4. Контрольні запитання

1. Призначення MATLAB.

2. Інтерфейс користувача MATLAB.

3. Види m‑файлів.

4. Створення векторів.

5. Побудова графіків.

6. Призначення Simulink.

7. Адитивна завада.

8. Мультиплікативна завада.

9. Призначення та принципова схема резистивного дільника напруги.

Лабораторна робота № 7 Створення принципових та структурних схем в ms Visio 2003

Мета роботи: отримати навички роботи з редактором векторної графіки.

1. Основні теоретичні відомості

Комп’ютерна графіка – область інформатики, яка займається методами створення та редагування зображень за допомогою комп’ютера. За способом кодування:

• растрова – сукупність елементів зображення (пікселів);

• векторна – всі зображення описуються у вигляді математичних об’єктів (контур, або path).

Піксел (picture’s element) – елемент зображення.

Графічні редактори – інструменти, за допомогою яких можна створювати та редагувати зображення.

Розділення зображення (image resolution) – кількість пікселів на одиницю довжини – пікселів на дюйм, або ppi (pixels per inch).

2. Порядок виконання роботи

1. В робочому каталозі створити каталог для поточної ЛР.

2. Створити файл Visio: запустити Visio; меню File\New\New Drawing. Зберегти створений файл: File\Save, вказати шлях до каталогу поточної ЛР; ім’я – «Документ_1.vsd».

3. Встановити розмір сторінки, що відповідає формату А4: меню File\Page Setup; вкладка Page Size; відмітити Pre‑defined size; вибрати А4; кнопка OK.

4. Відобразити: панелі інструментів Standard, Formatting, Drawing, Snap and Glue; вікно розміру та розташування (меню View\Size & Position Window); лінійки та сітку (меню View\Rulers та Grid).

5. Вимкнути режим приклеювання: панель інструментів Snap and Glue деактивувати кнопку Toggle Glue.

6. Задача. Створити принципову схему резистивного дільника постійної напруги (рис. Рис. 6.2) використовуючи стандартні умовні графічні позначення рис. Рис. 7.1.

а) б) в)

Рис. 7.1 Умовні графічні позначення а) резистору постійного; б) вольтметра; в) джерела постійної напруги

7. Постановку задачі, рис. Рис. 7.1 та рис. Рис. 6.2 – до звіту.

8. Створити резистор.

   1. На панелі інструментів Drawing ЛКМ по інструменту Rectangle; затиснувши ЛКМ в довільному місці документа намалювати прямокутник довільного розміру.

   2. Виділити намальований прямокутник (ЛКМ). У вікні Size & Position Window: задати ширину (Width) та висоту (Height) відповідно до рис. Рис. 7.1‑а в мм.; перемістити прямокутник в точку з координатами (50 мм, 270 мм), при цьому припускається, що початок координат співпадає з лівим нижнім кутом сторінки.

   3. Доповнити прямокутник виводами з двох сторін: інструментом Line намалювати горизонтальну лінію в довільному місці листка; в Size & Position Window задати довжину (Length) 5 мм.

   4. Перемістити лінію: на панелі інструментів Standard ЛКМ по інструменту Pointer; розташувати ліворуч від прямокутника рис. Рис. 7.1‑а; скопіювати лінію та розташувати праворуч від прямокутника.

   5. Об’єднати 2 лінії та прямокутник в один об’єкт: обвести об’єкти інструментом Pointer затиснувши ЛКМ; ПКМ по виділеному; в контекстному меню Shape\Group. ЛКМ по порожньому місцю листа.

9. Повернути резистор на 90°: виділити резистор; у вікні Size & Position Window задати кут (Angle) 90 deg.

10. Скопіювати резистор та розташувати нижче на 5 мм від верхнього (абсциса обох резисторів однакова).

11. Використовуючи інструмент Line самостійно створити рис. Рис. 7.1‑в; згрупувати; повернути на 90°; розташувати на 1,5 см лівіше від резисторів.

12. Підписати елементи

    1. на панелі інструментів Standard ЛКМ по інструменту Text; встановити шрифт Times New Roman, розміром 12 пт.; ЛКМ обвести область для введення тексту; ввести R1; ЛКМ по порожньому місцю листа; розташувати текстовий об’єкт біля верхнього резистора. Аналогічно підписати нижній резистор як R2, а джерело напруги як G.

    2. Згрупувати написи з відповідними елементами.

13. З’єднати елементи двома способами.

    1. Верхній вивід джерела напруги з верхнім виводом R1 за допомогою двох перпендикулярних ліній (інструмент Line)

    2. Верхній вивід джерела напруги з нижнім виводом R2 за допомогою з’єднувача (інструмент Connector).

    3. Порівняння зручності способів з’єднання – до звіту.

14. Виділити R1 та R2 і перемістити правіше та нижче на кілька см. Зміни в зображенні з’єднувальних ліній – до звіту. Відмінити переміщення (Ctrl+Z).

15. Ввімкнути режим приклеювання: панель інструментів Snap and Glue активувати кнопки Toggle Glue, Glue to Shape Handles та Glue to Shape Vertices.

16. Заново під’єднати лінії G–R1, з’єднувач G–R2.

17. Виділити R1 та R2 і перемістити правіше та нижче на кілька см. Зміни в зображенні з’єднувальних ліній – до звіту. Відмінити переміщення (Ctrl+Z).

18. В з’єднанні G–R1 видалити лінії та застосувати з’єднувач.

19. Самостійно створити вольтметр (рис. Рис. 7.1‑б) (інструмент Ellipse). Текст всередині позначення розміщується за клавішею F2. Розташувати правіше від R2 на тій самій ординаті.

20. З’єднати R1, R2 та V.

    1. Створити точку з’єднання між R1 та R2 у вигляді кола діаметром 1,5 мм. та заливкою чорного кольору: інструмент Ellipse; ПКМ по колу; Format\Fill; з переліку Color обрати чорний.

    2. З’єднувачами (Connector) з’єднати точку з R1 (нижній вивід), R2 (верхній вивід) та верхом V.

    3. Скопіювати точку для з’єднання R2 та V. Виконати з’єднання з’єднувачами.

21. Змінити товщину лінії: виділити схему; панель інструментів Formatting; з переліку Line Weight обрати 5 пт.

22. Зберегти створену схему в файлах растрових форматів (імена «Рис_1» та «Рис_2») з параметрами в табл. Таблиця Лабораторна робота № 7.1: виділити схему; меню File\Save As.

Таблиця Лабораторна робота № 7.1

Варіант	1	2	3	4	5	6
Формат файлів	GIF	PNG	TIF	BMP	GIF	PNG
Розділення (файл 1), ppi	50×50	50×50	50×50	50×50	60×60	60×60
Розділення (файл 2), ppi	150×150	150×150	150×150	150×150	160×160	160×160
Варіант	7	8	9	10	11	12
Формат файлів	TIF	BMP	GIF	PNG	TIF	BMP
Розділення (файл 1), ppi	60×60	60×60	70×70	70×70	70×70	70×70
Розділення (файл 2), ppi	160×160	160×160	170×170	170×170	170×170	170×170
Варіант	13	14	15	16
Формат файлів	GIF	PNG	TIF	BMP
Розділення (файл 1), ppi	80×80	80×80	80×80	80×80
Розділення (файл 2), ppi	180×180	180×180	180×180	180×180

23. Додатково зберегти схему в 2‑х файлах («Рис_3» та «Рис_4») формату JPG з розділенням за варіантом табл. Таблиця Лабораторна робота № 7.1.

24. Порівняти якість зображень у файлах, використовуючи суб’єктивну оцінку за десятибальною шкалою від 1 до 10 (вище значення – краща якість і навпаки). Результати – до звіту в формі табл. Таблиця Лабораторна робота № 7.2.

Таблиця Лабораторна робота № 7.2

Параметр	Чіткість контурів			Відсутність артефактів			Розділення, ppi	Розмір файлу, КБ
Масштаб, %	100	300	500	100	300	500
Рис_1.___
Рис _2.___
Рис _3.jpg
Рис _4.jpg
Рис _1.vsd

Артефакт зображення – будь-яка характеристика, що не притаманна первинному об’єкту (векторне зображення), але присутня в аналізованому зображенні. Приклади: блоковість, зміна кольору, «ареоли» біля контрастних переходів тощо.

25. За табл. Таблиця Лабораторна робота № 7.2 порівняти залежність якості зображення від розділення та розміру файлу. Резуьлтат – до звіту.

26. Привести робоче місце до стандартного стану: закрити вікна відкритих на ЛР програм; зібрати особисті речі; підставити стілець під стіл; здати робоче місце викладачу.

3. Зміст звіту

1. Номер, тема і мета ЛР.

2. Файли «Рис_1.vsd», «Рис_1» та «Рис_2» – формату за варіантом, «Рис_3.jpg», «Рис_4.jpg» в каталозі поточної ЛР (на ПК).

3. П.п. 7, 13.3, 14, 17, 24, 25.

4. Висновки.