8.Територіальна структура економіки.

9.Структура економіки на макроекономічному рівні.

10.Відмінності економічних законів і їх класифікація.

ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ - встановлені на основі досвіду , практичної діяльності , виявлені шляхом наукових досліджень стійкі , істотні зв'язки , взаємозв'язки між економічними явищами , процесами , відносинами , характеризують їх величинами і показниками . Економічні закони на відміну від фізичних не володіють загальністю . Вся справа в тому , що природа людини як розумної істоти проявляється в його економічній поведінці , обумовленому не тільки об'єктивними законами , але і суб'єктивною волею людей. Тому економічні закони , що виявляють лише загальні , типові властивості і ознаки процесів виробництва , розподілу , обміну та споживання , слід вважати скоріше закономірностями , ніж законами. Вони не носять абсолютного характеру , окремі люди і групи людей можуть у своєму економічному поведінці відхилятися від лінії , що диктується економічними законами.

Економічні закони носять об'єктивний характер , а значить, не підкоряються волі і свідомості людей. Їх не можна ні створити , ні заборонити . Суспільству залишається одне - вивчати механізм дії цих законів і приймати господарські , економічні рішення відповідно до вимог цих законів . А якщо рішення приймаються , не рахуючись з цими вимогами , - це волюнтаризм , одна з причин кризи нашої економіки.

Економічні закони класифікуються як загальні , специфічні і особливі . Загальні закони діють в усіх способах виробництва (закон піднімаються потреб , закон зростання продуктивності праці і т. д.).

11.Суть економічних законів.

Сутність економічного закону можна відобразити через його кількісне вираження, або математичну модель закону. Економічні закони, як правило, виражають через формули функціональної залежності, проте кількісне вираження деяких законів (переважно законів сфери обігу товарів) можливе лише на основі визначення певних співвідношень. Це зумовлено дією суб'єктивних чинників. Визначення кількісного вираження економічного закону має велике значення. Воно дає можливість зрозуміти напрям розвитку економічних процесів, своєчасно виявити недоліки і вжити відповідних заходів щодо їх усунення. Економічні закони мають певну структуру, яка містить чотири основні складові: причинно-наслідковий зв'язок, суперечність, кількісне вираження, форми вияву (рис. 8). Сутність закону виявляється у його причинно-наслідковому зв'язку. Слід зазначити, що досить часто у навчальній літературі для деяких законів він не наводиться. Наприклад, для закону вартості вказується процес-наслідок (розвиток товарного виробництва на основі витрат відповідно до втіленої в них абстрактної суспільно необхідної праці), проте не розкривається, що с причиною цього наслідку. Отже, сутність закону не виявляється. Спільність економічних законів із законами природи полягає в їх об'єктивності, а відмінність — у тому, що вони виявляються через дії людей та існують у певних часових межах (деякі закони діють упродовж існування певної формації); економічні закони менш точні, ніж закони природи; предмет економіки відрізняється непостійністю, мас багато виявів, зазнає значного впливу суб'єктивної діяльності людини. В економічних дослідженнях використовується метод абстракції, тому потрібно навчитися відрізняти істотні риси і риси, які можна не враховувати. Це жодним чином не вплине на розуміння сутності досліджуваного явища. Більшість економістів приділяє значну увагу класифікації економічних законів. Так, виокремлюють загальні економічні закони, властиві всім суспільним способам виробництва (закон зростання продуктивності праці закон економії часу тощо), закони, які діють у кількох суспільно-економічних формаціях (закон вартості, закон попиту, закон пропозиції та ін.), специфічні економічні закони, що діють у межах одного способу виробництва.