Бібліографія

1. Паламар Л.M., Кацавець Г.M. Мова ділових паперів Навч. посібник. - К.: Либідь, 1993. - 192 с.

2. Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0410-09

3. Словник іншомовних слів [уклад. С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута]. – К., 2000. – 683 с.

4. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://leksika.com.ua/12191010/legal/likvidnist

Ломбард

1. Етимологія

Слово «ломбард» має французьке походження: (від франц. Lombard — житель Ломбардії, провінції Італії, вихідці з якої заснували ломбарди (maison de Lombard)) [3]

2. Значення терміна

Місцева кредитна установа, яка позичає гроші під заставу рухомого майна і надає послуги насе­ленню у зберіганні предметів особистого користування і хатнього вжитку. За прийняте на зберігання і в заставу майно Л. несе матеріальну відповідальність у встановле­ному порядку. За видану позику під заставу Л. стягує два види платні: за користування позичкою залежно від її су­ми; за зберігання заставленого майна з повної суми оцінки. Сума позики — це видані кошти, а сума оцінки включає в себе видану позику, платню за зберігання та відсотки за позичку. [4;147]

3. Сфера застосування

Слово «ломбард» має одне значення. Вживається у різних галузях права та інших суспільних науках. З французької мови засвоєні слова, що стосуються науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичних понять. [1;44] Загальноправовий та міжгалузевий термін.

4. Приклади уживання

Ломбард утворюється у формі повного товариства або державного чи комунального підприємства. Діяльність ломбарду оподатковується відповідно до законів з питань оподаткування. Мінімальний розмір статутного (складеного) капіталу ломбарду встановлюється у сумі, еквівалентній 30000 євро. [2]

5. Граматичний коментар

Слово «ломбард» запозичене з французької мови. На сьогодні фактично засвоєне українською мовою. Визначається як іменник другої відміни чоловічого роду. Особливість написання полягає в тому, що у загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються. [1;46]

Бібліографія

1. Паламар Л.M., Кацавець Г.M. Мова ділових паперів Навч. посібник. - К.: Либідь, 1993. - 192 с.

2. Проект Закону України «Про ломбарди і ломбардну діяльність» [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF2ND00A.html

3. Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://leksika.com.ua/17771110/legal/lombard

4. Юридичні терміни. Тлумачний словник/ В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренка. — 2-ге вид., стереотипне.— К.: Либідь, 2004. — 320 с.

Лобізм

1. Етимологія

Слово «лобізм» має англійське походження:(англ. lobbyism, від lobby — приймальна, кулуари) [3;326]

2. Значення терміна

Специф. інститут політ, системи, потужний механізм впливу певних соціальних груп і громад, об'єднань («груп тиску») на процес прийняття рішення органами держ. влади з питань внутр. та зовн. політики. Лобіювання — спроба організацій або окр. гр-н впливати не тільки на прийняття, відхилення чи зміну законів у парламенті, а й на адм. рішення уряду, спираючись на підтримку як обраних депутатів, так і різних політ, партій, держ. і недерж. установ, громад. орг-цій, ЗМІ. До Л. вдаються й представники таких соціальних структур, як бізнес, торгівля, с. г., освіта, наука, мист-во тощо [4]

3. Сфера застосування

Слово «лобізм» має одне значення. Вживається у різних галузях права та інших суспільних науках. З англійської мови засвоєні слова, що стосуються науки, техніки, політики, права тощо [1;44] Загальноправовий та міжгалузевий термін.

4. Приклади уживання

Лобізм — це тиск певної групи на державну законодавчу та вико­навчу влади з метою ухвалення рішень, вигідних для цієї групи. Як правило, дослідники зараховують лобізм до сфери ПР-технологій. [2;14]

5. Граматичний коментар

Слово «лобізм» запозичене з англійської мови. На сьогодні фактично засвоєне українською мовою. Визначається як іменник другої відміни чоловічого роду. Особливість написання полягає в тому, що у загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються. [1;46]