Тема 7 Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства

71. Визначають вартість об’єкта за сумою витрат на його створення та використання за наступним підходом до оцінки потенціалу підприємства

1. витратним

2. порівняльним

3. результатним

4. дохідним

72. Визначають вартість об’єкта на базі зіставлення з аналогами, що вже були об’єктами ринкових угод за наступним підходом до оцінки потенціалу підприємства

1. майновим

2. порівняльним

3. результатним

4. дохідним

73. Визначають вартість об’єкта на основі величини чистого потоку позитивних результатів від його використання за наступним підходом до оцінки потенціалу підприємства

1. витратний

2. порівняльний

3. ринковий

4. дохідний

74. Основними методами доходного підходу оцінки потенціалу підприємства є:

1. метод капіталізації, метод дисконтова них грошових потоків

2. метод чистих активів, метод угод

3. метод парного продажу, метод мультиплікаторів порівняння

4. метод кількісної діагностики, метод заміщення

75. До витратних методів оцінки потенціалу підприємства відносять

1. метод поділу за компонентами, метод індексації даних проектно-кошторисної документації

2. метод парного продажу, метод статистичних коригувань

3. метод капіталізації доходів, метод дисконтування грошових потоків

4. експертні методи порівняння, метод залишкового доходу.

76. До методів порівняльного підходу оцінки потенціалу підприємства відносять

1. метод поділу за компонентами, метод заміщення

2. метод парного продажу, експертні методи порівняння

3. метод капіталізації доходів, метод дисконтування грошових потоків

4. метод заміщення, метод залишкового доходу

77. Документи, які та дають змогу оцінити суму витрат у цілому по підприємству, називаються

1. зведені кошториси

2. об’єктні кошториси

3. локальні кошториси

4. аналогові кошториси

78. Перерахунок витрат, понесених власником у різні часові терміни реалізації проектного рішення, з базового до поточного рівня за допомогою коригувальних коефіцієнтів здійснюється за методом

1. ресурсним

2. ресурсно-індексним

3. базисно-індексним

4. аналогових об’єктів

79. Розрахунок окремих елементів кошторису, що необхідні для реалізації управлінського рішення, через облік витрат у поточних чи прогнозних цінах і тарифах здійснюється за методом

1. ресурсним

2. ресурсно-індексним

3. базисно-індексним

4. аналогових об’єктів

80. Передбачає облік окремих елементів кошторису та визначення додаткових витрат на компенсацію їх змін під впливом цінових (тарифних) факторів , наступний метод визначення витрат

1. ресурсний

2. ресурсно-індексний

3. базисно-компенсаційний

4. аналогових об’єктів

81. Невідповідність габаритів, функціонального призначення, технічного рівня об’єкта сучасним вимогам, називається

1. фізичний знос

2. функціональне старіння

3. технологічне старіння

4. зовнішнє старіння

82. Руйнування об’єкта, зумовлене руйнуванням робочих частин, основних конструкцій та матеріалів у процесі господарського використання під впливом природних та антропогенних факторів, називається

1. фізичний знос

2. функціональне старіння

3. технологічне старіння

4. зовнішнє старіння

83. Знецінення техніки внаслідок науково-технічного прогресу в різних сферах, який забезпечує створення нових, прогресивніших, дешевших та економічних аналогічних об’єктів, називається

1. фізичний знос

2. функціональне старіння

3. технологічне старіння

4. зовнішнє старіння

84. Знецінення об’єкта, зумовлене зовнішніми негативними ринковими чинниками, називається

1. фізичний знос

2. функціональне старіння

3. технологічне старіння

4. економічне старіння

85. Мультиплікатори поділяються залежно від бази порівняння на

1. ресурсні та результатні

2. інтервальні та одномоментні

3. вартісні та фінансово-економічні

4. кількісні та якісні

86. Передбачає встановлення вартості потенціалу (чи його елементу) на рівні чистого приведеного потоку капіталу від його експлуатації, метод

1. зіставного продажу

2. залишку доходу

3. капіталізації

4. дисконтування

87. Згідно методу капіталізації ринкова вартість потенціалу підприємства (В) визначається за формулою (Д – дохід, Кк – коефіцієнт капіталізації):

1. В = Д / Кк

2. В = Д * Кк

3. В = Д / Кк * 100

4. В = Д * Кк / 100

88. Метод розрахунку ставки дисконту, що передбачає сумування без ризикової ставки з усіма компенсаціями за ризик, яким обтяжений об’єкт оцінки, називається

1. метод капітальних активів

2. метод кумулятивної побудови

3. метод сполучених інвестицій

4. метод внутрішньої норми дохідності

89. Метод розрахунку ставки дисконту відповідно до рівня середньозважених витрат на капітал, називається

1. метод капітальних активів

2. метод кумулятивної побудови

3. метод сполучених інвестицій

4. метод середньозваженої вартості капіталу

90. Визначення норми відшкодування капіталу за прямолінійною схемою має назву

1. метод Рінга

2. метод Інвуда

3. метод Хоскольда

4. метод Елвуда