4. Контрольні запитання

1. Призначення програми MS Excel.

2. Посилання та їх види.

3. Правило відносної орієнтації комірок.

4. Комірка в електронній таблиці, її формат.

5. Як ввести в комірку формулу?

6. Відмінність комірки з формулою від комірки з первинними даними.

7. Як скопіювати формулу в комірку або в діапазон комірок?

8. Використання вбудованих функцій Excel.

9. Створення діаграм та їх типи.

10. Порівняння зручності побудови діаграм у Word та Excel.

Лабораторна робота № 4 Математичні обчислення в Mathcad 14

Мета роботи: навчитися використовувати математичний пакет Mathcad для елементарних математичних розрахунків на ЕОМ в символьному й числовому виді, а також побудови графіків функцій.

1. Основні теоретичні відомості

Mathcad – система комп’ютерної математики.

Об’єкти Mathcad (блоки, області): математичні; текстові; графічні.

Типи даних Mathcad: числа (дійсні та комплексні); рядки (будь-який текст в подвійних лапках); масиви (вектори, матриці, тензори, таблиці); ранжирувані (дискретні) змінні; розмірні змінні (одиниці виміру).

Форми курсору введення Mathcad:

• хрестоподібний червоний – для вказівки місця введення даних;

• кути синього кольору різного розміру та відношення сторін – для виділення в математичних блоках окремих частин виразу чи вираз вцілому, вказує напрям введення даних (зліва-направо чи навпаки).

• вертикальна риска – для вказівки на окремі елементи текстового блоку.

Послідовність виконання дій Mathcad – дії над блоками в строго визначеному порядку: зліва-направо та зверху-вниз. Виключення – блоки з глобальним визначенням.

Оператори присвоювання:

• « » – звичайне (локальна дія). Місце дії – зліва-направо, зверху-вниз;

• « » – глобальне (глобальна дія). Місце дії – всюди в документі;

• « » – внутрішнє (локальна дія). Місце дії – тіло програмного модуля.

Оператори виводу Mathcad:

• « » – символьний;

• «=» – чисельний.

2. Порядок виконання роботи

1. В робочому каталозі створити каталог для поточної ЛР.

2. Створити файл Mathcad: запустити Mathcad (в разі портеби – меню Файл\Новый). Зберегти створений файл: Файл\Сохранить, вказати шлях до каталогу поточної ЛР; ім’я – «Документ_1».

3. Використовуючи Mathcad розв’язати наступну задачу в 4 способи:

   1. За законом Ома для ділянки кола обчислити величини струму ( та ) на кожному з паралельно підключених активних опорів та (за варіантом), якщо відоме значення величини підключеної напруги  .

Таблиця Лабораторна робота № 4.1

Дані за варіантом

Вар.	1	2	3	4	5	6	7	8
, кОм	1	2	3	4	5	6	7	8
, кОм	8	9	2	9	7	2	4	6
, В	10	20	30	40	50	60	70	80
Вар.	9	10	11	12	13	14	15	16
, кОм	9	10	11	12	13	14	15	16
, кОм	5	2	9	8	5	4	10	7
, В	90	100	110	120	130	140	150	160

2. Обчислити величину загального струму  .

3. Постановку задачі та відповідну принципову схему – до звіту.

1. Спосіб 1 (лише числа). Далі приведений приклад для  кОм,  кОм,   В (у власному документі використовувати дані за варіантом).

   1. Використовуючи піднесення до степеню (Shift+^) та символи «/» (ділення), «*» (множення), «=» (дорівнює) у верхній частині листа Mathcad ввести

   2. Перемістити виведення результату ( ) вище (та/або лівіше) за присвоєння ( ). До звіту занести реакцію Mathcad. Відмінити переміщення.

2. Спосіб 2 (змінні частково). Використовуючи нижній індекс (символ «точка» – «.») нижче на листі ввести

3. Спосіб 3 (змінні повністю). Нижче на листі ввести

4. Спосіб 4 (функції користувача). Нижче на листі ввести

5. Вміст листа Mathcad відносно вирішення задачі 4‑ма способами (вирази та результати обчислень) привести у звіт. За необхідності переобчислення всього листа: Инструменты\Вычисление\Вычислить рабочий лист.

6. Заповнити рядок «Первинне введення» табл. Таблиця Лабораторна робота № 4.2 для кожного способу вирішення попередньої задачі (в способі 4 врахувати кількість ЕО для введення значень , та з попереднього способу). Під ЕО розуміти: числа (220, тощо), оператори («:=», «+» тощо), ідентифікатори змінних ( , тощо).

Таблиця Лабораторна робота № 4.2

Кількість ЕО

Спосіб	1	2	3	4
Первинне введення
Зміна

10. Вирішити ту ж саму задачу для подвоєного значення напруги . При цьому заповнити рядок «Зміна » (табл. Таблиця Лабораторна робота № 4.2) кількістю ЕО, витрачених на зміну відповідних значень.

11. Порівняти між собою способи вирішення попередньої задачі. Результат порівняння – до звіту.

12. Використовуючи приведені нижче способи обчислити значення функції (табулювати функцію) за варіантом (табл. Таблиця Лабораторна робота № 2.4) та привести її графік. Далі приведений приклад для (у власному документі використовувати дані за варіантом).

13. Спосіб 1 (змінна діапазону).

    1. Використовуючи меню Вставка\Функция (стандартні функції) задати функцію

2. Вивести таблицю значень для 10 точок в межах , де визначається за варіантом табл. Таблиця Лабораторна робота № 3.1. Задати межі діапазону, кількість точок та обчислити крок. Приклад для :

3. Використовуючи панель інструментів Матриця (m..n) задати змінну діапазону

4. Вивести значення абсцис та ординат

5. Вивести графік: встановити курсор нижче на листі, меню Вставка\График\X-Y.

6. В місці зліва від ординат ввести дві функції: .

7. В місце під віссю абсцис ввести відповідні змінні: .

8. Початкове та кінцеве значення абсцис задати та , відповідно.

9. Текст програми, перші 5 точок та , а також графік – до звіту.

1. Спосіб 2 (вектор та змінна діапазону).

   1. Задати значення вектору в автоматизований спосіб: задати індекси вектору

   2. Використовуючи символ індекс масиву ([, або панель Матрица\ ) задати значення вектору

Текст програми, а також результат порівняння значень абсцис та ординат зі способом 1 – до звіту.

15. Символьне обчислення похідної.

    1. Використовуючи панелі Вычисления та Символьные ввести

    2. Текст програми з результатами обчислень та їх поясненням – до звіту.

    3. Вивести на графік та в межах . Під віссю абсцис вказати єдину змінну  .

16. Символьне обчислення інтегралу.

    1. Використовуючи панелі Вычисления та Символьные ввести

    2. Присвоїти функції значення інтегралу

3. Текст програми з результатами обчислень та їх поясненням – до звіту.

4. Вивести на графік , та в межах . Під віссю абсцис вказати єдину змінну  .

5. Графік та пояснення щодо виду та порівняно з привести до звіту.

1. Привести робоче місце до стандартного стану: закрити вікна відкритих на ЛР програм; зібрати особисті речі; підставити стілець під стіл; здати робоче місце викладачу.

3. Зміст звіту

1. Номер, тема і мета ЛР.

2. Файл Mathcad «Документ_1» в каталозі поточної ЛР (на ПК).

3. П.п. 3.3, 4.2, 8–11, 13.9, 14.3, 15.2, 16.3, 16.5

4. Висновки.