Ст. 315 Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Безпосередній об'єкт злочину, крім інших ознак, характерних для злочинних діянь цієї групи, включає соціальні зв'язки, зміст яких полягає у встановленому в суспільстві з метою недопущення поширення наркоманії порядку, відповідно до якого допускається вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, або їх аналогів.

З об'єктивної сторони злочин полягає у схилянні, тобто нена­сильницькій дії, спрямованій на збудження бажання певної особи вжити наркотичні засоби або психотропні речовини чи їх аналоги хоча б один раз тощо. Це можуть бути: прохання, пропозиції, умо­вляння, переконування, залякування перешкодити реалізації пев­них інтересів особи тощо. В останньому випадку залякування не має бути настільки впливовим, щоб потерпілий змушений був вживати зазначені засоби або речовини проти своєї волі (напри­клад, погроза фізичним насильством). В іншому разі дії винного утворюють ознаки злочину, передбаченого ст. 314.

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 315, настає в повному обсязі незалежно від результату - вжила особа наркотич­ні засоби або психотропні речовини чи відмовилася від цього.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єкт злочину - особа, що досягла 16-річного віку.

Дії винного кваліфікуються за ч. 2 ст. 315 за ознакою їх вчинен­ня щодо двох або більше осіб у разі, якщо вони охоплювались єди­ним умислом винного і вчинялися, як правило, в одному і тому ж місці та без значного розриву в часі. У тих випадках, коли ці дії було вчинено в різні проміжки часу і вони не охоплювались єди­ним умислом, має місце повторність злочину.

Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин неповнолітнього охоплюється ч. 2 ст. 315 і додаткової кваліфікації за ст. 304 не потребує. Якщо ж такі дії поєднувались із залученням неповнолітнього до участі в організації або утриманні місця для вживання наркотиків, психотропних речовин або їх ана­логів, вони кваліфікуються як сукупність злочинів, передбачених ч. 2 ст. 315 і ч. 2 ст. 317. Потребують додаткової кваліфікації такі дії і у випадках, коли особа, яка схиляла іншу особу до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, збу­вала ці засоби або речовини споживачеві або брала участь у їх ви­краденні, незаконному виробництві, виготовленні тощо з метою збуту або без такої мети. У цих випадках дії винного кваліфіку­ються за ст. 315, а також 307 або 308 чи 309 (п. 14 постанови).

Ст. 316 Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

Безпосереднім об'єктом злочину є комплекс заходів, спрямова­них на недопущення факторів негативного психічного впливу на членів суспільства, які можуть діяти при незаконному публічному вживанні наркотичних засобів, і перекриття таким шляхом одного з каналів поширення наркоманії.

З об'єктивної сторони злочин характеризується двома варіан­тами дій: 1) незаконним публічним вживанням наркотичних засо­бів; 2) незаконним вживанням таких засобів групою осіб. Першо­му варіанту злочинної поведінки властивий специфічний спосіб дій - відкрите вживання, коли присутність третіх осіб, які усвідом­люють характер того, що відбувається, ігнорується. За групового вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх ана­логів присутність сторонніх осіб не обов'язкова, але винні усвідом­люють можливість їх появи. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є місце його вчинення. Ним можуть бути терито­рії, призначені для проведення навчальних, спортивних і культур­них заходів (школи, вузи, стадіони, клуби тощо), а також інші міс­ця масового перебування громадян (вокзали, пристані, пляжі, пар­ки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо) (абз. 2 п. 15 постанови).

При цьому для відповідальності винної особи не має значення, вживали учасники групи наркотики одночасно чи послідовно.

Закінченим злочин вважається з моменту вчинення зазначених вище дій.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Суб'єкт - особа, що досягла 16 років.

Частина 2 ст. 316 встановлює посилену відповідальність за на­явності хоча б однієї з перелічених у ній ознак, зокрема тотожної або однорідної повторності.

Ст. 317 Організація або утримання місць для незаконного вживан­ня, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів

Одним з компонентів безпосереднього об'єкта злочину є комплекс заходів, спрямова­них на перекриття такого шляху поширення наркоманії, як вико­ристання особами, що вживають наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, спеціально обраних ними для цього місць, та інтереси суспільства у виявленні зазначених осіб для їх своєчасного лікування та боротьби з наркотизмом.

Об'єктивну сторону цього злочину утворюють два різновиди дій: 1) організація або утримання дому для незаконного вживання зазначених вище засобів або речовин; 2) надання приміщення з цією метою.

Під «місцем» (точнішим терміном для цього поняття було б «кубло») потрібно розуміти жилі або не призначені для проживан­ня приміщення (будинок, квартира, гараж, горище, сарай, склад, підвал, землянка або інше відокремлене приміщення), за умови, що вони призначені організатором чи виконавцем злочину для вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх ана­логів або систематично відвідуються споживачами.

Організацією такого місця є діяльність однієї чи кількох осіб, спрямована на створення, або така, що призвела до створення міс­ця для вживання зазначених засобів чи речовин. Це може бути підшукання приміщень, готування пристроїв для вживання нарко­тиків, підбір співучасників або клієнтів, розроблення конспіратив­них заходів тощо.

Утримання місць - це система дій, спрямованих на забезпе­чення їх функціонування (матеріальне забезпечення, обслугову­вання клієнтури, здійснення заходів конспірації тощо для вживан­ня чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).

На відміну від «утримання місць» поняттям «надання примі­щення» охоплюється така поведінка, за якої особа не виконує ком­плексу дій, спрямованих на функціонування кубла наркоманів, а забезпечує можливість одній або кільком особам вживати нарко­тики чи психотропні речовини або їх аналоги, сховавшись у тако­му приміщенні. Як правило, кримінальна відповідальність має на­ставати за неодноразове надання таких приміщень, хоча не ви­ключається забезпечення можливості одній або кільком особам використати його хоча б один раз (абз. 2 п. 16 постанови). В остан­ньому випадку доцільно досліджувати обставини на предмет малозначності діяння.

Закінченим злочин вважається з моменту вчинення описаних у ст. 317 дій. При цьому організація кубла наркоманів буде закінче­ним діянням з моменту його створення незалежно від того, почало воно функціонувати чи ні (абз. 2 п. 16 постанови).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умис­лом. Обов'язковою ознакою діяння є спеціальна мета - забезпечити незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (абз. 4 п. 16 постанови).

Якщо особа діє з корисливою метою, вона підлягає відповіда­льності за ч. 2 ст. 317. Крім корисливих мотивів, до ознак квалі­фікованого виду цього злочину належать: вчинення діяння по­вторно або групою осіб, або із залученням неповнолітнього. При цьому попередня змова групи осіб для кваліфікації злочину за ч. 2 ст. 317 не обов'язкова.

Суб'єктом злочину є особа, що досягла 16 років.

У ряді випадків злочинна поведінка являє собою множинність злочинів. Наприклад, якщо місце (приміщення) використовується одночасно і для розпусти, винний несе відповідальність за сукуп­ністю злочинів, передбачених статтями 317 та 302 (абз. 6 п. 16 по­станови).