошти такого ж характеру. Якщо ж мав місце тільки один епізод такої поведінки в двох або трьох варіантах дій, альтернативно зазна­чених у ч. 1 ст. 306, повторність відсутня.

Попередня змова означає, що до початку злочину два або біль­ше виконавців домовились про спільне його вчинення.

Згідно з приміткою до ст. 306 під великим розміром треба ро­зуміти кошти, загальна вартість яких становить двісті та більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо цю цінову межу великого розміру перевищує сума неодноразових дій, злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 306 за ознакою повторності.