5.3 Правила техніки безпеки на робочих місцях

Вимоги техніки безпекиі при роботі на металорізальних верстатах. Джерелами небезпеки при механічній обробці металів є рухомі частини верстатів, ріжучі інструменти, стружка і т. п. Щоб уникнути нещасних випадків при цих видах робіт, необхідно дотримуватися «Правила техніки безпеки та виробничої санітарії при. холодній обробці металів ».

Оброблювані деталі повинні бути надійно закріплені у відповідних пристроях верстата. При застосуванні електромагнітних, пневматичних або гідравлічних затискних пристроїв верстати повинні бути обладнані блокуючими пристроями, що попереджають виліт оброблюваної деталі при перервах в подачі електричного струму, повітря або рідини.

Безпечна робота на верстатах може бути досягнута в тому випадку, коли всі рухомі частини верстатів і виступаючі частини оброброблюваного матеріалу огороджені, на різця застосовані стружко-ломаючі і стружковідводящі пристосування, сам робітник і люди, які його оточують, захищені від відлітання стружки, інструмент і оброблювана деталь міцно закріплені.

Під час роботи верстата не можна знімати, ставити або відкривати огорожі. На верстатах неможна сидіти, спиратися на них, передавати через них вироби, а також класти на них інструменти та вироби. Користуватися ручною подачею охолоджувальної рідини на металорізальних верстатах не дозволяється.

Під ногами робітника, якщо підлога не з дерева, повинна бути міцні дерев'яні грати.

Робочий, що приступає до роботи на верстаті, повинен ретельно одягтися: застебнути куртку або халат на всі гудзики, перевірити застібки на манжетах рукавів, прибрати кінці зав'язок, прибрати волосся під головний убір. Це особливо важливо при роботі на токарному й свердлильно верстатах.

Не слід працювати на верстатах у рукавицях, щоб уникнути захоплення їх обертаючими частинами. У рукавицях дозволяється тільки ставити або знімати

важкі, грубі заготовки, після чого рукавиці необхідно знімати. Виняток становлять лише деревообробні верстати, подавати пиломатеріали на які слід, захищаючи руки рукавицями (надолонниками). На металорізальних верстатах не слід працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, босоніжках), щоб не піддавати травмуванню ноги.

Токарно-револьверні роботи.

Після закріплення деталі в патроні токарного (револьверного) верстата кулачки не повинні виступати з патрона. В іншому випадку слід замінити патрон або поставити на нього огорожу. Після установки деталі з патрона необхідно негайно прибирати ключ.

Не слід перевіряти точність обробки деталі в робочій зоні до повної

зупинки ріжучого механізму або механізму подачі. При тимчасовому відході від верстата слід вимкнути електродвигун і переконатися в його повній зупинці. Верстат слід відключати при тимчасовій перерві в подачі електроенергії, при зміні робочих інструментів, а також при виявленні будь-якої несправності. Для швидкої зупинки верстата потрібно користуватися тільки гальмами верстата.

Для обробки металів, що дають зливну стружку (сталь, латунь), застосовують різці зі стружкознімачем. При відсутності таких користуються гачком для відводу стружки, не даючи їй накручуватися на шпиндель верстата, різець або деталь. Прибирати стружку руками не можна, оскільки це може привести до травми.

Перед обробкою виробів, що дають стружку сколювання (бронза, чавун, пластмаси), необхідно захищати очі окулярами або прозорим екраном, При ручнму обпилювані, шабрувані, зачистці, шліфуванні деталей на верстаті не можна торкатися руками або частинами одягу до оброблюваної деталі. Супорт або револьверну головку слід відвести на безпечну відстань. Відрізаєму деталь не можна підтримувати або ловити руками. Під таку деталь необхідно підставляти дерев'яну підкладку.

Полірування та шліфування виробів виконують, користуючись притискними колодками (зажимами), в які закладають наждачний папір або

полірувальну пасту. Для обробки внутрішніх поверхонь користуються круглим оправленням. При ручній обробці (напильником, шабером, в зажимах) виробів, що мають отвори, останні закладають дерев'яними пробками. Вони оберігають від вибивання інструменту з рук. Частина прутка, що виступає за межі передньої бабки, закривають спеціальною підставкою.

Фрезерні роботи. Фрези зі вставними зубами або торцеві фрези необхідно складати на дерев'яну підставку на столі верстата і вставляти фрезу з оправленням в шпиндель підйомом столу верстата. При вибивання фрези зі шпинделя не слід підтримувати її рукою, а потрібно підкласти під неї дерев'яні підкладки.

У оправці слід перевіряти справність різьби і гайки. Якщо різьба зірвана, то необхідно відремонтувати або замінити оправку. Підтягувати гайку оправки або закріплювати фрезу під час фрезерування не можна.

Обертання звичайних фрез повинна бути спрямована назустріч руху столу (зустрічний рух), що зменшує ймовірність відлам і вильоту зубів фрези.

При всіх режимах фрезерування фрезу до деталі слід підводити вручну, м'яко врізатися в метал, а потім включати самохід. Вимикаючи верстат при заїдання, слід стояти так, щоб не бути травмованим при можливому вильоті деталі або уламка фрези. Застрівшу фрезу слід вивести із зони різання, усунути причину застрягання і знову запустити верстат. Перш ніж зняти оброблену деталь, слід вивести її із зони різання, щоб не вдарити руки об ріжучі грані фрези. При цьому слід пам'ятати, що деталь може бути сильно нагріта.

Довільне включення і обертання рукояток може привести до ушкоджень, а також до захоплення одягу та заподіяння серйозних травм. Тому з рукояток поздовжньої і поперечної подачі столу не можна знімати вижимні пружини.

Свердлильні роботи. Готуючись до роботи, необхідно надійно закріпити свердло і перевірити його центровку. При заміні свердла слід встановлювати в патрон тільки після повної зупинки верстата. Шпиндель при цьому необхідно відпустити. Не можна користуватися свердлами з несправними конусами і хвостовиками.

При установці в шпиндель свердла слід берегти руки від порізу до його

гострих граней. Якщо свердла встановлюють у патроні з виступаючими головками настановних гвинтів, то патрон закривають гладким круглим кожухом.

Для свердління деталь слід закріплювати в лещатах або утримувати ручними лещатами, кліщами, плоскогубцями. Замінювати деталі під час обертання свердла забороняється. Якщо деталь повертається разом зі свердлом, то необхідно відразу ж зупинити верстат, закріпити деталь і після цього продовжувати свердління.

При ослабленні кріплення патрона, свердла або деталі верстат слід негайно зупинити. Не можна закріплювати їх під час роботи верстата.

Сверло необхідно підводити до оброблюваної деталі плавно, без удару. При ручній подачі свердла і при свердлінні на прохід або дрібними свердлами не слід робити сильного натиску. Особливо обережно слід натискати на свердло при виході його з деталі при наскрізному свердлінні.

При свердлінні металів, що дають зливну стружку, не можна допускати намотування її на свердло. Таку стружку своєчасно слід видаляти гачком, але при цьому необхідно остерігатися захоплення гачка стружкою. Стружку з глухих отворів не можна видувати ротом. Її необхідно видувати стисненим повітрям через шланг або видаляти магнітом. З глибоких отворів стружку слід відводити, періодично виводячи свердло з отвору. Ручні інструменти (молотки, зубила, про­бійники тощо) не повинні мати:

– на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, від­колів);

– на бокових гранях у місцях затискання їх ру­кою задирок та гострих ребер;

– на дерев’яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;

– наклепів та перегартованих робочих поверхонь.

Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

Ручки молотків та кувалд повинні бути виготов­лені з твердих та в’язких порід сухого дерева і на­саджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м’яких або товстоша­рових порід дерева забороняється.

Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним утовщенням до її вільного кінця.

Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300–400 мм у залежності від ваги.

Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки, ста­мески тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.

Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила – 60–70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.

Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.

Гайкові ключі повинні відповідати розмі­рам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралель­ними і не повинні бути закатаними.

Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у ру­хомих частинах.

Лезо викруток повинно за товщиною від­повідати ширині шліца в головці гвинта.

Зенкера, свердла і тому подібний встав­ний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати не­рівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центро­ваними.

Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

– розташований так, щоб виключити можливість випадкового включення;

– улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан.

Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопровода та з’єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточ­ками) та стяжних хомутиків.

Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу в 6 місяців згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91 (розділ 2,  п. 31 цих Правил).

У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення