6. Модель дефіциту самодогляду д. Орем,

У моделі, запропонованій Д. Орем у 1971 р., людина розглядаєтьтся як єдине ціле. Вона грунтується на принципах самодогляду. У моделі великого значення надано особистій відповідальності людини за власне здоров'я.

Сестринське втручання посідає важливе місце в профілактиці захворювань травм і навчанні пацієнта і його рідних.

У моделі виділено три групи потреб у самодогляді.

1. Універсальні:

• достатнє споживання повітря;

• достатнє споживання рідини;

• достатнє споживання їжі;

• достатня можливість виділення продуктів життєдіяльності І потреби, пов'язані із цими процесами;

• збереження балансу між працею і відпочинком;

• запобігання небезпеці для життя, забезпечення нормальної життєдіяльності, гарного самопочуття;

• стимулювання бажання відповідати певній соціальній групі згідно з індивідуальними здібностями й обмеженнями;

• фактори, що впливають на ці потреби: вік, стать, стадії розвитку, стан здоров'я, рівень культури, соціальне середовище, фінансові можливості.

2. Потреби, пов'язані зі стадією розвитку. ЦІ потреби задовольняються всіма дорослими людьми (пацієнтом, його рідними), що піддаються навчанню й вихованню.

3. Потреби, пов'язані з порушенням здоров'я. У цій групі виділено три види порушень:

• анатомічні зміни (набряки, опіки, рани і т. п.);

• функціональні фізіологічні зміни (задишка, тугорухомість суглоба);

• зміна поведінки або повсякденних життєвих звичок (почуття байдужності, безсоння, раптові зміни настрою).

Основні положення моделі. Пацієнт — єдина функціональна система, що має мотивацію до самодогляду.

Джерело проблем пацієнта. Якщо пацієнт не може зберегти рівновагу між своїми можливостями і потребами в самодогляді, а потреби самодогляду перевищують можливості самого пацієнта, виникає необхідність у сестринській допомозі. Допомога здійснюється за активної участі пацієнта і його рідних.

Спрямованість сестринських втручань — на виявлення дефіциту самодогляду і його причин. Причинами дефіциту можуть бути:

• відсутність знань;

• невміння виконувати окремі дії із самодогляду;

• нерозуміння важливості самодогляду.

Для вирішення питання про необхідність сестринського втручання сестра повинна:

• визначити рівень вимог самого пацієнта до самодогляду;

• оцінити можливості пацієнта задовольнити ці вимоги;

• оцінити можливості пацієнта безпечно здійснювати самодогляд;

• оцінити можливості відновлювати самодогляд у майбутньому.

Мета догляду — виявити й обговорити з пацієнтом можливості щодо самодогляду. Розрізняють короткострокову, проміжну, довгострокову мету.

Сестринське втручання спрямоване як на розширення можливостей самодогляду, так і на зміну рівня потреб у ньому.

Д. Орем виділяє 6 способів сестринських втручань:

• виконувати які-небудь дії за пацієнта;

• скеровувати дії пацієнта;

• надавати фізичну підтримку;

• надавати психологічну підтримку;

• створювати середовище для забезпечення самодогляду;

• навчати пацієнта і його рідних. Пацієнт повинен прагнути до самодогляду, бути готовим одержати сестринську допомогу.

Оцінювання якості і результатів догляду. Можливості пацієнта і його рідних надалі здійснювати самодогляд.

Роль медичної сестри. Медична сестра навчає пацієнта здійснювати самодогляд, допомагає йому зберегти здоров'я, впоратися з наслідками травми або хвороби.

Застосування моделі Д. Орем у сестринському процесі

У кожної людини, здорової або хворої, має бути рівновага в потребах у самодогляді і в можливостях його здійснювати.

Первинна оцінка потреб і можливостей пацієнта в самодогляді

Медична сестра визначає терапевтично необхідну поведінку пацієнта при самодогляді — рівновагу між потребами і можливостями здійснювати самодогляд. Проводячи первинне дослідження стану пацієнта, медична сестра визначає, чи потрібна йому допомога. Для цього вона повинна зібрати додаткову інформацію і з'ясувати, чому виник дефіцит самодогляду. Огляд і спостерігання, бесіда допоможуть їй зрозуміти проблему пацієнта:

• недолік знань і умінь;

• мотивація;

• обмеження рамок поведінки, продиктованої суспільними й культурними нормами.

Планування сестринського догляду. Сестринський догляд планують залежно від можливостей самодогляду самого пацієнта і його рідних. Оцінювання ефективності сестринського догляду

Оцінюючи ефективність сестринського догляду, насамперед ураховують досягнення пацієнта. Сестринський догляд уважається ефективним, якщо вдається зберегти або відновити рівновагу між можливостями і потребами в самодогляді.

Приклад. Пацієнт перебуває на лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом: перелом кісток лівої гомілки. Пацієнтові накладено гіпс.

При первинному обстеженні пацієнта медична сестра може припустити, що він не в змозі відразу пересуватися на милицях без сторонньої допомоги. У цьому випадку наявні порушення рівноваги між деякими універсальними потребами пацієнта і його можливостями здійснювати самодогляд (активно рухатися, відвідувати туалет, приймати душ), тобто пацієнт потребує сторонньої допомоги.

Планування сестринського догляду — у межах частково компенсувальної і навчальної систем. Пацієнт може самостійно задовольнити універсальні потреби в кисні, їжі, рідині, але потребує допомоги при пересуванні для задо­волення інших універсальних потреб. Медична сестра планує навчити пацієнта безпечним навичкам пересування, щоб запобігти ризику повторної травми.

Сестринське втручання спрямоване на відновлення рівноваги між можливостями і потребами в самодогляді. Медична сестра частково допомагає одягатися і роздягатися пацієнтові, одночасно навчає його безпечному переміщенню на милицях, а також новим умінням і навичкам, що дадуть змогу одягатися й переміщуватися самостійно