5. Зміст теми

Підсумкове заняття (2 академічні години) проводиться в учбових лабораторіях кафедри, оснащених приладами з усіх тем практичних занять розділу “Загальні питання гігієни”.

Кожний студент отримує індивідуальне контрольне завдання.

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь /з наданням у кінці блоку завдань еталонів відповідей – задачі II рівня; тести різних типів також з еталонами відповідей/.

Питання для студентів медичних факультетів винесених на рубіжний контроль № 1 гігієна навколишнього середовища

1. Гігієна як медична наука, її мета, завдання, зміст, профільні гігієнічні дисципліни. Санітарія. Зовнішнє та навколишнє середовище.

2. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація. Специфічні методи гігієни. Принципи та форми гігієнічного нормування.

3. Сонячна радіація, її складові елементи та їх властивості

4. Основні види і механізми біологічної дії УФР – загальностимуююча, пігментостворююча, Д-вітаміностворююча, бактерицидна. Методи і засоби вимірювання інтенсивності УФР – фізичні, фотохімічні, біологічні, розрахункові. Одиниці вимірювання інтенсивності УФР, що використовуються при цих методах.

5. Порушення здоров’я і захворювання, пов’язані з дефіцитом УФ радіації. Основні симптоми “сонячного голодування” та показання для профілактичного опромінення УФР.

6. Гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень. Зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на рівень природної освітленості приміщень. Показники та нормативи природного освітлення приміщень різного призначення.

7. Методика оцінки природного освітлення приміщень геометричними методами при запобіжному і поточному санітарному нагляді (визначення світлового коефіцієнта, кута падіння, кута отвору, коефіцієнта заглиблення приміщення)

8. Методика оцінки освітлення приміщень світлотехнічним методом. Вимірювання освітленості люксметром. Визначення фактичного коефіцієнта природного освітлення при запобіжному (метод Данилюка) та поточному санітарному нагляді.

9. Гігієнічне значення штучного освітлення для побуту, відпочинку, виробничої діяльності населення. Методика оцінки.

10. Порівняльна гігієнічна характеристика різних джерел штучного освітлення (переваги та недоліки ламп розжарювання і люмінесцентних ламп).

11. Визначення поняття “мікроклімат” і фактори, що його формують.

12. Температура повітря, радіаційна температура, їх гігієнічне значення, методи та засоби вимірювання (термометри, термографи).

13. Вологість повітря, його показники: абсолютна, максимальна, відносна вологість, фізіологічна відносна вологість, дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, точка роси та їх гігієнічне значення.

14. Прилади для визначення вологості повітря, (станційний психрометр Августа, аспіраційний психрометр Ассмана, гігрометр, гігрограф, принципи їх роботи).

15. Фізичні основи руху повітря. Значення сонячної радіації та типу поверхні Землі у виникненні вітрів. Гігієнічне значення руху атмосферного повітря, його вплив на формування клімату, погоди, чистоту атмосфери.

16. Використання панівних напрямків вітрів у запобіжному санітарному нагляді за будівництвом поселень, промислових підприємств, місць відпочинку. “Роза вітрів”.

17. Значення руху повітря приміщень в формуванні мікроклімату. Методи та засоби вимірювання напрямку і швидкості руху повітря.

18. Комплексні методи визначення впливу параметрів мікроклімату на організм (кататермометрія, еквівалентно-ефективні та результуючі температури), їх визначення та гігієнічна оцінка.

19. Охолоджуючий мікроклімат та його вплив на організм людини. Фізіологічні реакції та захворювання, які ним обумовлені.

20. Нагріваючий мікроклімат та його вплив на організм людини. Умови, що призводять до перегрівання. Фізіологічні та патологічні прояви гострого та хронічного перегрівання. Сонячний, тепловий удар. Профілактика перегрівання.

21. Фізіологічні і патологічні реакції здорової та хворої людини на вплив клімату. Акліматизація.

22. Погода, визначення поняття. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори.

23. Джерела забруднення приміщень і атмосфери пилом. Класифікація пилу за походженням, способом утворення, дисперсністю, формою пилинок, хімічним складом, розчинністю у воді тощо.

24. Властивості, від яких залежить шкідлива дія пилу на організм людини. Поведінка пилу у повітрі (закони Джібса і Стокса), закономірності проникнення в дихальні шляхи.

25. Методи та засоби визначення запиленості повітря седиментаційно- і аспіраційно-вагові та лічильні.

26. Хімічний склад атмосферного повітря і його вплив на організм людини. Гігієнічне значення азоту, кисню, двоокису вуглецю, вологості повітря.

27. Джерела забруднення атмосферного повітря хімічними забруднювачами (природні, транспортні, виробничі), їх гігієнічне значення. Смог.

28. Визначення концентрації СО₂ у приміщеннях експресним методом Лунге-Цеккендорфа в модифікації Прохорова. Гранично допустимі концентрації СО₂ в приміщеннях як санітарного показника забруднення повітря продуктами життєдіяльності організму та як забруднювача виробничих приміщень.

29. Природна вентиляція приміщень, її гігієнічне значення та засоби підсилення.

30. Штучна (примусова) вентиляція приміщень (припливна, витяжна, припливно-витяжна), її технічне забезпечення. Необхідний і фактичний об’єми та кратність вентиляції, їх гігієнічне обґрунтування.

31. Порівняльна характеристика джерел прісної води, особливості формування. Фізіологічне, гігієнічне, народногосподарське значення води.

32. Загальні вимоги до відбору проб води при оцінці якості водопостачання (органолептичних показників, показників хімічного складу, радіаційної та епідеміологічної безпеки,).

33. Класифікація природних джерел водопостачання, умови формування води в них та їх порівняльна гігієнічна характеристика. Охорона водоймищ ( зони санітарної охорони ).

34. Самоочищення води відкритих водойм, його сутність та гігієнічне значення, показники самоочищення. Очищення стічних вод.

35. Органолептичні показники якості води, методи їх визначення та одиниці вимірювання.

36. Хімічні показники, що характеризують склад природних вод, методи їх визначення та одиниці вимірювання.

37. Бактеріологічні показники якості води (прямі – збудники хвороб та санітарно-показові – мікробне число, колі-титр, колі-індекс), методи їх визначення та гігієнічне нормування.

38. Інфекційні захворювання, збудники яких передаються через воду. Особливості водних епідемій, їх профілактика.

39. Гео- та біогельмінтози, найпростіші та інші збудники, в механізмах передачі яких приймає участь вода відкритих водойм.

40. Захворювання неінфекційного походження, обумовлені вживанням недоброякісної води та засоби їх профілактики.