Ст. 259 Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці гро­мадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності

Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загаль­ного страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства. Такі посягання - у вигляді анонімних повідомлень про нібито на­явне замінування певних об'єктів - набули певної поширеності.

Об'єктивна сторона даного посягання характеризується єди­ною обов'язковою ознакою - суспільно небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідомленні - тобто, інформу­ванні однієї чи кількох осіб усно, письмово, через канали зв'язку чи в будь-який інший спосіб про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину є: 1) спричинення тяжких наслідків; 2) повторність.

Ст. 266 Погроза вчинити викрадання або використати радіоактив­ні матеріали

Погроза вчинити розкрадання чи викорис­тати радіоактивні матеріали на шкоду громадській безпеці викли­кає занепокоєння населення за своє життя та здоров'я і тим самим підриває громадську безпеку. Ця погроза також є засобом заляку­вання - тероризування.

Об'єктивна сторона цього злочину може виявлятися у формі:

а) погрози вчинити розкрадання радіоактивних матеріалів (ч. 1 ст. 266), під якою слід розуміти доведений до сторонніх осіб намір протиправно, будь-яким способом заволодіти радіоактивни­ми матеріалами й отримати можливість розпоряджатися ними на свій розсуд;

б) погрози використати радіоактивні матеріали (ч. 2 ст. 266) - погрози застосувати шкідливі властивості таких матеріалів.

Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є обстановка, наявність якої дає підстави побоюватися здійснення відповідної погрози. Про наявність таких підстав може свідчити місце й час проголошення погрози, особистість того, хто погрожує, відсутність належного контролю за радіоактивними ма­теріалами тощо.

Суб'єктивна сторона даного посягання характеризується умис­ною виною і спеціальною метою (відповідно до змісту погрози): 1) примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну органі­зацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї (ч. 1 ст. 266); 2) спричинити загибель людей або інші тяжкі на­слідки (ч. 2 ст. 266).

4. Злочини, які порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку

Ст. 262 Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних мате­ріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловжи­ванням службовим становищем

Предметом злочину є: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої; 5) радіоактивні матеріали.

Основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, ви­бухових речовин або вибухових пристроїв є їх призначення - ура­ження живої цілі, знищення чи пошкодження навколишнього середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовле­ними промисловим способом.

Вогнепальна зброя - усі види бойової, спортивної, нарізної мис­ливської зброї як серійно виготовленої, так і саморобної чи пере­робленої, для здійснення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (по­роху або інших спеціальних горючих сумішей) (пістолети, револь­вери, гвинтівки, карабіни тощо).

Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предмета цього злочину.

Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогне­пальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібрано­му вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом цього злочину.

До вибухових речовин належать: порох, динаміт, тротил, нітро­гліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виго­товлені промисловим способом вироби одноразового застосуван­ня, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за до­помогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, інших подібних речовин. До вибухових пристроїв, які є предметом аналізованого злочину, не віднесено ті, які діють завдяки вивільненню ядерної енергії або при здійсненні вибуху яких розсіюються радіоактивні матеріали чи випромінюється радіація - вони виступають предме­том злочину, передбаченого ст. 265-1.

Радіоактивні матеріали - це будь-які матеріали, які містять радіонукліди і для яких питома активність та сумарна активність вантажу перевищують межі, установлені нормами, правилами й стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

Об'єктивна сторона даного злочину включає в себе вчинення таких дій, як викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства, заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, розбій. Термінологія, яку ви­користовує законодавець для позначення дії в складі даного зло­чину, показує, що це дії, які є однорідними з аналогічними діями, що вчиняються в ході відповідних злочинів проти власності - протиправного безоплатного заволодіння чужим майном.²

Кваліфікуючими ознаками злочину (ст. 262) є вчинення його:

1) повторно; 2) за попередньою змовою групи осіб; 3) шляхом зло­вживання службової особи своїм службовим становищем, а особ­ливо кваліфікуючими (ч. З ст. 262) є: 1) вчинення дій, передба­чених частинами 1 або 2 ст. 262, організованою групою; 2) розбій з метою викрадення предметів цього злочину (крім вибухових при­строїв) та 3) заволодіння такими ж предметами шляхом вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.