2. Злочини, пов'язані з діяльністю злочинних організацій

Для розуміння питань відповідальності за участь у діяльності злочинних організацій принциповим є усвідомлення такого поло­ження: відповідальність встановлена не за дії осіб, які організува­лися (як це має місце, наприклад, при вчиненні крадіжки організо­ваною групою), а за саму організацію для наступної - відповідної дії (бездіяльності). Тому як закінчений злочин розглядається вже діяльність, спрямована на створення злочинної організації, вступ до неї - незалежно від того, чи вчинено якісь конкретні злочини цією організацією. Така організація виступає як своєрідний колек­тивний виконавець злочинів, і роль окремої особи у вчиненні зло­чину певною мірою нівелюється - кожний несе відповідальність за спільно (разом) скоєне. При цьому враховуються положення, за­кріплені в ст. 30.

У теорії та на практиці неоднозначно вирішується ряд питань, які стосуються відповідальності за участь у діяльності злочинних організацій.

По-перше, у зв'язку з невідповідністю між положеннями За­гальної частини (ч. 4 ст. 28) та формулюваннями диспозиції ч. 1 ст. 255 виникає питання про кількість злочинів, які має на меті вчинити злочинна організація. Видається, що існуюча колізія по­винна бути вирішена на користь зазначеної статті Загальної части­ни КК. Отже, статті Особливої частини КК про злочинну організа­цію можуть застосовуватися, якщо встановлена мета вчинення принаймні двох тяжких чи особливо тяжких злочинів.

По-друге, недостатньо чіткі формулювання диспозицій статей 255, 257 не дають змоги чітко визначити, чи охоплюється ни­ми вчинення учасниками злочинних організацій окремих злочинів, відповідальність за які встановлена в самостійних статтях КК. Враховуючи момент закінчення аналізованих злочинів, необхід­ність диференціації кримінальної відповідальності окремих учас­ників злочинних організацій, а також ряд інших обставин, правиль­ною видається позиція, згідно з якою такі злочини слід кваліфіку­вати за сукупністю зі статтями 255, 257.

Ст. 255 Створення злочинної організації

Ця стаття містить загальну норму, яка передбачає відповідальність за участь в орга­нізованій злочинній діяльності. Це означає, що за нею настає від­повідальність за дії, пов'язані з функціонуванням злочинної ор­ганізації, тоді, коли вони не охоплюються жодною з інших норм про окремі види злочинних організацій (ст. 257, ст. 260).

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 255, включає в себе:

а) створення злочинної організації, тобто дії, спрямовані на ви­никнення злочинної організації. Такі дії включають підшуковування співучасників, об'єднання їх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, створення плану, визначення способів його вико­нання. Основною метою організатора є утворення стійкого об'єд­нання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взає­мозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування його структурних частин;

б) керівництво злочинною організацією, яке передбачає вико­нання організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її структурних підрозділів (визначення загальних планів злочинної діяльності, керівництво здійсненням окремих посягань, розподіл обов'язків між учасниками організації, встановлення зв'яз­ків з іншими злочинними організаціями та корумпованими представ­никами влади тощо). Керівниками злочинної організації можуть ви­ступати як особи, які її створили, так і ті, що долучилися до неї згодом;

в) участь у злочинній організації передбачає перебування в складі злочинної організації. Особа стає учасником злочинної ор­ганізації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких первісно виникає організація), або ж відтоді, коли інші учас­ники дали згоду на її прийняття до вже існуючої організації. Учас­ник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасни­ками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховує вся організація та окремі її члени;

г) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроб­лення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп - для стислості такі діяння можна назвати консолідацією організованої злочинної дія­льності. Це, зокрема: пропозиція про проведення таких зустрічей та запрошення на них учасників; встановлення часу і місця їх про­ведення; визначення кола питань, які підлягають обговоренню й узгодженню; здійснення розпорядчих повноважень у ході зустрі­чей; надання приміщень, транспорту, засобів зв'язку, охорона зу­стрічей тощо.

Умовами звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці (ч. 2 ст. 255) є:

а) вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, крім дій з ор­ганізації та керівництва злочинною організацією;

б) добровільна заява про створення злочинної організації або участь у ній - це повідомлення, вчинене за власною волею, з будь-яких мотивів, до притягнення особи до кримінальної відповідальності за дії, пов'язані з існуванням цієї організації та власною участю в ній;

в) активне сприяння її розкриттю, яке полягає у допомозі пра­цівникам правоохоронних органів в нейтралізації діяльності зло­чинної організації чи усуненні наслідків зустрічі представників злочинних організацій або організованих груп.

Частина 2 ст. 255 не застосовується у випадку вчинення осо­бою інших злочинів, пов'язаних із діяльністю злочинних організа­цій (зокрема, бандитизму).