- •Карапузова н.Д., Зімниця є.А., Помогайбо в.М.
- •1. Педагогічна ергономіка як галузь педагогіки 8
- •1.1.4. Ергономіка та її місце в системі наук 15
- •2. Реалізація ергономічного підходу в навчальному процесі початкової школи 76
- •1. Педагогічна ергономіка як галузь педагогіки
- •1.1. Ергономіка та її місце в системі наук
- •1.1.1. Історичні передумови виникнення ергономіки та її розвиток
- •1.1.2. Сучасний стан ергономічної науки
- •1.1.3. Предмет ергономіки та її завдання
- •1.1.4. Ергономіка та її місце в системі наук
- •Запитання та завдання до розділу 1.1.
- •1.2. Теоретико-методологічні основи педагогічної ергономіки
- •1.2.1. Зародження та розвиток ергономічних досліджень у педагогіці
- •1.2.2. Загальна характеристика педагогічної ергономіки
- •1.2.3. Методи досліджень у педагогічній ергономіці
- •1.2.4. Міждисциплінарні зв'язки педагогічної ергономіки
- •Запитання та завдання до розділу 1.2.
- •1.3. Види інформаційного впливу на учня у процесі навчання
- •1.3.1. Загальні поняття про інформацію
- •1.3.2. Зовнішня інформаційна структура учня
- •1.3.3. Сутність педагогічної інформації
- •1.3.4. Поняття про апаратні можливості організму школяра
- •1.3.5. Психофізіологічний компонент навчального процесу
- •Запитання та завдання до розділу 1.3.
- •1.4. Основні інформаційні канали організму учня
- •1.4.1. Загальна характеристика сенсорних систем
- •1.4.2. Ергономічні вимоги до інформаційних можливостей аналізаторів учнів
- •Запитання та завдання до розділу 1.4.
- •1.5. Загальні закономірності управління діяльністю учня у процесі навчання
- •1.5.1. Умовно-рефлекторна діяльність людини
- •1.5.2. Основні типи вищої нервової діяльності дітей
- •1.5.3. Інтегративна функція нервової системи людини
- •Запитання та завдання до розділу 1.5.
- •1.6. Ергономічна організація функціонального простору в школі
- •1.6.1. Сутність поняття «навчальне середовище» в ергономіці.
- •1.6.2. Ергономічне забезпечення інформаційно-предметного середовища навчального кабінету початкової школи.
- •1.6.3. Санітарні правила та норми організації навчального середовища у початковій школі
- •1.6.3.1. Вимоги до навчального приміщення
- •1.6.3.2. Вимоги до оснащення кабінету засобами навчання та навчальним обладнанням
- •1.6.3.3. Вимоги до розміщення та зберігання навчального устаткування
- •Запитання та завдання до розділу 1.6.
- •2. Реалізація ергономічного підходу в навчальному процесі початкової школи
- •2.1. Ергономічні особливості розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку
- •2.1.1. Сутність понять «функціональний стан» та «функціональний комфорт»
- •2.1.2. Динаміка працездатності молодших школярів.
- •2.1.3. Профілактика втоми у навчальному процесі
- •2.1.4. Проблеми монотонності у навчально-виховному процесі
- •2.1.5. Раціоналізація режимів праці та відпочинку у навчально-виховному процесі
- •Запитання та завдання до розділу 2.1.
- •2.2. Забезпечення сприятливих ергономіко-педагогічних умов праці учнів початкової школи
- •2.2.1. Ергономічна сутність умов праці
- •2.2.2. Класифікація умов праці школярів
- •2.2.2.1. Санітарно-гігієнічні умови праці
- •2.2.2.2. Методичні умови праці
- •2.2.2.3. Психофізіологічні умови праці
- •2.2.2.4. Естетичне наповнення праці
- •Запитання та завдання до розділу 2.2.
- •2.3. Кольорове оформлення шкільних інтер’єрів
- •2.3.1. Основні характеристики кольору
- •2.3.2. Вплив кольору на організм людини
- •2.3.2.1. Фізіологічна дія кольору
- •2.3.2.2. Оптична дія кольору
- •2.3.2.3. Психологічна дія кольору
- •2.3.2.4. Сприймання кольорів залежно від темпераменту
- •2.3.3. Загальні принципи кольорового оформлення навчального середовища
- •2.3.4. Рекомендації з кольорового оформлення шкільних інтер’єрів
- •2.3.4.1. Кольорове оформлення навчальних приміщень
- •2.3.4.2. Кольорове оформлення навчального обладнання
- •2.3.4.3. Кольорове оформлення інших приміщень школи
- •Запитання та завдання до розділу 2.3.
- •2.4. Дидактичні та технологічні засоби створення комфортного навчального середовища
- •2.4.1.Психологічні та фізіологічні основи використання засобів наочності у навчальному процесі.
- •2.4.2. Класифікації засобів навчання.
- •2.4.3. Ергономічні вимоги до засобів навчання
- •2.4.3.1. Вимоги до натуральних об’єктів
- •2.4.3.2. Вимоги до моделей
- •2.4.3.3. Вимоги до екранно-звукових засобів навчання
- •2.4.3.4. Вимоги до друкованих засобів навчання
- •2.4.3.5. Вимоги до підручників
- •Запитання та завдання до розділу 2.4.
- •2.5. Ергономічні основи організації робочого місця молодшого школяра та вчителя
- •2.5.1. Статика та динаміка людського тіла
- •2.5.1.1. Положення тіла та робоча поза
- •2.5.1.2. Загальні вимоги до шкільних меблів
- •2.5.2. Ергономічні особливості організації робочого місця школяра
- •2.5.2.1. Поняття про робоче місце школяра
- •2.5.2.2. Основні ергономічні вимоги до навчального обладнання
- •2.5.2.3. Ергономічні вимоги до навчального приміщення
- •2.5.3. Використання конторок у навчальному процесі
- •2.5.4. Режим змінних робочих місць учнів
- •Запитання та завдання до розділу 2.5.
- •2.6. Ергономічний аспект організації роботи учнів початкових класів за комп’ютером
- •2.6.1. Організаційно-педагогічні рекомендації по використанню комп’ютера на уроках інформатики в початковій школі
- •2.6.2. Ергономіко-гігієнічні вимоги до умов навколишнього середовища та організації робочих місць учнів під час роботи за комп’ютером
- •2.6.3. Ергономіко-гігієнічні вимоги до роботи з основним обладнанням комп’ютера
- •2.6.4. Світлотехнічна специфіка роботи за комп'ютером
- •2.6.5. Вимоги до режиму праці дітей за комп'ютером
- •2.6.6. Ергономічний аспект комп'ютерної гри для дітей
- •Запитання та завдання до розділу 2.6.
- •Література
1.4.2. Ергономічні вимоги до інформаційних можливостей аналізаторів учнів
На рецепторному етапі інформаційного процесу у навчанні головне значення мають способи підготовки та подачі інформації до рецепторів учня. У свою чергу, вибір методів залежить від властивостей самої інформації та інформаційних можливостей аналізаторів школяра.
На початку навчального процесу слід максимально використовувати вплив на учня по всіх його інформаційних каналах. Як відомо, пропускна здатність каналу зв'язку буде залежати від ширини смуги пропускання сигналів, тобто в даному випадку від кількості аналізаторів, які включені у навчальний процес, а також від швидкості подачі педагогічної інформації. Це справедливо як при словесному, так і при наочному чи практичному методах подачі інформації. Тому використання у навчальному процесі усіх аналізаторів рівноцінно розширенню смуги пропускання інформаційного входу організму, а отже, до певної межі, збільшенню його пропускної здатності. При цьому слід брати до уваги, що пропускання педагогічної інформації у процесі навчання по одному з інформаційних каналів організму супроводжується переносом здатності до розпізнавання коду цієї інформації на інші аналізатори..
Порівняльний аналіз фізіолого-інформаційних параметрів аналізаторів учня з метою розробки оптимального використання останніх дає можливість зробити наступні висновки:
– максимальну кількість педагогічної інформації необхідно подавати через зорову сенсорну систему;
– для слухового каналу характерна висока швидкість вироблення умовних рефлексів;
– на початковому етапі спортивної та трудової діяльності суттєву роль відіграє зоровий аналізатор, а на наступних етапах вироблення рухових навичок ведуча роль переходить до слухових і тактильних аналізаторів;
Таким чином, враховуючи інформаційні можливості аналізаторів школяра, до окремих видів педагогічної інформації слід висувати відповідні ергономічні (переважно фізіолого-гігієнічні) вимоги.
Навчальна інформація для зорового сприймання (книги, графічні посібники, моделі тощо) повинна мати такі властивості:
а) оптимальний контраст тексту;
б) оптимальний розмір знаків та ліній, що їх утворюють, для того, щоб їх можна було розглянути з робочого місця;
в) оптимальний об'єм і тривалість демонстрації певної педагогічної інформації;
г) мінімум «шумової» зорової інформації.
Навчальна інформація для слухового сприймання (мова, аудіозаписи, кінофільми, телепередачі) повинна відповідати таким вимогам:
а) максимальна розбірливість мови при оптимальній гучності;
б) відсутність або мінімальний рівень шумової інформації;
в) оптимальна швидкість і тривалість подачі звукової інформації.
Для тактильного сприймання навчальної інформації (об'ємні моделі, матеріал для трудового навчання тощо) необхідні такі умови:
а) достатня відповідність моделі зображуваному об'єкту за формою, за характером поверхні, за характером дії;
б) оптимальна тривалість демонстрації кожному учневі.
Навчальна інформація для кінетичного сприймання (діючі моделі, інструменти, спортивні знаряддя) потребує таких вимог:
а) практичне використання кожним учнем;
б) відповідність ваги і розмірів навчальних засобів віковим анатомо-фізіологічним можливостям учнів;
в) відповідність правилам техніки безпеки.