126

Тема 5. Естетика як наука та її категорії

План

1.Предмет та завдання естетики.

2.Основні категорії естетики:

• прекрасне і потворне

• піднесене та низьке

• трагічне і комічне

3.Естетична свідомість:

• естетичні почуття

• естетичний смак

• естетичний ідеал

1.Предмет та завдання естетики.

Естетика у перекладі з грецького - той, що має відношення до чуттєвого сприйняття.

Термін “естетика” вперше увійшов до науки в середині 18 століття як позначення нового розділу у філософії (запровадив німецький філософ Баумгартен).

Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямками: природою, суспільством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах.

Естетичні властивості мають:

• гарні квіти

• величні споруди

• нові технологічні об’єкти

• високогуманні вчинки людей

• високохудожні твори мистецтва.

Процесу сприймання естетичного даємо назву естетичного сприйняття, результатом якого є естетичне переживання.

Естетика досліджує загальні закономірності розвитку мистецтва, які виявляються у його різновидах. Вона вивчає:

• процес художньої творчості, її об’єкти, суб’єкти і засоби творення;

• процес художнього сприймання мистецтва.

Мистецтво існує у соціально-комунікативній системі:

Митець – твір - глядач (читач, слухач);

художня творчість – мистецтво - художнє сприйняття.

Тому до предмета сприйняття належать: художня оцінка, художні засоби, художній смак.

Естетика вивчає ціннісне ставлення людини до явищ буття, яке може бути: прекрасним, потворним, сатиричним, гумористичним, трагічним, комічним, піднесеним.

Естетика вивчає найбільш загальні закони розвитку мистецтва та різноманіття естетичного відношення людини до світу.

Естетика тісно пов’язана з філософією, використовує її категоріальний апарат; з етикою (моральний аспект є складовою естетичних відносин); з психологією, педагогікою, соціологією, логікою.

Естетика – теорія мистецтва.

Мистецтво як плід художньої творчості є предметом дослідження естетики.

Отже, естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетичну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.

2.Основні категорії та поняття естетики:

• Прекрасне і потворне.

Краса – це загадка життя. Розтлумачити його – означає зрозуміти джерела буття. Усі дані уявлення, зібрані людством протягом багатьох сторіч, можна узагальнити у таких моделях:

1 – прекрасне – печатка, або втілення Бога (абсолютної ідеї) у конкретних речах або явищах

2- людина – початок, джерело прекрасного, яка наділяє дійсність багатством свого духовного світу.

3 – прекрасне - природний прояв явищ дійсності, близьких до їх природних особливостей – ваги, розміру

4 - співвідношення особливостей життя з людиною як мірою краси

5 - зустріч об’єктивних якостей з суб’єктивним сприйняттям людини.

Отже, прекрасне – це найвища естетична цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню.

Прекрасне як категорія естетики має декілька особливостей:

1. дійсність містить основу законів краси

2. прекрасне має конкретно-історичний характер

3. уявлення про прекрасне залежить від конкретних умов життя особистості

4. національна культура, її особливості.

Збіг у явищі дійсності прекрасної форми і прекрасного змісту називається калокагатія.

Потворне – антипод прекрасного. Ця категорія пов’язана з оцінкою тих явищ, які викликають людське обурення, незадоволення внаслідок дисгармонії, диспропорційності, невпорядкованості, неможливості досконалості.

Відрізняють

• зовнішній (гниття, хвороба, розпад)

• внутрішній (моральний розклад, моральна деградація)

прояв потворного.

Як приклад можна навести головних героїв творів О. Уальда “Потрет Доріана Грея “, О. Бальзака “Шагренева шкіра”.

Прекрасне і потворне можна розглядати як періоди розвитку одного і того ж явища, процесу.

Прекрасне – найвища позитивна естетична цінність,

потворне – негативна естетична цінність.