
- •Перелік умовних позначень
- •Лабораторна робота № 1 Робота з файлами й каталогами в ос Windows
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Форматування документів ms Word 2010
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Робота з електронними таблицями в ms Excel 2010
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 Математичні обчислення в Mathcad 14
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Математичні обчислення в Maple 16
- •1. Основні теоретичні відомості
- •Моделювання
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 Основи роботи в matlab r2012a та моделювання електричних кіл в Simulink
- •1. Основні теоретичні відомості
- •Моделювання
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 Створення принципових та структурних схем в ms Visio 2003
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні запитання
- •Література Основна
- •Додаткова
4. Контрольні запитання
Призначення програми MS Excel.
Посилання та їх види.
Правило відносної орієнтації комірок.
Комірка в електронній таблиці, її формат.
Як ввести в комірку формулу?
Відмінність комірки з формулою від комірки з первинними даними.
Як скопіювати формулу в комірку або в діапазон комірок?
Використання вбудованих функцій Excel.
Створення діаграм та їх типи.
Порівняння зручності побудови діаграм у Word та Excel.
Лабораторна робота № 4 Математичні обчислення в Mathcad 14
Мета роботи: навчитися використовувати математичний пакет Mathcad для елементарних математичних розрахунків на ЕОМ в символьному й числовому виді, а також побудови графіків функцій.
1. Основні теоретичні відомості
Mathcad – система комп’ютерної математики.
Об’єкти Mathcad (блоки, області): математичні; текстові; графічні.
Типи даних Mathcad: числа (дійсні та комплексні); рядки (будь-який текст в подвійних лапках); масиви (вектори, матриці, тензори, таблиці); ранжирувані (дискретні) змінні; розмірні змінні (одиниці виміру).
Форми курсору введення Mathcad:
хрестоподібний червоний – для вказівки місця введення даних;
кути синього кольору різного розміру та відношення сторін – для виділення в математичних блоках окремих частин виразу чи вираз вцілому, вказує напрям введення даних (зліва-направо чи навпаки).
вертикальна риска – для вказівки на окремі елементи текстового блоку.
Послідовність виконання дій Mathcad – дії над блоками в строго визначеному порядку: зліва-направо та зверху-вниз. Виключення – блоки з глобальним визначенням.
Оператори присвоювання:
«
» – звичайне (локальна дія). Місце дії – зліва-направо, зверху-вниз;
«
» – глобальне (глобальна дія). Місце дії – всюди в документі;
«
» – внутрішнє (локальна дія). Місце дії – тіло програмного модуля.
Оператори виводу Mathcad:
«
» – символьний;
«=» – чисельний.
2. Порядок виконання роботи
В робочому каталозі створити каталог для поточної ЛР.
Створити файл Mathcad: запустити Mathcad (в разі портеби – меню Файл\Новый). Зберегти створений файл: Файл\Сохранить, вказати шлях до каталогу поточної ЛР; ім’я – «Документ_1».
Використовуючи Mathcad розв’язати наступну задачу в 4 способи:
За законом Ома для ділянки кола обчислити величини струму (
та
) на кожному з паралельно підключених активних опорів
та
(за варіантом), якщо відоме значення величини підключеної напруги
.
Таблиця Лабораторна робота № 4.1
Дані за варіантом
Вар. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
8 |
9 |
2 |
9 |
7 |
2 |
4 |
6 |
|
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
Вар. |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
, кОм |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
, кОм |
5 |
2 |
9 |
8 |
5 |
4 |
10 |
7 |
, В |
90 |
100 |
110 |
120 |
130 |
140 |
150 |
160 |
Обчислити величину загального струму
.
Постановку задачі та відповідну принципову схему – до звіту.
Спосіб 1 (лише числа). Далі приведений приклад для
кОм,
кОм,
В (у власному документі використовувати дані за варіантом).
Використовуючи піднесення до степеню (Shift+^) та символи «/» (ділення), «*» (множення), «=» (дорівнює) у верхній частині листа Mathcad ввести
Перемістити виведення результату ( ) вище (та/або лівіше) за присвоєння (
). До звіту занести реакцію Mathcad. Відмінити переміщення.
Спосіб 2 (змінні частково). Використовуючи нижній індекс (символ «точка» – «.») нижче на листі ввести
Спосіб 3 (змінні повністю). Нижче на листі ввести
Спосіб 4 (функції користувача). Нижче на листі ввести
Вміст листа Mathcad відносно вирішення задачі 4‑ма способами (вирази та результати обчислень) привести у звіт. За необхідності переобчислення всього листа: Инструменты\Вычисление\Вычислить рабочий лист.
Заповнити рядок «Первинне введення» табл. Таблиця Лабораторна робота № 4.2 для кожного способу вирішення попередньої задачі (в способі 4 врахувати кількість ЕО для введення значень , та з попереднього способу). Під ЕО розуміти: числа (220,
тощо), оператори («:=», «+» тощо), ідентифікатори змінних ( , тощо).
Таблиця Лабораторна робота № 4.2
Кількість ЕО
Спосіб |
1 |
2 |
3 |
4 |
Первинне введення |
|
|
|
|
Зміна |
|
|
|
|
Вирішити ту ж саму задачу для подвоєного значення напруги . При цьому заповнити рядок «Зміна » (табл. Таблиця Лабораторна робота № 4.2) кількістю ЕО, витрачених на зміну відповідних значень.
Порівняти між собою способи вирішення попередньої задачі. Результат порівняння – до звіту.
Використовуючи приведені нижче способи обчислити значення функції (табулювати функцію) за варіантом (табл. Таблиця Лабораторна робота № 2.4) та привести її графік. Далі приведений приклад для
(у власному документі використовувати дані за варіантом).
Спосіб 1 (змінна діапазону).
Використовуючи меню Вставка\Функция (стандартні функції) задати функцію
Вивести таблицю значень
для 10 точок в межах , де визначається за варіантом табл. Таблиця Лабораторна робота № 3.1. Задати межі діапазону, кількість точок та обчислити крок. Приклад для
:
Використовуючи панель інструментів Матриця (m..n) задати змінну діапазону
Вивести значення абсцис та ординат
Вивести графік: встановити курсор нижче на листі, меню Вставка\График\X-Y.
В місці зліва від ординат ввести дві функції:
.
В місце під віссю абсцис ввести відповідні змінні:
.
Початкове та кінцеве значення абсцис задати та
, відповідно.
Текст програми, перші 5 точок
та
, а також графік – до звіту.
Спосіб 2 (вектор та змінна діапазону).
Задати значення вектору в автоматизований спосіб: задати індекси вектору
Використовуючи символ індекс масиву ([, або панель Матрица\
) задати значення вектору
|
|
Текст програми, а також результат порівняння значень абсцис та ординат зі способом 1 – до звіту.
Символьне обчислення похідної.
Використовуючи панелі Вычисления та Символьные ввести
Текст програми з результатами обчислень та їх поясненням – до звіту.
Вивести на графік та
в межах
. Під віссю абсцис вказати єдину змінну .
Символьне обчислення інтегралу.
Використовуючи панелі Вычисления та Символьные ввести
Присвоїти функції значення інтегралу
Текст програми з результатами обчислень та їх поясненням – до звіту.
Вивести на графік ,
та в межах . Під віссю абсцис вказати єдину змінну .
Графік та пояснення щодо виду та порівняно з привести до звіту.
Привести робоче місце до стандартного стану: закрити вікна відкритих на ЛР програм; зібрати особисті речі; підставити стілець під стіл; здати робоче місце викладачу.
3. Зміст звіту
Номер, тема і мета ЛР.
Файл Mathcad «Документ_1» в каталозі поточної ЛР (на ПК).
П.п. 3.3, 4.2, 8–11, 13.9, 14.3, 15.2, 16.3, 16.5
Висновки.