16.Суть і структура економічних ресурсів.

Економічні ресурси - це підготовлені кошти, необхідні для здійснення процесу виробництва матеріальних благ.

Структура ресурсів відображає природу їх походження.

У сучасних умовах прийнято виділяти такі типи ресурсів:

- Природні ресурси , що включають землю , ліс , воду , корисні копалини , енергоносії та ін , які хіба ¬ дано , визначені , задіяні або можуть бути виконані у суспільному виробництві;

- Матеріальні ресурси , які складаються з машин, устаткування , готової сировини і матеріалів , будівель , споруд і т.д. і створені в процесі взаємодії людини з природними ресурсами ;

- Людські ресурси , що включають: а ) працю найманих працівників , які безпосередньо створюють товари і послуги;

б) підприємницькі здібності працівників забезпечують організацію виробництва;

- Інформаційні ресурси . складаються з інформації ( наукової, технічної , технологічної та ін.. ) і засобів, що забезпечують її отримання, передачу , переробку і споживання .

Головною особливістю економічних ресурсів є їх обмеженість ( рідкість) , неможливість задоволення ними потреб всіх членів суспільства одночасно і в повному обсязі.

17.Суть і структура чинників виробництва.

Коли ми чуємо чи промовляємо слово "виробництво", то уявляємо різні підприємства, на яких створюються конкретні блага:

• продукти харчування,

• одяг,

• взуття,

• машини,

• верстати,

• літаки,

• побутова техніка,

• будинки тощо.

Все це є результати людської праці. І звідси робимо висновок: виробництво - це процес створення продуктів для існування і розвитку людського суспільства.

Таке визначення є цілком правильним. Однак воно не враховує того, що людська праця створила певне благо у взаємодії з природою. Без цього виробництво неможливе. Це дуже важливо розуміти. Адже людська праця протягом багатьох тисячоліть не створювала нових речовин: вона лише надавала існуючим нових форм.

Людська діяльність зводилася до користування готовими матеріалами і силами природи. Вивчаючи властивості, що притаманні дарам природи (лісу, кам'яного вугілля, зерна), людина своєю працею змінювала їхню форму, надавала їм нових якостей та пристосовувала до своїх потреб. У цій зміні форми власне і полягала сутність виробництва.

Природа поставляє матеріали та енергію, запаси яких створюють межі виробничих можливостей. Проте ці межі змінюються у двох напрямах - зменшення і розширення. Перший виявляється в тому, що більшість природних ресурсів обмежені та не відтворювані. Інтенсивне використання їх призводить до вичерпання. Водночас розвиток науково-технічного прогресу сприяє економнішому, раціональнішому використанню природних ресурсів, заміні їх штучними (синтетичні волокна, пластмаси, нові види енергії тощо), що сприяє розширенню виробничих можливостей. Отже, людина спроможна не тільки використовувати природні багатства, а й відкривати нові джерела для розвитку виробництва.

Чинники виробництва

Глибокі зміни у виробництві, що відбуваються під впливом розвитку науки, техніки, підвищення знань і культури людей, не зачіпають складу чинників виробництва. Це - робоча сила, предмети праці та засоби праці.

Робоча сипа - це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці.

Як головна умова виробництва у будь-якому суспільстві робоча сила має весь час діяти. Цей процес дістав назву її споживання. Інакше кажучи, споживання робочої сили є сама праця, її ще називають "живою працею".

Праця - діяльність людини, спрямована на зміну предметів та сил природи з метою задоволення її потреб. Вона є винятково якістю людини. Тварини також виконують окремі трудові операції, користуються природою і вносять в неї певні зміни. Проте вони роблять це інстинктивно. Праця ж як усвідомлена діяльність властива лише людині.

Наприклад, архітектор, на відміну від бджоли, яка з Інстинкту створює соти, спочатку в уяві складає ідеальний образ майбутньої будівлі, а згодом з допомогою креслень, малюнків, розрахунків створює її. У процесі праці змінюється не лише природа, а й сама людина, нагромаджуючи знання, досвід, уміння. У цьому розумінні праця створила людину і є головним чинником її розвитку і вдосконалення.

Предмети праці - це те, на що спрямована праця людини, і становить матеріальну основу створюваного продукту.

До предметів праці належать продукти, які є первинними і такими, що з'явилися внаслідок переробки. Земля, її надра: кам'яне вугілля, ліс, залізна руда, нафта, інші корисні копалини, риба у воді - належать до первинних продуктів праці. Всі вони добуваються з надр природи. Переважна частина предметів праці в сучасних умовах є продуктами певної переробки, тобто попередньої праці: метал на машинобудівному заводі, бавовна на ткацькій фабриці, цемент у будівництві тощо, їх називають сировиною, сирими матеріалами.

У сучасних умовах завдяки досягненням науково-технічного прогресу з'являються якісно нові предмети праці з властивостями, які їм задаються, тобто такі, яких немає у природі (пластмаси, синтетичні деталі тощо). Однак їхньою першоосновою також є природа.

Засоби праці - це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює і пристосовує їх для своїх потреб. Вони включають:

• інструменти,

• машини,

• обладнання,

• виробничі будівлі,

• транспортні засоби,

• резервуари тощо.

Це уречевлена праця. Предмети і засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва і виступають як матеріально-речовий чинник виробництва.