8. Модель в. Хендерсон як основа медсестринського процесу для країн, що здійснюють реформу медестринської освіти та практики.

У 1966 році видатна американська медична сестра, викладач та дослідниця сестринської справи Вірджінія Хендерсон розробила та запропонувала свою модель сестринської справи.

В. Хендерсон зосереджує увагу сестринського персоналу на фізіологічних, психологічних, соціальних потребах людини.

Взявши за основу ієрархію людських потреб (за А. Маслоу), В. Хендерсон для створення своєї моделі вибрала 14 фундаментальних потреб, задоволення яких є головним у практичній роботі медичної сестри. Однією із важливих умов цієї моделі є участь самого пацієнта в плануванні та здійсненні догляду.

Ця модель є однією із найвідоміших і разом з тим простих для розуміння та використання. Вона рекомендована Європейським регіональним бюро ВООЗ для застосування медичними сестрами Європи та в країнах, які раніше входили до СНД.

Основні положення моделі

■ Пацієнт має фундаментальні людські потреби, які є одинаковими для всіх людей:"...незалежно від того, хвора людина чи здорова, медсестра завжди повинна пам'ятати про життєво важливі потреби людини у їжі, одягу, оселі, в любові та доброзичливості, взаємозалежності в умовахсуспільних відносин...".

В. Хендерсон описала фундаментальні потреби людини у вигляді 14 "видів повсякденної діяльності".

Види повсякденної діяльності (фундаментальні потреби людини)

1. Нормально дихати.

2. Споживати адекватну їжу та рідину.

3. Виділяти нормально із організму продукти життєдіяльності.

4. Рухатись та підтримувати відповідне положення.

5. Спати та відпочивати.

6. Вибирати відповідний одяг, самостійно одягатися, роздягатися.

7. Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні,підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнє середовище.

8. Підтримувати особисту гігієну, турбуватися про свій зовнішній вигляд.

9. Уникати небезпечних факторів навколишнього середовища та не створювати небезпеки іншим людям.

10. Спілкуватися з іншими людьми, висловлювати свої емоції, думки, потреби.

11. Підтримувати своє відповідне віросповідання.

12. Виконувати роботу, яка приносить позитивний результат та задоволення.

13. Брати участь в іграх, розвагах.

14. Пізнавати, відкривати та задовольняти свою допитливість, допомагати собі таким чином нормально розвиватися та бути здоровим, використовуючи наявні засоби для зміцнення здоров'я.

Здорова людина, як правило, не має труднощів для задоволення цих потреб. В той же час в періоди хвороби, вагітності, дитинства, старості, при наближенні смерті людина може бути нездатною задовольнити ці потреби самостійно.

Саме в цей час медична сестра допомагає "... людині, хворій чи здоровій, у виконанні тих функцій, які підтримують її здоров'я чи, сприяють одужанню (чи в момент наближення смерті) та які ця людина виконала б без сторонньої допомоги, якщо б у неї були відповідні сила, бажання, знання. Причому, все це робиться для того, щоб допомогти людині стати якомога скоріше незалежною... ".

Основні положення моделі. Пацієнт має фундаментальні людські потреби, що є однаковими для всіх людей. Незалежно від того, хвора людина чи здорова, медична сестра завжди повинна мати на увазі життєво важливі потреби людини.

Джерело проблем пацієнта. Проблеми виникають у тому випадку, коли людина через певні обставини (хвороба, дитячий або старечий вік) не в змозі здійснити самодогляд. Проблеми можуть з'явитися в період видужування або тривалого вмирання.

Спрямованість сестринського втручання. При обстеженні пацієнта медична сестра обговорює з ним умови надання сестринської допомоги.

Мета догляду. Медична сестра повинна визначати тільки довгострокові цілі при відновленні незалежності пацієнта в задоволенні ним 14 повсякденних потреб, короткострокові і проміжні — тільки при екстрених станах (шок, лихоманка, кома І т. п.).

Сестринське втручання. Автор цієї моделі вважає, що сестринський догляд має бути пов'язаний із лікарською терапією із процедурами, призначеними лікарями.

Для здійснення сестринських втручань може знадобитися участь родини пацієнта.

Оцінювання якості і результатів догляду. Оцінити результати і якість догляду за пацієнтом можна тільки тоді, коли задоволено всі повсякденні потреби, досягнуто мети сестринського втручання.

Роль медичної сестри в моделі:

— як самостійний і незалежний фахівець у системі охорони здоров'я, що виконує ті функції, які не може виконати пацієнт, щоб почуватися незалежним;

— як помічник лікаря, що виконує його призначення. Застосування моделі В. Хендерсон у сестринському процесі

Модель В. Хендерсон передбачає неодмінну участь пацієнта в усіх етапах сестринського процесу

На першому етапі сестринського процесу медична сестра спільно з пацієнтом установлюють, які із 14 повсякденних потреб слід задовольнити в першу чергу. Ухвалювати рішення за пацієнта медична сестра може тільки, якщо пацієнт не в змозі цього зробити.

Засоби сестринських втручань — звичайний сестринський догляд; медикаментозна терапія за призначенням лікаря; участь пацієнта та членів його сім'ї в догляді.

■ Оцінка якості та результатів догляду — здійснюється тоді, коли задоволені фундаментальні потреби, у відношенні яких було застосоване сестринське втручання.

■ Роль медсестри — представлена В.Хендерсон з двох сторін. З однієї сторони, сестра це самостійний, незалежний фахівець в системі охорони здоров'я, тому що вона виконує ті функції, які не може виконувати пацієнт, щоб відчувати себе досить незалежним. З другої сторони, медсестра — це помічник лікаря, виконуючий його призначення.

Модель В.Хендерсон має ряд критичних зауважень:

• ця модель більш орієнтована на надання інтенсивної сестринської допомоги в лікарнях;

• ця модель в більшому ступені враховує фізіологічні потреби людини і у відносно меншому ступені — психологічні, соціальні та духовні потреби.

Враховуючи те, що модель, запропонована В.Хендерсон, не досить складна у порівнянні з сучасними моделями сестринської справи, її можна використовувати разом з медсестринським процесом як основу для практичної роботи медичної сестри (Лемон, 1996).

Планування догляду

Автор цієї моделі вважає, що пацієнт повинен повністю і самостійно задовольняти свої повсякденні потреби, тому довгострокова мета догляду полягає в тому, щоб навчити пацієнта максимальній незалежності.

Поставлена мета має бути реалістичною і вимірною, щоб можна було оцінити успішність або безуспішність сестринського втручання.

Сестринське втручання

Спрямоване на зміцнення здоров'я пацієнта, повне розв'язання завдань, поставлених перед ним. Зрештою втручання припускає допомогу пацієнтові у досягненні ним незалежності, наскільки це можливо.

Оцінювання результатів догляду

Підсумкове оцінювання виконання плану з догляду розпочинають з оцінювання кожної повсякденної потреби, при задоволенні якої було виявлено проблеми. У разі недосягнення мети змінюють її формулювання і планують нові сестринські втручання.

Наприклад. Пацієнт перебуває на лікуванні в терапевтичному відділенні. Протягом трьох днів у нього порушений сон.

Під час первинного оцінювання стану пацієнта медична сестра повинна з'ясувати причину порушення сну (незручна постіль, непровітрюване приміщення, хропіння сусіда по палаті, занепокоєння перед дослідженням чи операцією).

Планування догляду за пацієнтом передбачає: навчання релаксаційним вправам, провітрювання приміщення перед сном, прогулянки перед сном, переведення пацієнта в іншу палату.

Сестринське втручання припускає допомогу пацієнтові у досягненні ним

незалежності, наскільки це можливо.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна

Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес. — К.: Здоров’я, 2001.

Інфекційний контроль у медичних закладах: навч. посіб. / Під заг. керів. І.Я. Губенко. — Черкаси, 2007. — 44 с.

Касевич Н.М. Основи медсестринства в модулях: навч. посіб. — К.: Медицина, 2009.

Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : підручник. — К.: Медицина, 2008. — 424 с.

Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи: навч. посіб. — К.: Здоров’я, 2005. — 464 с.

Ковальова О.М., Лісовий В.М., Шевченко С.І., Фролова Т.В. та ін. Догляд за хворими: підручник. — К.: ВСВ Медицина, 2010. — 488 с.

Лісовий В.М., Ольховська Л.П., Капустник В.А. Основи медсестринства: підручник. — К.: ВСВ Медицина, 2010. — 560 с.

Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч. посіб. / І.Я. Губенко, О.Т. Шевченко, Л.П. Бразалій, В.Г. Апшай. — К.: Медицина, 2008. — 304 с.

Пасєчко Н.В., Лемке М.О. Мазур П.Є. Основи сестринської справи: підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 544 с.

Савка Л.С., Разінкова Л.І., Коплик А.Ф., Коцар О.І., Аленіч О.І. Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка: навч. посіб. / За ред. Л.М. Ковальчука, О.В. Кононова. — К.: Медицина, 2009. — 480 с.

Додаткова

Кудрявцева Т.О. Сестринський процесс: етапи, зміст, документація: навч.-метод. посіб. — К.: Здоров’я, 2001. — 96 с.

Шевченко О.Т. Психологія кризових станів: навч. посіб. — К.: Здоров’я, 2005 — 120 с.

Теорія сестринської справи. Навчальний посібник для студентів факультету вищої сестринської освіти. Самара: Г.П. «Перспектива»; 2002 - 160с.

Мухіна С.А., Тарановська І.І. Теоретичні основи сестринської справи: Навчальний посібник. У 2 частинах. Ч. I. - М.: 1996. -184с.

П. Бейер, Ю. Майерс та ін Теорія і практика сестринської справи у двох томах (Т.I): Навчальний посібник. Пер. з англ. / Под ред. С.В. Лапіки, В.А. Ступніна, В.А. Саркісова. - М.: ФГТУ «ВУНМЦ Росздрава», 2008. – 800 с.

Обуховец Т.П., Склярова Т.А., Чернова О.В. Основи сестринської справи. Серія «Медицина для вас». Ростов н / Д: Фенікс, 2014 - 512с.

Грандо А. А. Врачебная этика и медицинская деонтология. — К.: Вища школа, 1988. — 188 с.

Громов А. П. Врачебная деонтология и ответственность медицинского работника. — М.: Медицина, 1963. — 78 с.

Громов А. П. Деонтология в медицине. — В 2 т. — М.: Медицина, 1988. — Т. 1. — 348 с.; Т. 2. — 324 с.

Етика: Методологические основы клинической медицины. Навч. посібник / Петленко В. П., Сержантов В. Ф. — К.: Здоров'я, 1990. — 182 с.