- •Карапузова н.Д., Зімниця є.А., Помогайбо в.М.
- •1. Педагогічна ергономіка як галузь педагогіки 8
- •1.1.4. Ергономіка та її місце в системі наук 15
- •2. Реалізація ергономічного підходу в навчальному процесі початкової школи 76
- •1. Педагогічна ергономіка як галузь педагогіки
- •1.1. Ергономіка та її місце в системі наук
- •1.1.1. Історичні передумови виникнення ергономіки та її розвиток
- •1.1.2. Сучасний стан ергономічної науки
- •1.1.3. Предмет ергономіки та її завдання
- •1.1.4. Ергономіка та її місце в системі наук
- •Запитання та завдання до розділу 1.1.
- •1.2. Теоретико-методологічні основи педагогічної ергономіки
- •1.2.1. Зародження та розвиток ергономічних досліджень у педагогіці
- •1.2.2. Загальна характеристика педагогічної ергономіки
- •1.2.3. Методи досліджень у педагогічній ергономіці
- •1.2.4. Міждисциплінарні зв'язки педагогічної ергономіки
- •Запитання та завдання до розділу 1.2.
- •1.3. Види інформаційного впливу на учня у процесі навчання
- •1.3.1. Загальні поняття про інформацію
- •1.3.2. Зовнішня інформаційна структура учня
- •1.3.3. Сутність педагогічної інформації
- •1.3.4. Поняття про апаратні можливості організму школяра
- •1.3.5. Психофізіологічний компонент навчального процесу
- •Запитання та завдання до розділу 1.3.
- •1.4. Основні інформаційні канали організму учня
- •1.4.1. Загальна характеристика сенсорних систем
- •1.4.2. Ергономічні вимоги до інформаційних можливостей аналізаторів учнів
- •Запитання та завдання до розділу 1.4.
- •1.5. Загальні закономірності управління діяльністю учня у процесі навчання
- •1.5.1. Умовно-рефлекторна діяльність людини
- •1.5.2. Основні типи вищої нервової діяльності дітей
- •1.5.3. Інтегративна функція нервової системи людини
- •Запитання та завдання до розділу 1.5.
- •1.6. Ергономічна організація функціонального простору в школі
- •1.6.1. Сутність поняття «навчальне середовище» в ергономіці.
- •1.6.2. Ергономічне забезпечення інформаційно-предметного середовища навчального кабінету початкової школи.
- •1.6.3. Санітарні правила та норми організації навчального середовища у початковій школі
- •1.6.3.1. Вимоги до навчального приміщення
- •1.6.3.2. Вимоги до оснащення кабінету засобами навчання та навчальним обладнанням
- •1.6.3.3. Вимоги до розміщення та зберігання навчального устаткування
- •Запитання та завдання до розділу 1.6.
- •2. Реалізація ергономічного підходу в навчальному процесі початкової школи
- •2.1. Ергономічні особливості розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку
- •2.1.1. Сутність понять «функціональний стан» та «функціональний комфорт»
- •2.1.2. Динаміка працездатності молодших школярів.
- •2.1.3. Профілактика втоми у навчальному процесі
- •2.1.4. Проблеми монотонності у навчально-виховному процесі
- •2.1.5. Раціоналізація режимів праці та відпочинку у навчально-виховному процесі
- •Запитання та завдання до розділу 2.1.
- •2.2. Забезпечення сприятливих ергономіко-педагогічних умов праці учнів початкової школи
- •2.2.1. Ергономічна сутність умов праці
- •2.2.2. Класифікація умов праці школярів
- •2.2.2.1. Санітарно-гігієнічні умови праці
- •2.2.2.2. Методичні умови праці
- •2.2.2.3. Психофізіологічні умови праці
- •2.2.2.4. Естетичне наповнення праці
- •Запитання та завдання до розділу 2.2.
- •2.3. Кольорове оформлення шкільних інтер’єрів
- •2.3.1. Основні характеристики кольору
- •2.3.2. Вплив кольору на організм людини
- •2.3.2.1. Фізіологічна дія кольору
- •2.3.2.2. Оптична дія кольору
- •2.3.2.3. Психологічна дія кольору
- •2.3.2.4. Сприймання кольорів залежно від темпераменту
- •2.3.3. Загальні принципи кольорового оформлення навчального середовища
- •2.3.4. Рекомендації з кольорового оформлення шкільних інтер’єрів
- •2.3.4.1. Кольорове оформлення навчальних приміщень
- •2.3.4.2. Кольорове оформлення навчального обладнання
- •2.3.4.3. Кольорове оформлення інших приміщень школи
- •Запитання та завдання до розділу 2.3.
- •2.4. Дидактичні та технологічні засоби створення комфортного навчального середовища
- •2.4.1.Психологічні та фізіологічні основи використання засобів наочності у навчальному процесі.
- •2.4.2. Класифікації засобів навчання.
- •2.4.3. Ергономічні вимоги до засобів навчання
- •2.4.3.1. Вимоги до натуральних об’єктів
- •2.4.3.2. Вимоги до моделей
- •2.4.3.3. Вимоги до екранно-звукових засобів навчання
- •2.4.3.4. Вимоги до друкованих засобів навчання
- •2.4.3.5. Вимоги до підручників
- •Запитання та завдання до розділу 2.4.
- •2.5. Ергономічні основи організації робочого місця молодшого школяра та вчителя
- •2.5.1. Статика та динаміка людського тіла
- •2.5.1.1. Положення тіла та робоча поза
- •2.5.1.2. Загальні вимоги до шкільних меблів
- •2.5.2. Ергономічні особливості організації робочого місця школяра
- •2.5.2.1. Поняття про робоче місце школяра
- •2.5.2.2. Основні ергономічні вимоги до навчального обладнання
- •2.5.2.3. Ергономічні вимоги до навчального приміщення
- •2.5.3. Використання конторок у навчальному процесі
- •2.5.4. Режим змінних робочих місць учнів
- •Запитання та завдання до розділу 2.5.
- •2.6. Ергономічний аспект організації роботи учнів початкових класів за комп’ютером
- •2.6.1. Організаційно-педагогічні рекомендації по використанню комп’ютера на уроках інформатики в початковій школі
- •2.6.2. Ергономіко-гігієнічні вимоги до умов навколишнього середовища та організації робочих місць учнів під час роботи за комп’ютером
- •2.6.3. Ергономіко-гігієнічні вимоги до роботи з основним обладнанням комп’ютера
- •2.6.4. Світлотехнічна специфіка роботи за комп'ютером
- •2.6.5. Вимоги до режиму праці дітей за комп'ютером
- •2.6.6. Ергономічний аспект комп'ютерної гри для дітей
- •Запитання та завдання до розділу 2.6.
- •Література
1.1.4. Ергономіка та її місце в системі наук
Назву «ергономіка» було вибрано у зв’язку з тим, що нова галузь знань не належала повністю до жодної з відомих наук. Нова наукова дисципліна виникла в результаті двох одночасно діючих процесів – диференціації та інтеграції. Диференціація знайшла своє відображення у відокремленні ергономіки із наук про трудову діяльність людини, а інтеграція – у використанні областей знань, суміжних з трудовою діяльністю людини. Таким чином, виникнення ергономіки – це процес взаємопроникнення декількох наук, при якому і відбувається міждисциплінарний комплексний підхід до вивчення трудової діяльності людини. Основний перелік наукових галузей, із яких ергономіка запозичає знання, методи досліджень та практику проектування, відображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Зв’язок ергономіки з іншими науками
Інженерна психологія досліджує процеси та способи інформаційної взаємодії між людиною та технічними засобами її трудової діяльності.
Психологія праці є розділом прикладної психології, який вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини та закономірності формування трудових умінь та навичок.
Когнітивна психологія досліджує пізнавальні процеси людської свідомості. Дослідження в цій галузі пов’язані з питаннями пам'яті, уваги, відчуттів, трактування інформації, логічного мислення, уяви, здатності приймати рішення.
Гігієна праці є складовою частиною профілактичної медицини. Вона вивчає вплив трудової діяльності та оточуючого середовища на організм людини і розробляє наукові основи та практичні заходи, спрямовані на забезпечення здорових умов праці.
Під охороною праці мається на увазі комплекс правових, організаційних, технічних, економічних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих|спрямованих| на забезпечення безпеки праці та збереження|зберігання| здоров'я працюючих;
Наукова організація праці (НОП) являє собою процес удосконалення організації трудового процесу на основі сучасних досягнень науки, техніки та технології. Завдання|задачі|, що вирішуються|рішають| НОП, умовно можна розділити на три основні групи: економічні, спрямовані|спрямовані| на досягнення високого рівня продуктивності праці за рахунок підвищення ефективності|покращання| використання робочої сили та засобів праці; психофізіологічні, які полягають у забезпеченні найбільш сприятливих умов для здійснення трудового процесу; соціальні, спрямовані на забезпечення всебічного і гармонійного розвитку людини, підвищення змістовності та привабливості праці.
Проектування являє собою процес створення проекту, прототипу, прообразу передбачуваного або можливого знаряддя праці, технологічного процесу чи умов трудового середовища..
Конструювання з позицій ергономіки передбачає створення|створіння| таких умов, процесів та знарядь праці, які максимально забезпечують збереження здоров’я людини та зростання продуктивності праці. У цій сфері ергономіка працює у тісному зв’язку з дизайном, чим вирішує практичні задачі естетичного оформлення знарядь праці, умов трудового середовища, а також виробів, що сприяє збереженню здоров’я працюючих та підвищенню продуктивності праці.
Щоб дати можливість людині найкраще застосовувати свої здібності, використовувати свої можливості, ергономіка спирається на знання будови та розмірів людського тіла, функціонування окремих систем і організму в цілому. Внаслідок цього анатомія та фізіологія є основою ергономіки. В межах анатомії розрізняють соматографію (описування тіла людини та його частин) і антропометрію (вимірювання тіла людини та його частин), на яких базується біомеханіка, що вивчає закономірності діяльності опорно-рухової системи людини.
Фізіологія дає можливість досліджувати енергетичне забезпечення функціонування опорно-рухової та нервової систем людини у процесі її трудової діяльності. Вона надає науковій організації праці фізіологічне обґрунтування, що забезпечує тривалу фізичну та розумову працездатність людини на необхідному рівні.
Медицина в межах ергономіки досліджує нормальні та патологічні процеси в організмі людини у процесі її трудової діяльності з метою профілактики професійних захворювань, збереження та зміцнення здоров’я працюючих.
Антропологія – наука про людину, її походження, расовий та етнічний склад, розповсюдження на Землі, а також властивості і характеристики тіла людини.
Ергономіка пов'язана з фізичною антропологією, що вивчає характеристики людського тіла, кількісні (вага, зріст і т.п.) та якісні (колір шкіри, тип волосся, група крові тощо) антропометричні показники – розміри та межі руху частин тіла, сила м'язів тощо. Це надзвичайно важливо для нормального функціонування системи «людина – машина», де розбіжності в кілька сантиметрів стають критичними. Розміри тіла людини мають важливе значення при проектуванні інструментів, обладнання, робочих місць, предметів широкого вжитку тощо.
Теорія групової діяльності досліджує характер та рівень ефективності функціонування груп, ступінь міжособистісних стосунків у групі, які б відповідали змісту та меті спільної трудової діяльності.
Теорія управління, або кібернетика вивчає загальні закономірності процесів управління та передачі інформації у різноманітних системах – машинах, живих організмах, виробничих системах, суспільстві тощо.
Ергономіка пов’язана з усіма науками, предметом дослідження яких є людина як суб’єкт праці. Але коло дисциплін, що входять в цей комплекс, остаточно не визначено, що створює на шляху розвитку ергономіки цілий ряд проблем методологічного характеру.
Ергономіка керується принципами філософії про цілісне розуміння людини, її всебічний розвиток, соціальну та предметно-діяльнісну сутність; про зміст процесу праці як людської предметної діяльності; про техніку як систему матеріальних, штучно створених засобів діяльності людини.
Сучасний статус ергономіки визначається тим, що вона, користаючись даними інших наук, трансформує їх, розробляє свої наукові поняття та методику досліджень, переслідує власні цілі та завдання, які пов’язані з організацією і проектуванням засобів, способів та умов трудової діяльності людини.
