КВНЗ « Запорізький медичний коледж »

Запорізької обласної ради

ЛЕКЦІЯ № 2

( ТЕМАТИЧНА ПОТОЧНА )

ТЕМА:

« Медсестринський теорії (моделі) »

ДИСЦИПЛІНА: « ОСНОВИ МЕДСЕСТРИНСТВА »

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 5.12010102 « СЕСТРИНСЬКА СПРАВА »

КУРС ІІ , СЕМЕСТР IІІ

ПЛАН:

1. Визначення поняття “модель (теорія) медсестринської справи”.

2. Медична та медсестринська модель догляду.

3. Ф. Найтінгейл — основоположниця медсестринської справи.

4. Модель поведінкової системи Д. Джонсон,

5. Адаптаційна модель К. Рой,

6. Модель дефіциту самодогляду Д. Орем,

7. Вдосконалена модель здоров’я М. Аллен.

8. Модель В. Хендерсон як основа медсестринського процесу для країн, що здійснюють реформу медестринської освіти та практики.

Сутність сестринської справи полягає у догляді за людиною

та у тому яким чином медсестра здійснює цей догляд.

В. Хендерсон.

1. Визначення поняття “модель (теорія) медсестринської справи”.

"Однією із найочевидніших змін сьогодення є те, що медсестринство працює над розробкою своєї власної бази знань. У зв'язку з цим з'являються специфічні медсестринські поняття (концепції), теорії, моделі.

Як професійна дисципліна сестринська справа тісно пов'язана з визначенням концептуальної бази для отримання та оновлення сестринських знань. Взагалі "концепція" — це уявлення, які кожна особистість застосовує у відповідності з її намаганнями зрозуміти і з'ясувати якесь явище, використовуючи накопичений досвід. Наприклад, біль та страх є звичайними концепціями, з якими медсестри стикаються при догляді за пацієнтами. Медсестри не можуть бачити "біль" як таку, але уважно спостерігаючи за хворим, вони помічають ознаки, які відповідають психологічній картині "болю". Концепції (поняття) відрізняються між собою в залежності від широти поглядів. Наприклад, поняття "стресора" значно ширше ніж поняття болю. Однак поняття "головний біль" вужче ніж поняття "біль". Широкі поняття, такі як "стресор", мають тенденцію бути абстрактними, а більш вузькі поняття, такі як "головний біль", — бути більш конкретними.

Оскільки сестринська справа — це наука, то, як і будь-яка інша наука, повинна мати свої наукові теорії та концепції, які вивчають всі сторони роботи медсестри з пацієнтами.

Медсестринська теорія:

1) виступає основою для встановлення стандартів (норм),

у відповідності з якими проводиться оцінка медсест­

ринської допомоги та догляду;

2) встановлює змістовність, раціональність медсест-

ринського процесу, надання допомоги та догляду.

1. Стандарти (норми) медсестринської діяльності визначають об'єм, цінність та якість професійної діяльності медичної сестри.

Стандарти, норми медсестринської практики (діяльності) являють собою опис того, якими в ідеальному варіанті повинні бути допомога та догляд медсестри, і на що повинні орієнтуватися медсестри у своїй діяльності, до чого вони повинні прагнути.

Стандарти, норми медсестринської практики (діяльності), як правило, виведені в окремий документ. Вони не є складовою частиною жодного законодавчого акта, який обумовлює медсестринську діяльність. їх вважають керівними положеннями в роботі медсестер щодо якості надання пацієнту допомоги та догляду. Наприклад, Канадська Асоціація Медсестер прийняла наступне за стандарти медсестринської діяльності.

Стандарти медсестринської діяльності вимагають, щоб:

• в основу практичної діяльності медсестри була закла­

дена медсестринська концептуальна модель;

• медсестринський процес виконувався ефективно;

• в основі взаємодії між пацієнтом та медсестрою були

покладені дружні відносини, направлені на надання

пацієнту допомоги;

• медсестри обов'язково виконували свої професійні

обов'язки.

2. Медсестринська теорія намагається описати чи пояснити медсестринство. Вона відокремлює його з-поміж інших дисциплін та видів діяльності. Медсестринство сьогодні зосереджує свою увагу на стані людини, якості допомоги та догляду. Медсестринська теорія корисна також для наукових досліджень, освіти та практики. Вона є путівником для медсестер:

• забезпечуючи їм необхідну базу знань;

• організовуючи медсестринські ідеї й поняття;

• забезпечуючи провідні принципи практичної діяльності;

• визначаючи цілі медсестринської допомоги.

Існує чотири загальних поняття в медсестринській теорії, які впливають на неї та визначають медсестринську діяльність:

■ Людина як особистість.

■ Середовище, оточення.

■ Здоров'я.

■ Медсестринство.

Кожне з цих понять чітко визначено й детально описано теоретиками медсестринства. Але, хоча ці поняття і є спільними для всіх медсестринських теорій, їхні визначення і взаємозв'язки між ними, значно відрізняються в тій чи іншій теорії.

Теоретики медсестринства розробили також для медсестер і концептуальні медсестринські моделі. У науковій літературі терміни "теорія" і "модель" використовуються частіше як взаємозамінні поняття. Разом з цим, більшість науковців погоджуються з думкою, що концептуальна модель дозволяє сфокусувати увагу на розмаїтих поняттях, важливих для практичної діяльності медсестри і в той же час відкинути інші, несуттєві.

Модель — це зразок, що має певну структуру, термінологію, загальні правила, ознаки і поняття, які становлять її елементи, є науково обгрунтованими і логічно пов'язаними між собою. Модель включає цінності, що лежать в основі сестринської справи, функції, завдання сестринської справи, способи визначення потреб людини в сестринському догляді, визначає межі сфери сестринської і діяльності. Створюються окремі моделі для конкретних робочих ситуацій.

Моделі називають концептуальними, оскільки вони побудовані на основі різних понять та концепцій. Є таке визначення (Райхл та Рой, 1980): "... модель — це систематично побудований, науково обґрунтований та логічно зв'язаний набір понять, які складають елементи сестринської практики".

Медична модель (лікарська) існує протягом сторіч. Вона орієнтована на захворювання. Зусилля лікаря спрямовуються на виявлення патологічного стану (захворювання) та його лікування. Модель сестринської справи орієнтовна на людину як цілісну (холістичну) систему, а не на хворобу.

Протягом останніх сорока років медсестри почали розвивати свою особисту теоретичну базу та відходити від лікарської (медичної) моделі сестринської справи.

Цей відхід від лікарської моделі означав, що сестринська справа починає розвиватися та використовувати нову філософію сестринського догляду й нові підходи до його здійснення. В семидесяті роки XX століття було введено в повсякденну практику поняття "медсестринський процес" (процес сестринської справи). Цей період ознаменувався також рухом в сторону холістичного (цілісного) та більш індивідуалізованого засобу надання сестринської допомоги. Потім медсестринські моделі стали використовуватися в якості необхідної основи в медсестринському процесі.

Джордж (1990) встановлює основні компоненти парадігми сестринської справи, а саме: "людина, навколишнє середовище, здоров'я (охорона здоров'я), сестринська справа". Це і є філософія сестринської справи, яка складає фундамент сестринської справи і дає визначення цим поняттям (див. детальніше розділ І).

Челмерс (1990) стверджував, що "модель сестринської справи, надаючи базові знання (уявлення) про сестринську справу, позитивно впливає на сестринську практику, дозволяючи проводити добре скоординовані дії по догляду за пацієнтами, а також надаючи основу для проведення оцінки сестринського догляду, дає можливість сестрам говорити мовою сестринської справи".

Отже, модель сестринської справи орієнтовна на людину як цілісну (холістичну) систему, а не на хворобу.

Ця модель:

1) повинна бути пристосована до потреб пацієнта, їхніх сімей і суспільства;

2) повинна надавати медичним сестрам широкий вибір ролей, функцій, методів для надання допомоги та догляду не

тільки хворим і вмираючим пацієнтам, але і здоровому контингенту населення.

В історичному аспекті моделі сестринської допомоги й догляду відображали існуючу дійсність, давали можливість порівнювати різноманітні концепції в сестринській справі.

До XIX століття сестринська справа була зведена до догляду за пацієнтом. Як правило, не було ніяких спроб зі сторони медсестер вплинути на перебіг хвороби.

Однією з найперших була модель сестринської справи Флоренс Найтінгейл, яка вважала, що стан пацієнта можна поліпшити, впливаючи на навколишнє середовище.

Для цього необхідне свіже повітря, тепло, світло, харчування і відповідна гігієна. Поступово дані чинники стали важливими для всіх пацієнтів, як хворих, так і здорових. Це заклало основи профілактичного напрямку в медицині.

Із розвитком медицини багато обов'язків лікаря стали переходити до медичної сестри (вимірювання температури, артеріального тиску, виконання ряду процедур тощо). Медсестрам стали доручати реабілітаційні та профілактичні функції. З'явилися інші моделі сестринської справи. У кожній моделі медсестри теоретики та практики медсестринства відбивали свій світогляд і переконання.

моделі сестринської справи мають загальні положення.

В кожній моделі автори бачать по-різному:

■ джерело проблем пацієнта;

■ мету сестринських втручань;

■ засоби сестринських втручань;

■ роль медсестри;

■ оцінку якості та результатів догляду.

На розвиток діючих медсестринських моделей впливали дослідження та відкриття в областях фізіології, соціології, психології.

У світі існує багато медсестринських моделей (понад ЗО). Нижче наводяться найбільш поширені медсестринські моделі, розроблені теоретиками та практиками медсестринства і які використовуються медсестрами багатьох країн світу у їхній практичній роботі.

В Україні на даний час, на жаль, медсестринські моделі відомі не всім практикуючим медичним сестрам.

Медсестри все ще працюють за так званою лікарською (медичною) моделлю.