3. Сфера застосування

Слово «легат» багатозначне. Слова, запозичені з латинської мови належать переважно до категорій науки, політичних і суспільних відносин, юридичної термінології. [2;44] Спеціально-юридичний і міжгалузевий термін.

4. Приклади уживання

Предметом легату могло бути все те, що перебувало в обороті, і те, що мало для легатарія економічний або моральний інтерес. Виникнення легату сходить до Законів ХІІ таблиць. Легат відразу ж з моменту відкриття спадщини становить квіритську власність легатарія.[1;221]

5. Граматичний коментар

Слово «лізинг» запозичене з англійської мови. На сьогодні фактично засвоєне українською мовою. Визначається як іменник другої відміни чоловічого роду. Особливість написання полягає в тому, що у загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються і після л в іншомовних словах пишеться е, а не є.[2;46]

Бібліографія

1. В. І. Борисова та ін.. Основи римського приватного права: Підручник. — Х.: Право, 2008.—228с.

2. Паламар л.M., Кацавець г.M. Мова ділових паперів Навч. Посібник. - к.: Либідь, 1993. - 192 с.

3. Словник іншомовних слів [уклад. С.М. Морозов, л.М. Шкарапута]. – к., 2000. – 683 с.

4. Українська Радянська Енциклопедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://leksika.com.ua/10530412/ure/legat

5. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://leksika.com.ua/18340719/legal/legat

Лотерея

1. Етимологія

Слово «лотерея» має італійське походження: (італ. lotteria — лотерея, від lotto — частина, частка) [3;329]

2. Значення терміна

госп. операція, що передбачає продаж гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою вірогідністю за кошти або в обмін на ін. цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність у разі визнання його переможцем. [4]

3. Сфера застосування

Слово «лотерея» має одне значення. Вживається у різних галузях права та інших суспільних науках. Загальноправовий і міжгалузевий термін.

4. Приклади уживання

Вимоги до випуску та проведення державних лотерей визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей відповідно до законодавства про ліцензування. Лотерея набуває статусу державної з моменту опублікування затверджених оператором державних лотерей умов проведення такої лотереї. [1]

5. Граматичний коментар

Слово «лотерея» запозичене з італійської мови. На сьогодні фактично засвоєне українською мовою. Визначається як іменник першої відміни жіночого роду. Особливість написання полягає в тому, що у загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються. [2;46]

Бібліографія

1. Закон України «Про державні лотереї в Україні» [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5204-17

2. Паламар Л.M., Кацавець Г.M. Мова ділових паперів Навч. посібник. - К.: Либідь, 1993. - 192 с.

3. Словник іншомовних слів [уклад. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута]. – К., 2000. – 683 с.

4. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://leksika.com.ua/14160416/legal/lotereya

Ліміт

1. Етимологія

Слово «ліміт» має латинське походження: (франц. limite, від лат. limes (limitis) — межа, рубіж, кордон) [3;323]

2. Значення терміна

  гранична кількість засобів, коштів, часу тощо, макс. допустима норма чого-небудь, напр. витрачання конкр. виду ресурсів, викиду (скиду) забруднюючих речовин тощо. [4]

3. Сфера застосування

Слово «ліміт» має одне значення. Вживається у різних галузях права та інших суспільних науках. Загальноправовий і міжгалузевий термін.

4. Приклади уживання

Ліміт на утворення відходів не може перевищувати нормативно допустимих обсягів утворення відходів. У разі відхилення проекту ліміту власникові відходів надсилається лист з викладенням причин відхилення та встановлюється термін повторного розгляду. [2]

5. Граматичний коментар

Слово «ліміт» запозичене з латинської мови. На сьогодні фактично засвоєне українською мовою. Визначається як іменник другої відміни чоловічого роду. Особливість написання полягає в тому, що на початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не и. [1;46]