2.1. Розрахунок економічного розміру замовлення
На підставі даних таблиці 2.2 та обраного варіанту (обирається за останньою цифрою номера залікової книжки курсанта (студента)):
а) знайти економічний розмір замовлення за базових умов (без
врахування впливу транспортних витрат та цінових знижок);
б) знайти економічний розмір замовлення з урахуванням впливу
транспортних витрат;
в) знайти економічний розмір замовлення з урахуванням цінових
знижок за різного обсягу замовлення.
Таблиця 2.2. Вибір варіанту за останньою цифрою номера залікової книжки
Методика розв'язання. При розв’язанні завдання за етапами слід визначити:
а) економічний розмір замовлення (economic order quantity — EOQ) визначається за формулою (1):
де ЕОQ — економічний розмір замовлення, од. (результат округлити
до цілих);
S — річна потреба у закуповуваному продукті, од.;
СО — витрати виконання замовлення, грн.;
Сі — закупівельна ціна одиниці товару, грн.;
U — частка витрат зберігання в ціні одиниці товару;
б) для розрахунків даного етапу розглядають два варіанти обсягу
замовлення:
- дрібна партія відповідає економічному розміру замовлення;
- велика партія – більша за економічний розмір замовлення на 10%
(результат округлити до цілих).
Розрахунок впливу транспортних витрат на економічний розмір
замовлення здійснюється у такій послідовності
1) поетапно визначаться витрати для замовлень різного обсягу:
- на утримання запасів – як добуток обсягу запасу (половина обсягу
замовлення) та витрат на зберігання одиниці продукту);
- на оформлення замовлень – як добуток кількості замовлень та
вартості оформлення одного замовлення;
- транспортних витрат – як добуток обсягу партії та тарифу на
транспортування одиниці вантажу;
2) порівнюються суми визначених витрат за різних обсягів замовлення та обирається обсяг замовлення, якому відповідають менші витрати.
в) для розрахунків даного етапу розглядають три варіанти обсягу
замовлення:
- І обсяг – партія закуповуваних матеріалів менша за економічний
розмір замовлення на 10%;
- ІІ обсяг - партія відповідає економічному розміру замовлення;
- ІІІ обсяг – партія більша за економічний розмір замовлення на 10% (результат округлити до цілих).
Розрахунок сумарних річних витрат для різних обсягів замовлень
здійснюється у такій послідовності:
1) поетапно визначаються витрати для замовлень різного обсягу:
- на оформлення замовлень – як добуток кількості замовлень та
вартості оформлення одного замовлення;
- на утримання запасів – як добуток обсягу запасу (половина обсягу
замовлення) та витрат на зберігання одиниці продукту);
- на придбання запасів для річної потреби – як добуток ціни (з
урахуванням знижок) та річної потреби у продукті;
2) порівнюються суми визначених витрат за різних обсягів замовлення та обирається обсяг замовлення, якому відповідають менші витрати.
2.2. Розрахунок виробничих запасів
2.2.1. Методика розв'язання. Виробничими запасами вважаються матеріали, що надійшли до споживача, ще не використані і не піддані обробці, незалежно від місця їх зберігання.
Вихідні дані вибираються із таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Вибір варіанту за останньою цифрою номера залікової книжки
При нормуванні виробничий запас залежно від умов утворення та призначення поділяється на поточний, страховий і підготовчий. Норма виробничого запасу показує середній запас матеріалу, необхідний для забезпечення безперервності процесу виробництва, і вимірюється у відносних величинах – днях середньодобового виробничого споживання кожного виду матеріальних ресурсів.
Норматив виробничого запасу матеріалів у натуральному вимірі розраховується як добуток норми запасу в днях на величину середньодобового виробничого споживання матеріалів у натуральному вимірі.
У даному завданні норму виробничого запасу в днях середньодобового споживання розраховують за формулою:
де Тпот – норма поточного запасу матеріалу в днях середньодобового споживання;
Тстр – норма страхового запасу матеріалу в днях середньодобового споживання;
Тпід – норма підготовчого запасу в днях середньодобового споживання.
Норма поточного запасу Тпот в цьому випадку дорівнює половині середньої тривалості інтервалу між поставками матеріалу й розраховується за формулою:
де К1, К2, К3 – кількість поставок матеріалу відповідно від першого, другого й третього постачальника;
360 – прийнята для розрахунків кількість днів у році.
Кількість поставок i-го постачальника в цьому випадку визначається діленням загального обсягу поставок цього постачальника на відповідну для нього величину партії відвантаження:
Норматив виробничого запасу матеріалу в натуральному вимірі N розраховують за формулою:
Після цих розрахунків необхідно зробити висновок про отримані результати.
2.2.2. На підставі планово-звітних показників матеріальних запасів складу та реалізації продукції визначити для кожної групи матеріалів:
1) обсяг реалізації продукції зі складу за рік;
2) абсолютне й відносне скорочення або збільшення фактичного середньорічного запасу у порівнянні з нормативним;
3) прискорення або сповільнення обіговості продукції у порівнянні з планом;
4) обсяг вилучених з матеріальних запасів обігових коштів внаслідок прискорення обіговості матеріальних запасів або обсяг необхідних додаткових обігових коштів під понаднормативне зберігання запасу.
На підставі розрахункових показників студенту необхідно написати висновки про: виконання плану завезення продукції на склад; виконання плану реалізації зі складу; стан матеріальних запасів на складі.
Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4. Вибір варіанту за останньою цифрою списку в групі
Методика розв'язання. Для розв’язання завдання вихідні дані переносять в таблицю 2.5, що використовується для проведення розрахунків. Порядок одержання окремих показників наведений у відповідних графах табл. 2.5.
Після розрахунку аналітичних показників для окремих типів матеріалів необхідно одержати показники планового й фактичного обсягу оборотних коштів для всіх матеріалів (разом гр.17 і разом гр.19), а також визначити абсолютний і відносний обсяг відвернених або додатково притягнутих оборотних коштів (разом гр.21) і показники оборотності продукції.
Таблиця 2.5. Зведені дані планового й фактичного обсягу оборотних коштів |
|
