Функція споживання та заощаджень

Споживання та заощадження безпосередньо впливають на рівень національного виробництва, ціни та зайнятість. Щоб зрозуміти цей вплив, треба ввести поняття функції споживання та функції заощаджень.

Функція споживання – це залежність між обсягом споживання і безподатковим доходом (рис.1.).

С

величина заощаджень

Функція споживання

В

А

величина чистого споживання

а

⁴⁵

Y – безподатковий дохід

Рис. 1. Функція споживання.

Якщо б споживчі витрати повністю дорівнювали доходу, то функція споживання прийняла б форму бісектриси.

а — автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від безподаткового доходу (проживання в борг, за рахунок субсидій);

АВ – чисті від’ємні заощадження, означає перевищення споживання над доходами, тобто життя в борг або за рахунок попередніх заощаджень;

точка В – нульове заощадження, тобто повне споживання доходу.

Функція заощадження – це залежність між обсягом заощаджень і безподатковим доходом (рис.2.).

З

+ Функція заощаджень

В обсяг заощаджень

0

Y – безподатковий дохід

- А

Рис. 2. Функція заощадження

АВ – від’ємні заощадження домогосподарств;

точка В – нульове заощадження.

Споживання та заощадження, як ми бачимо з функцій, залежать від безподаткового доходу: чим більше дохід, тім більше споживання та заощадження. Але заощадження також залежить від відсоткової ставки. Чим вища відсоткова ставка, тим більше заощадження і менше споживання.

Залежність споживання та заощадження від доходу називають схильністю до споживання та заощадження.

Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження.

Середня схильність до споживання (с) - частка безподаткового доходу, що спрямовується на споживання:

С

с = —— (2)

Y

С — споживання;

Y — безподатковий дохід.

Середня схильність до заощадження (s) - частка безподаткового доходу, що спрямовується на заощадження:

З

s = ——— (3)

Y

З — заощадження;

Y — безподатковий дохід.

Гранична схильність до споживання (с’) показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання, тобто характеризує тенденцію змін у залежності від змін доходу:

∆С

с’ = —— (4)

∆Y

∆С – додаткове споживання;

∆Y – додатковий безподатковий дохід.

Гранична схильність до заощадження (s’) показує, яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове заощадження:

∆З

s’ = —— (5)

∆Y

∆З – додаткове заощадження;

∆Y – додатковий безподатковий дохід.

Якщо до середньої схильності споживання додати середню схильність до заощадження, то отримаємо одиницю:

c + s = 1. (6)

Якщо до граничної схильності до споживання додати граничну схильність до заощадження, то отримуємо також одиницю:

c’ + s’ = 1. (7)

Середня схильність до споживання більша за середньою схильності до заощадження:

c > s = 1. (8)

Гранична схильність до споживання більша за граничну схильності до заощадження:

c’ > s’ = 1. (9)

При збільшені доходу споживання та заощадження збільшуються, але гранична схильність до споживання (с’) зменшується, а середня - збільшується.