3. Естетична свідомість

Важливе місце серед форм духовного життя людства належить естетичній свідомості, яка відображає об’єктивну дійсність у певних художніх образах.

В основі естетичної свідомості лежить художня культура, яка включає в себе естетичну активність особистості, її естетичне виховання, а також естетичні потреби, почуття, смаки, які реалізуються в художній, творчій діяльності людей.

Особлива роль у формуванні естетичної свідомості людини належить мистецтву.

Розрізняють два рівні функціонування естетичної свідомості :

• повсякденний

• теоретичний

Естетична свідомість – продукт значного історичного розвитку суспільства, вона існує як форма суспільної свідомості, що відтворює рівень естетичного освоєння світу. Вона існує також як особиста, індивідуальна характеристика окремої людини.

• Естетичні почуття – є одним з найскладніших видів духовного переживання, найблагороднішим із почуттів людини. Воно не є вродженим. Це духовне утворення, яке означає певний рівень соціалізації особи. Воно зароджується у дитини досить пізно або не зароджується зовсім, якщо дитина за якихось обставин росте поза людським оточенням.

Естетичне почуття виникає і розвивається під впливом різноманітних форм практичної діяльності.

Усі чуття людини поділяються на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні:

• зір

• слух

• нюх

• дотик

• смак.

Внутрішні:

• любов

• ненависть

• дружба

• колективізм

• відданість, ін.

Активне сприйняття довколишнього світу через форми людської чуттєвості не є здатністю, що закладена природою, а продуктом культурно-історичним.

Естетичні чуття виступають як складний синтез зовнішніх та внутрішніх чуттів.

Особливостями естетичного почуття є :

1. характер людського світосприйняття

2. складність соціальної, культурної, етнічної, демографічної структури суспільства впливає на збільшення різновидів естетичного почуття

3. міра розвитку естетичного почуття впливає на характер суспільної діяльності людини, зумовлює її потяг до прекрасного, гармонії, досконалості у будь-якому виді діяльності.

В повній мірі характеризує цю особливість легенда про будівництво Шартрського собору у Парижі: на запитання ”Що ти робиш? “робітники відповідали:

1. “везу цю кляту тачку”

2. “заробляю на хліб “

3. “ будую храм “( причетність до гармонізації світу).

Головним засобом виховання естетичного почуття є мистецтво.

Естетичне почуття – основа естетичної свідомості, на якій розвиваються інші, більш складні елементи естетичного усвідомлення світу

• Естетичний смак – це здатність до індивідуальної оцінки та підбору естетичних цінностей, яка визначає можливість особистості до саморозвитку і самовиховання.

Складовими смаку є:

• норма

• оцінка

• міра

Особливості естетичного смаку:

1. Естетичний смак належить до суспільної, соціальної сфери, тому, що означає соціальну спроможність людини, яка формується як результат виховання і навчання.

1. Естетичний смак є важливою характеристикою особистісного становлення та пов’язаний з рівнем самовизначення людини.

2. Естетичний смак сприяє формуванню особистості.

3. Естетичний смак співвідноситься з художнім смаком; він не залишається незмінним (зміни переваг щодо добору або характеру творів мистецтв).

Естетичний смак глибоко індивідуальний, однак належить до суспільної , соціальної сфери. Він не є природженою властивістю людини. Це соціальна, духовна якість людини, що формується в процесі виховання та навчання людини. Естетичний смак є своєрідним почуттям мри, вмінням знаходити певну достатність в особистому ставленні до світу культури і цінностей. Наявність естетичного смаку проявляється як відповідність внутрішнього і зовнішнього, гармонія духу і соціальної поведінки, соціальної реалізації особистості.

Естетичний сак має особливу модифікацію – художній смак. Він формується тільки через спілкування зі світом мистецтва і значною мірою визначається художньою освітою людини.

• Естетичний ідеал

Ідеал – у перекладі з грецької - це зразок, уявлення.

Естетична свідомість містить взірець, орієнтир, має духовно-практичну форму, духовну мету, яка і є естетичним ідеалом.

Особливості естетичного ідеалу :

1. Естетичний ідеал існує в чуттєвій формі; тісно пов’язаний з емоційним, чуттєвим ставленням людини до світу.

2. різні засоби співвідношення естетичного ідеалу з дійсністю.

3. характер відображення дійсності в ідеалі.

4. співвідношення об’єктивних якостей дійсності та особливостей внутрішнього світу людини.

Естетичний ідеал – це єдність об’єктивного і суб’єктивного.

5. Естетичний ідеал визначає перспективу розвитку суспільства, його інтереси і потреби окремої людини.

Естетичний ідеал – це відображення найглибшої сутності предмета, яка містить у собі найвищу форму розвитку реальності, що сприймається емоційно.

Специфіка естетичного ідеалу виявляється в особливих зв’язках зі суспільним та моральними ідеалами людини та суспільства.

Естетичний ідеал за певних історичних обставин спрямований не в майбутнє, а в минуле (ще одна особливість естетичного ідеалу )

(ідеалізація вітчизняної історії 16 – 19 ст.).

Естетичний ідеал сприяє утворенню міфів у свідомості людини і таким чином заступає цю дійсність (веселі фільми радянського кінематографа 1930 – 50-х рр. - і репресії ). У своїй діяльності люди підсвідомо , а іноді свідомо співвідносять реальне з ідеалом.

У естетичному ідеалі об’єднуються реальне та ідеальне. Завдяки цій здатності людина оцінює дійсність та визначає її естетичну цінність, а естетичний ідеал при цьому виступає духовним орієнтиром, який опосередковує естетичне ставлення до світу.