1. Види та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки

Відповідальність за злочини проти громадської безпеки перед­бачена розділом IX Особливої частини КК (статті 255-270). Статті цього розділу спрямовані на протидію посяганням, які значною мірою визначають істотні риси сучасної злочинності в цілому сві­ті. Серед них - діяльність злочинних організацій, тероризм, тор­гівля зброєю.

Родовим об'єктом цієї групи злочинів є громадська без­пека. Безпека - це стан, за якого немає загрози (небезпеки) заподіяння шкоди, не спричиняється й не може бути спричи­нена шкода. Громадська безпека - це безпека невизначеного кола осіб, безпека всього суспільства. Для злочинів проти громадської безпеки характерним є те, що посягання спрямоване проти всіх і кожного, шкода заподіюється будь-якій особі, яка потрапить в зону небезпеки, посягання не спрямоване проти конкретної особи.

Безпосередніми об'єктами злочинів проти громадської безпе­ки є суспільні відносини, які складаються з приводу відвернення загрози від окремих джерел небезпеки - діяльності конкретних видів злочинних організацій, певних загальнонебезпечних пред­метів тощо. Додатковими безпосередніми об'єктами більшості злочинів проти громадської безпеки є життя або здоров'я людей, власність.

Обов'язковою ознакою тих злочинів проти громадської без­пеки, які полягають у незаконних діях щодо певних речей матері­ального світу, є предмет злочину. Це - вогнепальна і холодна зброя, боєприпаси, вибухові речовини і вибухові пристрої, радіо­активні матеріали, відходи і вторинна сировина, легкозаймисті речовини тощо.

Об'єктивна сторона тих злочинів проти громадської без­пеки, які мають формальні склади, виконується шляхом дії. Злочини ж із матеріальними складами (вони передбачені стат­тями 264, 267, 270) можуть бути вчинені шляхом як дії, так і бездіяльності.

Суб'єкт переважної більшості злочинів проти громадської без­пеки - загальний. Причому, за такі-злочини, як бандитизм (ст. 257), терористичний акт (ст. 258), крадіжку, грабіж, розбій та вимагання предметів злочину, передбаченого ст. 262, відповідальність настає з 14-річного віку. Вчинення службовою особою сприяння учасни­кам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ч. 2 ст. 256), втягнення у вчинення терористичного акту (ч. 2 ст. 258-1), сприяння вчиненню терористичного акту (ч. 2 ст. 258-4) передбачено як кваліфікуюча ознака цих посягань, а порушення вимог ре­жиму радіаційної безпеки службовою особою - як особливо квалі­фікуюча ознака (ч. 4 ст. 267 ); суб'єктом привласнення предметів злочину, передбаченого ст. 262, або заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем може бути особа, якій вогне­пальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини та радіоактивні речовини були ввірені чи передані у відання, або ж службова осо­ба; відповідальність за порушення ряду спеціальних правил несуть лише особи, на яких покладено спеціальний обов'язок дотримува­тися цих правил.

Суб'єктивна сторона майже всіх злочинів проти громадської безпеки характеризується умислом. Виняток становлять посяган­ня, які полягають у порушенні спеціальних правил - вони вчиня­ються з необережності. Переважно необережністю характеризується також ставлення до кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак аналізованих злочинів.

Як ознака основного або кваліфікованого складів злочину в ряді статей аналізованого розділу передбачена загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 1 ст. 259, ч. 5 ст. 260, ст. 264, ч. З ст. 265, ч. З ст. 265-1; ст. 267, ч. 4 ст. 267-1; ч. 2 ст. 269, ч. 2 ст. 270).

За об'єктом (точніше, з врахуванням джерела небезпеки, про­тидія якій передбачена відповідними статтями розділу IX Особливої частини КК) злочини проти громадської безпеки можуть бути поділені на чотири групи:

1. злочини, пов'язані з діяльністю злочинних організацій (стат­ті 255-257, ст. 258-3, ст. 260);

2. злочини, пов'язані з тероризмом (статті 258-258-2, 258-4, 259, 266);

3. злочини, які порушують правила поводження з предмета­ми, які становлять підвищену суспільну небезпеку (статті 262- 265-1, 267-269);

4. злочини, пов'язані з нападом на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261);

5. злочини, пов'язані з порушенням спеціальних правил (ст. 270).