60.Кругооборот і оборот фондів.

Кругообіг - це безперервний , багаторазово повторюваний процес Оскільки час обороту фондів визначають як час , протягом якого весь авансовий капітал повертається до підприємства у грошовій формі , то оборот фондів (капіталу ) не збігається з їх кругообігом . У результаті одного кругообороту до власника підприємства повертається лише частина авансового капіталу ( або фондів) . Це обумовлено тим , що час обороту різних елементів фондів ( капіталу) не збігається. Так , вартість основних виробничих фондів переноситься на новостворені товари частинами . До того різні елементи основних фондів мають різні строки функціонування .

Кількість оборотів фондів ( капіталу) ( п) визначають за формулою п = 0 де О - одиниця вимірювання обороту фондів ( капіталу) ; / 0 - час обороту фондів підприємства ( капіталу). Швидкість обороту фондів має велике економічне значення. Збільшення цього показника підвищує ефективність роботи підприємства . Па швидкість обороту фондів впливають час виробництва і час обороту фондів ( капіталу). Час обороту і його складові

Оборот фондів здійснюється за певний період. Його відлік починається з моменту перетворення грошей на засоби виробництва і робочу силу і завершується створенням нової продукції та її реалізацією на ринку, тобто з появою грошей . Час обороту фондів (капіталу ) дорівнює часу виробництва і часу обороту . Структуру часу обороту показано на рис. 62.

Час виробництва - це період , протягом якого фонди (капітал ) перебувають у сфері виробництва.

Важливою складовою часу виробництва є робочий період . Він необхідний для перетворення предметів праці на готовий продукт. Скорочення часу виробництва - один із шляхів підвищення ефективності виробництва . Це досягається завдяки впровадженню нової техніки , прогресивних технологій , поліпшення організації виробництва .

Час обороту - це час , витрачений на придбання засобів виробництва переміщення товарів , їх продаж , а також час зберігання товарних запасів , які підлягають реалізації Скорочення часу обороту залежить від удосконалення транспорту , засобів зв'язку , застосування комерційної інформації , електронної техніки для прогнозування динаміки попиту і пропозиції , використання раціональної реклами .

61.Сутність підприємництва та підприємницького середовища.

Підприємництво — самостійне організаційно-господарське та управлінське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел фінансування, сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків та реалізації власної мети.

Повніше сутність підприємництва розкривається в його функціях, виконання яких, у свою чергу, потребує певних особистих якостей підприємця.

 Підприємництво як одна з конкретних форм прояву суспільних відносин сприяє не тільки підвищенню матеріального і духовного потенціалу суспільства, не тільки створює сприятливий ґрунт для практичної реалізації здібностей і талантів кожного індивіда, але і веде до єднання нації, збереженню її національного духу і національної гордості. 

Під підприємницьким середовищем слід розуміти сформовану в країні сприятливу соціально-економічну , політичну , цивільно-правову ситуацію , що забезпечує економічну свободу дієздатним громадянам для заняття підприємницькою діяльністю , спрямованої на задоволення потреб усіх суб'єктів ринкової економіки .

Підприємці функціонують в певних умовах , що становлять у сукупності підприємницьке середовище , яка і представляє собою інтегровану сукупність різних ( об'єктивних і суб'єктивних ) факторів, що дозволяють підприємцям домагатися успіхів у реалізації поставлених цілей , у здійсненні підприємницьких проектів і договорів та отриманні прибутку ( доходу) . Як інтегрована складна система підприємницьке середовище підрозділяється на зовнішню незалежну від самих підприємців , і внутрішню , яка формується безпосередньо самими підприємцями.

Підприємницьке середовище складається на основі розвитку продуктивних сил , вдосконалення виробничих (економічних ) відносин , створення сприятливого суспільного і державного клімату , формування ринку як середовища існування ( діяльності) підприємців та інших найважливіших умов .

Ефективна підприємницька середовище має забезпечувати цивілізованим і законослухняним підприємцям необхідні економічні свободи як перше і визначальна умова становлення підприємництва , а як друга умова - організаційно - господарське новаторство . Ці два найважливіших складових елементи підприємницького середовища зафіксовані в Конституції країни. Зокрема , в ній записано , що кожен має право на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької діяльності; ніхто не може бути позбавлений свого майна (як матеріальної основи підприємницької діяльності) інакше як по суду ; володіння , користування і розпорядження землею та іншими природними ресурсами здійснюється їх власниками вільно ; в РФ гарантуються єдність економічного простору , вільне переміщення товарів , послуг і фінансових коштів , підтримка конкуренції , свобода економічної діяльності і, нарешті , визнаються і рівним чином захищаються приватна , державна , муніципальна й інші форми власності.