ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра журналістики

І. М. Артамонова

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ТЕОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ»

Донецьк: ДонНУ 2013

ВСТУП

Нормативний курс „Теорія журналістики”, який включено до навчального плану спеціальності „Журналістика” філологічного факультету Донецького національного університету, ставить за мету ознайомити студентів зі своєю майбутньою професією і способами оволодіння нею в рамках вищого навчального закладу. Головне призначення дисципліни – розкриття та аналіз концептуальних теоретичних засад функціонування сучасних засобів масової інформації у політичній та економічній системі демократичного суспільства, а також розгляд журналістики як предмету вивчення і сфери творчої діяльності.

Завдання курсу „Теорія журналістики” полягає в допомозі студентам виробити орієнтири, основи підходу до аналізу явищ журналістської практики. Відтак увага зосереджується на співвідношенні теорії й практики засобів масової інформації, формуванні методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання щодо закономірностей функціонування преси.

Курс побудований таким чином, що у міру засвоєння студентами головних теоретико-методологічних концепцій журналістики, теми стають усе більш об’ємними, узагальнюючими. Це закономірний процес пізнання, що має характер спіралі: від загального уявлення про журналістику як функціонуючу систему на перших лекціях, через детальне розкриття всіх компонентів цього процесу (закономірностей, функцій, принципів, ефективності та ін.) до побудови повної системи. Тобто системи засобів масової інформації в процесі її функціонування й розвитку, в єдності масово-інформаційних завдань при своєрідності окремих частин, видів і типів.

Значне місце у пропонованому курсі посідають проблеми інформаційного забезпечення життєдіяльності демократичного суспільства. Адже економічне, політичне та духовне життя нашої держави в процесі розвитку її як суверенної країни передбачає інформаційне забезпечення консолідації суспільства. Уся система масової комунікації, незважаючи на різні платформи, течії й напрями, має виражати засади загальнолюдських цінностей, політичного плюралізму, сприяти розкриттю всього творчого потенціалу громадянського суспільства з точки зору національної ідеї.

Майбутні журналісти повинні чітко усвідомити, що перед інформаційними структурами, особливо ЗМІ, постало питання: докорінно переглянути весь свій інструментарій, усі форми й методи інформаційного забезпечення розбудови демократичного суспільства. У зв’язку із зміною інформаційної ситуації, виникненням нових типів мас-медіа підвищились критерії вимог до тих, хто здійснює інформаційне забезпечення. І про це також слід знати і пам’ятати студентам. Водночас і це положення неодноразово підкреслюється в темах курсу, вимагає кардинальних змін і сама структура інформаційного забезпечення процесів утвердження державності України.

Курс „Теорія журналістики” акцентує увагу студентів на тому, що нові політичні та економічні обставини спонукали ЗМІ до об’єктивного погляду на перебіг суспільних подій, до активізації діяльності у формуванні національної та суспільної свідомості. Сучасне динамічне життя посилило соціалізуючу роль преси, яка повинна в основу своєї діяльності покласти саме соціальний вимір усіх політичних, економічних та духовних процесів в умовах національного відродження.

В основних темах дисципліни знайшли відображення проблеми становлення вільної преси в Україні, її структурні характеристики, тематичний діапазон, умови результативності ЗМІ. Усі ці питання розглядаються крізь призму національних інтересів суспільства, утвердження державності. Увага студентів фокусується також на таких найважливіших напрямках розвитку країни, як формування інформаційного простору України, становлення законодавчої бази засобів масової інформації, шляхів реалізації свободи друку. Усі ці питання розглядаються й аналізуються не лише на глибокому науково-теоретичному матеріалі, а й супроводжуються широкою практичною діяльністю сучасних засобів масової інформації. Усе це дає можливість будувати курс „Теорія журналістики” на взаємовпливі та взаємозбагаченні теорії та практики вітчизняних ЗМІ.

Нормативний курс „Теорія журналістики” розрахований на 34 лекційних годин. Крім цього, лекційний курс супроводжується семінарськими заняттями в кількості 34 години. Під час проведення семінарських занять студенти закріплюють лекційні теми, готують питання до семінарів, пишуть наукові реферати із запропонованих викладачем тем та контрольні роботи. Усе це у підсумку дає їм можливість засвоїти науково-теоретичний матеріал, ознайомитись з практичною діяльністю вітчизняної преси, а також точніше визначити свої здібності й можливості, методику розвитку пам’яті, уваги, мислення, вивчити необхідну літературу тощо. Підсумковим результатом вивчення нормативного курсу „Теорія журналістики” є екзамен.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Основи теорії журналістики» є фундаментальні явища та поняття, що визначають роль і призначення журналістики у суспільстві, її взаємовідношення з системою влади та управління, завдання по досягненню цілей суспільного прогресу, комплекс вимог до особистісних якостей і кваліфікації співробітників редакції, основи ефективності журналістської діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: світоглядний та культурний кругозір журналіста формується широким комплексом дисциплін соціально-економічного та історико-філологічного циклів. Стосунки журналістики з цілим рядом наук будуються як відношення спеціального з загальним, універсальним: це стосується філософії, соціології, історії, філології, кібернетики, культурології.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

   1. Метою викладання навчальної дисципліни – розкриття та аналіз концептуальних теоретичних засад функціонування сучасних засобів масової інформації у політичній та економічній системі демократичного суспільства, а також розгляд журналістики як предмету вивчення і сфери творчої діяльності.

   2. Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Основи теорії журналістики» є такі:

• формування методологічних основ вивчення журналістських дисциплін;

• формування ролі наукового знання щодо закономірностей функціонування ЗМК;

• розкриття та аналіз концептуальних теоретичних засад функціонування сучасних засобів масової інформації у політичній та економічній системі демократичного суспільства;

• розгляд журналістики як предмету вивчення і сфери творчої діяльності.

2.3. Загальні вимоги ОПП та ОКХ до курсу «Основи теорії журналістики» передбачають, що майбутній журналіст має:

• «мати фундаментальні знання в галузі журналістики;

• володіти концепціями гуманітарних та суспільних наук, користуватися методами цих наук у різних сферах професійної діяльності;

• володіти сучасними науковими методами журналістикознавчих досліджень;

• вміти користуватися науковою літературою, аналізувати стан справ з питань своєї спеціальності;

• уміти аналізувати та оцінювати процеси, явища i проблеми суспільного життя, уміти діалектично, логічно мислити, реагувати на громадську думку, ефективно взаємодіяти з громадськими інститутами;

• журналіст зобов'язаний відчувати велику відповідальність перед суспільством. Він повинен приймати професійні рішення з врахуванням їхніх соціальних наслідків, вимог морально-етичних та етикетних норм;

• вміти працювати з джерелами інформації, готувати i писати власні журналістські матеріали в різноманітних жанрах;

• вміти використовувати різні методи журналіст­сь­кої праці».

ОПП бакалаврів передбачає, що «цикл гуманітарних, професійних та практичних дисциплін загалом - це база загально-професійної підготовки бакалавра. Гуманітарні науки спрямовані на формування високого рівня освіченості журналіста, його ерудиції, культурного потенціалу, світоглядних позицій. Вивчення цих дисциплін сприяє формуванню стійких навичок глибокої розумової діяльності, оцінки журналістських процесів i явищ дійсності з поля зору загальнолюдських цінностей, досвіду розвитку світової культури i цивілізації».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• усі основні визначення з теорії журналістики;

• портрет професії журналіста, усі позитивні сторони професії та труднощі фаху;

• види журналістської освіти її історію в Україні та світі;

• усі визначення категорії «інформація», форми її існування та способи творення й поширення;

• структуру сучасної журналістики як розгалуженої системи органів масової інформації;

• визначення та структуру інформаційного простору;

• у який спосіб журналістика виступає як галузь суспільно-політичної діяльності;

• теоретичні основи свободи слова, свободи преси і свободи творчості, способи їх законодавчого гарантування в Україні;

• загальні й спеціальні функції журналістики;

• засади і принципи журналістики;

• поняття дієвості та ефективності журналістської діяльності;

• творчі аспекти діяльності журналіста;

• загальну жанрологію, журналістські роди й жанри;

• сучасні філософські концепції, предметом яких є журналістика та інформація;

• особливості масово-інформаційної ситуації в Україні та світі.

вміти:

• застосовувати на практиці набуті в курсі теоретичні знання;

• здійснювати свідомий вибір засад своєї діяльності внаслідок отриманих теоретичних базових знань;

• виконувати в своїй масово-інформаційній діяльності загальні та спеціальні функції журналістики;

• практично використовувати законодавство України та міжнародні документи, що гарантують свободу слова;

• мислити журналістськими родами та жанрами;

• аргументовано обирати жанр у відповідності з предметом та завданнями висвітлення;

• використовувати знання про сучасну масово-інформаційну ситуацію в Україні та світі для орієнтації у своїй власній журналістській діяльності.

Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Теоретико-методологічні засади дисципліни “Основи теорії журналістики”

ТЕМА 1

« Основи теорії журналістики» як наукова дисципліна про теоретико – методологічні проблеми фаху.

Журналістика як предмет вивчення. Стан журналістикознавства в Україні та джерела курсу. Структура основних понять курсу. Визначення журналістики. Завдання курсу. Вироблення теоретичних і практичних орієнтацій, основ аналізу явищ журналістики. Теорія журналістики як методологічна основа професійної підготовки журналістів. Джерела. Наукова і навчальна література. Періодика.

ТЕМА 2

Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності

Професійні якості журналіста. Громадянська відповідальність журналіста. Журналістська етика. Правове становище журналіста. Авторське право у журналістиці. Професійна підготовка журналістів.

ТЕМА 3

Журналістика в інформаційному просторі

Інформаційний простір – зміст поняття. Формування інформаційного простору України. Специфіка діяльності інформаційних агентств. Новітні електронні ЗМІ. Інтернет як новий тип журналізму. Взаємодія засобів масової інформації.

ТЕМА 4

Журналістика як система органів масової інформації

Історичний процес виникнення системи журналістики. Поняття про систему. Підсистеми журналістики. Закономірності формування системи ЗМІ. Типологія журналістики та її засади. Атрибутивні особливості преси, радіомовлення, телебачення, переваги кожного типу журналізму перед іншими та їхні вади.

ТЕМА 5

Функції журналістики

Поняття функції. Функції за результатами впливу ЗМІ на найважливіші сфери людської діяльності. Класифікації функцій журналістики. Функції журналістики як система. Їх взаємодія.

ТЕМА 6

Соціальна позиція журналіста. Принципи журналістики

Принципи як теоретико-методологічні основи організації функціонування журналістики. Система принципів сучасної журналістики. Проблема принциповості журналіста. Політична культура журналіста. Політичний аналіз.

ТЕМА 7

Дієвість та ефективність журналістської діяльності

Поняття дієвості й ефективності як різних типів результативності діяльності журналістики щодо виконання її функцій. Дієвість як результат безпосереднього організуючого впливу на різні соціальні інститути та посадових осіб. Критерії дієвості. Складові компоненти проблеми дієвості. Проблема ефективності щодо розвитку свідомості й активності аудиторії. Чинники підвищення ефективності журналістики. Вимоги до журналістської творчості у зв’язку з підвищенням ефективності.

Осмислення проблем журналістики в новітній філософії

„Чотири теорії преси” Ф.Сіберта, Т.Петерсона, І.Шрамма. Теорія масових комунікацій Г.М.Маклюена. Типи масової комунікації як рушійні сили в історії людства.

ТЕМА 8

Журналістика як творчість

Види журналістської діяльності та формування інформаційної політики. Форми реалізації інформаційної політики. Загальна жанрологія і журналістика.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Журналістика в світлі теорії масових комунікацій

ТЕМА 9

Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності

Журналістика в системі соціальних інститутів суспільства. Роль ЗМІ в соціальній орієнтації мас і соціальному управлінні. Соціальні типи демократичної журналістики. Правові основи функціонування журналістики.