Модуль 2 Змістовий модуль 1. Фізіологія сенсорних систем

Тема 8. Загальна фізіологія аналізаторів: поняття про аналізатори, загальний план будови аналізаторів за І.П. Павловим. Морфологічні й функціональні типи рецепторів. Функціональне значення периферичного, провідникового й коркового відділів сенсорних систем. Морфо-функціональні властивості аналізаторів.

Тема 9. Фізіологія зорового аналізатора: загальний план будови зорового аналізатора, морфо-функціональна характеристика очного яблука, будова сітківки очного яблука, морфо-функціональна характеристика паличок і колбочок, фотохімічні реакції у фоторецепторах сітківки при дії на них світлових променів, роль руху ока для зору, природа світловідчуття, світлова адаптація.

Тема 10. Фізіологія слухового аналізатора: загальний план будови слухового аналізатора, макроскопічна будова й функціональне значення вуха (зовнішнього, середнього й внутрішнього вуха), взаєморозташування кісткового й перетинчастого лабіринтів равлика внутрішнього вуха, механіка передачі звукових хвиль у перетинчастий лабіринт равлика, аналіз частоти й сили звуків, адаптація слухового аналізатора, бінауральний слух.

Тема 11. Фізіологія вестибулярного, шкірного, пропріоцептивного, нюхового, смакового та вісцероцептивного аналізаторів. Фізіологія вестибулярного аналізатора: загальний план будови вестибулярного аналізатора, макроскопічна будова й функціональне значення вестибулярного апарата, морфо-функціональна характеристика вестибулорецепторів. Фізіологія шкірного аналізатора: загальний план будови шкірного аналізатора, морфо-функціональна характеристика рецепторів шкіри. Фізіологія пропріоцептивного аналізатора: загальний план будови пропріоцептивного аналізатора, будова й функціональні особливості пропріорецепторів скелетних м'язів, в'язок і сухожиль. Фізіологія нюхового аналізатора: загальний план будови нюхового аналізатора, морфо-функціональна характеристика нюхового епітелію. Фізіологія смакового аналізатора: загальний план будови смакового аналізатора, гістоструктура смакових бруньок, морфо-функціональна характеристика смакових рецепторів. Фізіологія вісцероцептивного аналізатора: загальний план будови вісцероцептивного аналізатора, морфо-функціональна характеристика вісцерорецепторів.

Змістовий модуль 2. Фізіологія вищої нервової діяльності

Тема 12. Вища нервова діяльність. Поняття про вищу нервову діяльність. Порівняльна характеристика умовних і безумовних рефлексів. Класифікація умовних і безумовних рефлексів. Правила формування умовних рефлексів. Механізм формування тимчасового зв'язку. Біологічне значення умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів і його біологічне значення. Умовнорефлекторне перемикання і його біологічне значення. Поняття про умовнорефлекторні збудження й гальмування й характер взаємин між ними. Типи нервової системи. Фізіологія сну, теорії механізмів сну. Особливості вищої нервової діяльності людини.

Модуль 3

Змістовий модуль 1. Нейрогуморальна регуляція вегетативних функцій

Тема 13. Нервова регуляція вегетативних функцій. Загальний план структурної організації вегетативної нервової системи та стисла її функціональна характеристика. Морфо-функціональна характеристика вегетативних гангліїв. Тонус вегетативних нервових центрів. Участь різних медіаторів у процесі проведення інформації в синапсах вегетативної нервової системи. Характер впливу вегетативної нервової системи на тканини й органи організму. Поняття про вегетативні рефлекси. Нервові центри регуляції вегетативних функцій.

Тема 14. Фізіологія ендокринної системи. Стисла порівняльна характеристика нервових і гуморальних механізмів регуляції фізіологічних функцій. Деякі аспекти загальної фізіології ендокринної системи (поняття про ендокринні залози й взаємозв'язок між ними, клітинні механізми дії гормонів, основні принципи регуляції функціональної активності ендокринних залоз). Морфо-функціональна характеристика гіпоталамо-гіпофізарної системи. Морфо-функціональна характеристика епіфіза. Морфо-функціональна характеристика щитовидної залози, деякі аспекти фізіологічної дії тиреоїдних гормонів на організм, фізіологічні ефекти тирокальцитоніна на організм. Структурна організація паращитовидних залоз і фізіологічні механізми дії паратгормона на організм. Морфо-функціональна характеристика наднирників, фізіологічні ефекти кортикостероїдів (гормонів кори наднирників) на організм, фізіологічні ефекти катехоламінів (гормонів мозкової речовини наднирників) на організм. Морфо-функціональна характеристика ендокринної частини підшлункової залози, фізіологічні механізми дії гормонів підшлункової залози на організм і регуляції їхньої секреції.

Змістовий модуль 2. Фізіологія крові та кардіореспіраторної системи

Тема 15. Фізіологія системи крові. Поняття про внутрішнє середовище організму. Морфо-функціональна характеристика крові. Поняття про буферні системи внутрішнього середовища організму. Поняття про імунітет. Групи крові. Зсідання крові: механізм здійснення судинно-тромбоцитарного гемостазу, коагуляціонного гемостазу, післяфази гемокоагуляції.

Тема 16. Фізіологія серця. Загальний план будови й функціональне значення кардіоваскулярної системи. Морфо-функціональна характеристика судинного русла. Макро-мікроскопічна будова серця і його функціональне значення. Структурна організація й функціональна роль провідної системи серця. Електрофізіологічні характеристики міокардіальних клітин. Вплив вегетативних нейромедіаторів (катехоламінів та ацетилхоліну) на електричну активність пейсмекерних клітин. Поняття про серцевий цикл, його фази. Механізми венозного повернення крові до серця. Систолічний і хвилинний об’єм кровотока як основні параметри інтенсивності серцевої діяльності. Механізми регуляції серцевої діяльності (внутрішньосерцеві, зовнішньосерцеві). Електрокардіографія як один з методів оцінки функціонального стану серця.

Тема 17. Фізіологія судинного русла. Стисла характеристика основних гемодинамічних показників. Основні механізми транскапілярного обміну. Особливості регіонарного кровообігу у серці, легенях, головному мозку. Нейрогуморальні механізми регуляції кровообігу (хвилинного об’єму кровоплину, об’єму циркулюючої крові, судинного тонусу, периферичного судинного опору).

Тема 18. Фізіологія дихання. Визначення дихання як фізіологічного процесу. Стисла морфо-функціональна характеристика дихальної системи. Фізіологія зовнішнього дихання. Механізми обміну газів у легенях. Транспорт газів кров'ю й газообмін на рівні тканин. Регуляція дихання: поняття про дихальний центр, роль периферичних і центральних хеморецепторів, а також механорецепторів апарата зовнішнього дихання в регуляції дихання, механізм періодичної діяльності дихального центра, залежність діяльності дихального центра від газового складу крові.