КВНЗ « Запорізький медичний коледж »

Запорізької обласної ради

ЛЕКЦІЯ № 6

( ТЕМАТИЧНА ПОТОЧНА )

ТЕМА:

« Типи лікувально-профілактичних закладів. Безпечне лікарняне середовище »

ДИСЦИПЛІНА: « ОСНОВИ МЕДСЕСТРИНСТВА »

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 5.12010102 « СЕСТРИНСЬКА СПРАВА »

КУРС ІІ , СЕМЕСТР IІІ

ПЛАН:

1. Лікувально-охоронний режим та його значення для пацієнта.

2. Види режимів рухової активності пацієнта.

3. Біомеханіка тіла. Правильне положення тіла.

4. Організація робочого місця медичної сестри для забезпечення правильної біомеханіки тіла та запобігання травмам хребта (у положенні сидячи, стоячи, при підніманні важких речей).

5. Запобігання травмам у пацієнта. Специфіка ризику виникнення травм у пацієнтів різного віку.

6. Медсестринські втручання для зниження ризику падіння, отруєння й ураження електричним струмом.

7. Виявлення пацієнтів з високим ризиком нещасних випадків (вік старше за 65 років, порушення свідомості, зору, слуху, ходи і рухливості, побічні ефекти лікарської терапії).

8. Можливі проблеми пацієнта (наприклад, високий ризик падіння, пов’язаний з порушенням рухової функції).

9. Медсестринські втручання з розв’язання проблем, що виникли.

Сестра повинна мати потрійну кваліфікацію:

Серцеву – для розуміння хворих

Наукову – для розуміння хвороб

Технічну – для здійснення догляду за хворими.

Ф. Найтінгейл.

Найкращій спосіб навчитись допомагати

– самому стати найкращім

Але стати найкращім можливо лише тільки тоді

коли безперервно допомагаєш іншим.

Тому я повинен робити одночасно і те і друге.

Абрахам Маслоу.

Ї

1. Лікувально-охоронний режим та його значення для пацієнта.

Лікувально-охоронний режим – це комплекс профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на видужання хворих і повернення їх у суспільство повноцінними членами. Лікувальний заклад повинен забезпечити пацієнтам психологічний і фізичний комфорт, зменшити вплив несприятливих чинників госпіталізації ( страх і хвилювання перед дослідженнями, лікуванням, операцією, труднощі пристосування до нових умов, медичних працівників, сусідів по палаті). Обстановка лікарні повинна відповідати не тільки гігієнічним, але й естетичним вимогам. Створені в медичних закладах зручності, які задовольняють запити пацієнтів, сприяють їхньому одужанню. Чистота – предмет не тільки фізичної, але і психічної гігієни.

Суттєву роль відіграють оптимальне освітлення приміщень, температура повітря, тиша, коректна поведінка медичних працівників, атмосфера лікувального закладу (злагодженість у роботі колективу, стиль роботи).

У зв’язку із впливом на процес одужання пацієнтів психічних і емоційних чинників, необхідно розробити:

- відповідну поведінку між членами колективу, засновану на етичних нормах;

- методи спілкування з пацієнтами;

- прийоми максимального позитивного впливу на пацієнтів лікарського середовища, яке їх оточує;

- заходи з підтримання порядку в палатах;

- чітку організацію праці колективу.

Ефективність лікувальної діяльності забезпечують також правила внутрішнього розпорядку, встановлені в певному закладі. Правильно встановлений режим забезпечує пацієнтам повноцінний відпочинок, своєчасне харчування, виконання гігієнічних і лікувально-діагностичних заходів, спиряє підтриманню відповідного стану в палатах.

Постова медична сестра знайомить пацієнта, який поступає у відділення з правилами внутрішнього розпорядку і стежить за виконанням їх. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку необхідно також усім медичним працівникам.

Лікувально-охоронний режим включає:

- санітарно – гігієнічний режим медичних закладів (розміщення лікарні та її корпусів, внутрішнє обладнання приміщень, оснащення палат, меблі, освітлення, опалення, вентиляція, чистота);

санітарно – протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігання виникненню і поширенню внутрішньо лікарняної інфекції. Заходи з дезінфекції предметів догляду за пацієнтами, достатня кількість дезінфекційних засобів, маркованого посуду, матеріалів для прибирання приміщень, належне їх зберігання, наявність інструкцій з проведення поточного та генерального прибирання лікувально-діагностичних приміщень і палат;

- комплекс заходів, які забезпечують особисту гігієну пацієнтів і медичних працівників;

- індивідуальний режим пацієнтів (ліжковий, суворий ліжковий, напівліжковий, загальний);

- правила етики і деонтології медичних працівників;

- внутрішньолікарняний режим – відповідний порядок, встановлений у певному закладі, залежно від його профілю.