Вимоги до виконання курсових робіт з методик викладання української, російської мов
Виконання студентами курсових робіт – одна з важливих форм підготовки висококваліфікованих спеціалістів, ефективний вид самостійної роботи в процесі оволодіння системою знань з методик викладання української, російської мов, засіб перевірки якості засвоєних знань, сформованості відповідних умінь, навичок. Робота передбачає виявлення загальної підготовки студента на певному етапі навчання, його загального розуміння курсів методики, їх функцій і специфіки.
Основним завданням курсової роботи є формування в студентів здатності досліджувати навчально-виховний процес у школі, шукати шляхи його вдосконалення, вироблення навичок у спостереженні над явищами мови, наукового аналізу мовних фактів і узагальнень, вмілого, критичного використання наукової літератури, а також викладу своїх спостережень, висновків у письмовій формі з дотриманням встановлених на сьогодні всіх основних вимог до оформлення наукових праць.
Зміст і обсяг курсової роботи
Курсова містить усі основні елементи науково-дослідної роботи. Фактично вона і є посильною спробою наукової діяльності студента.
Курсова повинна мати певне практичне значення: бути такою, щоб після відповідного редагування її можна було б певною мірою використати як методичний посібник.
Курсова робота має характер цілісної, завершеної праці як щодо змісту, вичерпності теми, так і її форми, структури, композиції. Отже, у ній повинні бути всі основні складові: вступ, основна частина з відповідними розділами і підрозділами, висновки, список використаної літератури, додатки.
Титульна сторінка включає:
Назву міністерства, університету, інституту, кафедри.
Назву теми.
Вид роботи.
Прізвище, ім’я по батькові студента.
Курс, спеціальність, форма навчання, група.
Науковий ступінь, посада, прізвище, ініціали наукового керівника.
Місце, рік виконання роботи.
Зразок оформлення
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Інститут педагогіки і психології
Кафедра філологічних дисциплін
(назва курсової роботи)
Курсова робота
з методики викладання української мови
(по методике преподавания русского языка)
студента спеціальності «»
денної (заочної) форми навчання
групи
прізвище ім’я по батькові
Науковий керівник (науковий ступінь, посада)
(прізвище, ініціали)
(місто – рік)
Зміст розташовується на самому початку відразу після титульної сторінки. У ньому зазначаються назви розділів, параграфів, сторінки, на яких вміщено ці назви.
Зразок
Вступ ………………………………………………………………………..3
Розділ 1 (назва)……………………………………………………………...5
(назва)…………………………………………………………..5
(назва)…………………………………………………………..7
Розділ 2 (назва)……………………………………………………………...10
2.1 (назва)………………………………………………………….10
2.2 (назва)………………………………………………………….14
2.3 (назва)………………………………………………………… 20
Висновки…………………………………………………………………... 26
Література………………………………………………………………….. 28
Додаток
Вступ курсової роботи повинен бути максимально стислим, лаконічним і висвітлювати такі обов’язкові моменти:
обґрунтування вибору теми (актуальність), постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
формулювання мети і завдань курсової роботи;
визначення предмета й об’єкта роботи;
визначення методологічних основ дослідження;
аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячена означена курсова робота;
вказівку на методи дослідження, які допомагають у збирання фактичного матеріалу.
У кінці вступу слід показати структуру роботи, тобто дати перелік її структурних елементів.
Вступ курсової роботи не поділяється на підрозділи чи параграфи, в ньому не виділяються окремими заголовками чи підзаголовками висвітлюванні питання.
Актуальність вказує на необхідність і своєчасність вивчення й подальшого розвитку теорії й практики навчання і виховання, характеризує суперечності, які виникають між соціальними потребами і наявними засобами їх задоволення. При обґрунтуванні актуальності дослідження слід виходити з прогнозованого теоретичного значення теми, ступеня опрацювання її в науці, урахувати можливі впливи запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення в даній галузі. До уваги беруть також практичну потребу в опрацюванні теми, ступінь розв’язання даного питання в педагогічній практиці, прогнозований ефект від упровадження одержаних результатів.
Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Предмет дає уявлення про спосіб розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Отже, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом, те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення.
Предмет конкретизується в меті й завданнях дослідження, що виступають безпосередніми характеристиками науково-дослідної діяльності та які ні в якому разі не можна змішувати. При формулюванні мети дослідник з’ясовує, який результат бажає одержати і яким він має бути. Намічаючи логіку дослідження, формулюється кілька часткових дослідницьких завдань, які в своїй сукупності повинні дати уявлення, що слід зробити для досягнення мети. Одним із основних завдань кожного педагогічного дослідження є експериментальна чи дослідно-експериментальна перевірка висловлених ідей, пропонованої системи роботи, створеної моделі, запропонованої педагогічної технології чи принаймні апробація на практиці. Обов’язковим для більшості досліджень має бути також вироблення на основі одержаних результатів конкретних рекомендацій для учнів, учителів, вихователів, спрямованих на поліпшення навчання й виховання.
Основна частина складається з двох чи більше розділів, залежно від специфіки теми, а також від її мети та змісту. У кожному розділі виділяться підрозділи, параграфи, що допоможуть розкрити основну думку.
В основній частині розкривається тема роботи, подаються опис та аналіз матеріалу, оцінка фактів і явищ, підкріплених ілюстраціями й даними з наукової літератури, узагальненнями і висновками з окремих теоретично обґрунтованих питань, що висвітлюються, зразками уроків, дидактичного матеріалу. Розташування розділів і підрозділів має забезпечити послідовність, взаємозв’язок викладу, мотивований перехід від одного питання до іншого.
Жоден із розділів основної частини звичайно не буває меншим від вступу.
Висновки – важливий розділ, у якому максимально лаконічно, без аналізів, доведень та ілюстрацій, у тезисній формі викладаються наслідки, здобуті під час виконання роботи. У них стисло відбивається вся її суть. Висновки - це послідовне, логічне висловлення, співвідносне з метою й завданнями, які були сформульовані у вступі.
Бібліографічний список використаної літератури становить зведений перелік так званого наукового апарата, який послужив методологічною, спеціальною теоретичною і методичною опорою при виконанні курсової роботи. До нього включаються лише ті праці та джерела, які згадувались або використовувались в роботі.
Додаткові матеріали розміщуються в кінці роботи. Можуть бути подані й у вигляді окремих альбомів, зошитів, папок. Вони становлять зразки уроків, дидактичні вправи, роботи учнів.
Кожний додаток починається з нової сторінки з вказівкою у правому верхньому кутку слова «Додаток», який повинен також мату тематичну назву. Якщо в роботі використано декілька додатків, то вони нумеруються арабськими цифрами (без знака №), наприклад, «Додаток 1».
Нумерація сторінок, на яких подаються додатки, повинна бути наскрізною й продовжувати загальну нумерацію сторінок основного тексту. Зв'язок основного тексту з додатками відбувається через посилання. Які вживаються зі словом «дивись»; воно скорочується і береться разом з шифром у дужки, наприклад: (див. додаток 1).
Обсяг роботи – один друкований аркуш (24 сторінки) друкованого тексту.