54.Доходи.

Економічна прибуток ( англ. economic profit ) - це прибуток , що залишається у підприємства після відрахування всіх витрат , включаючи альтернативні витрати розподілу капіталу власника. Не плутати з терміном Чистий прибуток . У разі від'ємного значення економічного прибутку розглядається варіант відходу підприємства з ринку.

Економічна прибуток знаходиться як різниця між рентабельністю вкладеного капіталу ( матеріальним виразом якого є чисті операційні активи) і середньозваженою вартістю капіталу , помноженої на величину вкладеного капіталу .

Економічна прибуток дає можливість порівняти рентабельність вкладеного капіталу підприємства з мінімально необхідною для виправдання очікувань інвесторів прибутковістю , а також висловити отриману різницю в грошових одиницях.

Від показника бухгалтерського прибутку економічний прибуток , відрізняється тим , що при її розрахунку враховується вартість використання всіх довгострокових та інших процентних зобов'язань , а не тільки витрат по сплаті відсотків за позиковими коштами , як це має місце бути при розрахунку бухгалтерського прибутку . Тобто бухгалтерський прибуток перевищує економічну на величину альтернативних витрат або витрат відкинутих можливостей . Економічна прибуток служить критерієм ефективності використання ресурсів . Її позитивне значення показує , що підприємство запрацювало більше , ніж потрібно для покриття вартості використовуваних ресурсів , отже , була створена додаткова вартість для інвесторів , засновників.

У разі зворотної ситуації - це свідчить про те , що організація виявилася нездатна покрити вартість використання залучених ресурсів . Відсутність економічного прибутку може стати причиною відтоку капіталу з підприємства .

З точки зору оцінки ефективності , показник економічного прибутку дозволяє отримати більш повне , порівняно з показником бухгалтерської прибутку , уявлення про ефективність використання підприємством наявних активів , в силу того , що порівнює фінансовий результат , отриманий конкретним підприємством , з результатом який забезпечить йому реальне збереження вкладених засобів.

Тому показник економічного прибутку більш ємний і корисний при прийнятті рішення інвесторами про свої дії у відношенні цінних паперів підприємства .

55.Сутність ціноутворення. Функції ціни.

Ціноутворення - це процес встановлення цін на товари та послуги.

При ринковому ціноутворенні реальний процес формування цін відбувається не на виробництві, не на підприємстві, а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції, товарно-грошових відносин. Ціна товару та його користь проходять перевірку ринком і остаточно формуються на ринку. Кожна фірма ставиться до проблем ціноутворення по-своєму. В дрібних фірмах ціни зазвичай встановлюються головним керівником. У великих компаніях проблемами ціноутворення, як правило, займаються керівники середнього рівня. Однак і тут керівництво подає загальні установки, формує цілі політики цін, затверджує ціни, запропоновані керівництвом нижчих ешелонів. У галузях, де фактори ціноутворення відіграють вирішальну роль (аерокосмічна промисловість, залізниці, нафтодобувна промисловість та ін.), фірми часто створюють відділи цін, які розробляють ціни або допомагають робити це іншим підрозділам.

Функції ціни

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна. Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й нормативного прибутку) та відображає рівень суспільне необхідних витрат праці.

Ціна виконує ряд функції:

Обліково-аналітичну (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування).

Розподільчу (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві.

Стимулюючу (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту).

Регулюючу (здійснюється збалансування між окремими виробництвами, попитом та пропозицією).

Обліково-аналітична функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво і реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє удосконалювати і розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень робітників. Цю функцію ціни виконують завжди. Знаючи, у що обходиться та або інша продукція, можна за допомогою цін вимірювати різноманітні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції і послуг.

Розподільча (або перерозподільна) функція складається в розподілі прибутку між виробниками і споживачами. Якщо ціна товару вище його вартості, то виробник відшкодовує свої витрати і дістає прибуток. Якщо ж ціна нижче вартості, то виробник працює собі в збиток. Споживач продукції також має різну економічну вигоду при її використанні.

Отже, розподільна функція ціни виражає напрямок розподілу - на користь виготовлювача або споживача. Іншими словами, у результаті відхилення цін від вартості національний доход перерозподіляється між накопиченням і споживанням. Задача перерозподілу національного доходу у визначених економічних, соціальних або політичних цілях може успішно вирішувати і податкова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції і передавати її виконання податковій системі.

Стимулююча функція. Суть її складається в тому, що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені - до зняття з виробництва застарілої продукції.

Регулююча функція виражається в балансуванні попиту і пропозиції. У тих випадках, коли немає можливості досягти відповідності попиту і пропозиції шляхом зміни обсягу виробництва або це невигідно, у цьому випадку використовується інструмент ціни. У машинобудуванні він застосовується як стосовно засобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку), так і стосовно споживчих товарів тривалого користування (наприклад, підвищені ціни на легкові автомобілі).

Функції цін взаємозалежні й утворять єдину систему, хоча їхня дія багато в чому взаємно перекривається, чим пояснюються трудності практичного ціноутворення.