1.5. Аналіз уроку літератури

Аналіз уроку є важливим чинником вдосконалення професійних умінь і навичок вчителя. Від усвідомлення позитивних елементів уроку та з’ясування шляхів подолання недоліків залежить методичне зростання вчителя, який проводив урок та усіх присутніх. Щоб уникнути суб’єктивності та дрібничкових зауваг, варто дотримуватися таких вимог:

- Відповідність теми уроку шкільним програмам, календарному плану.

- Доцільність поставленої мети на уроці (навчальної, розвиваючої, виховної).

- Обґрунтована мотивація навчальної діяльності: наскільки вона вдала, чи виникло в учнів бажання здобути нові знання, набути умінь і навичок (просунутися у розвиткові).

- Ефективність та результативність уроку. Реалізація навчальної, розвиваючої та виховної мети.

- Врахування принципів систематичності, послідовності, наступності у вивченні курсу української літератури.

- Науковий рівень змісту уроку.

- Доступність викладу навчального матеріалу учителем та рівень його засвоєння учнями.

- Стимулювання активності та самостійності учнів на уроці.

- Використання міжпредметних зв’язків, нових інтерактивних технологій у підготовці та проведенні уроку. Чи був урок самобутнім?

- Раціональне застосування методів, прийомів, засобів ТЗН, наочності.

- Структура уроку, його цілісність.

- Домашнє завдання: його зміст, обсяг, доступність, самостійність, інструктаж, диференціація.

- Професіоналізм та педагогічна культура вчителя: наскільки обізнаний вчитель з віковою психологією, чи розуміє причини поведінки й учинків учнів; чи виявляє він повагу до учнів незалежно від їх успіхів у навчанні; чи не порушував учитель норм педагогічної етики; чи виявив учитель натхнення, фантазію, артистизм.

- Психологічна атмосфера уроку: настрій учнів; чи пережили учні радісне відчуття успіху; чи виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємо підтримка учнів між собою та вчителя й учнів.

- Якою мірою сприяв урок особистісному розвиткові учнів, чи забезпечив їх розвиток і засвоєння знань.

- Чи сприяв урок здійсненню у процесі оволодівання знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню досвіду.

Самоаналіз уроку літератури

Самоаналіз уроку – інструмент самовдосконалення, засіб формування й розвитку професійних якостей вчителя, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.

Від уміння аналізу ситуації, що виникли під час проведення уроку, залежить спроможність виправити недоліки і організувати наступну діяльність. Для студента-практиканта також важливо регулярно оцінювати свою роботу, аналізувати успіхи і невдачі.

У процесі самоаналізу доцільно відповісти на питання:

- Наскільки зміст уроку відповідає вимогам навчальної програми?

- Яке місце уроку у вивченні теми або розділу? Як він пов'язаний з попереднім і наступним уроками?

- У чому специфіка цього уроку, який його тип?

- Яка мета уроку (навчальна, розвиваюча, виховна)?

- Завдання, які розв’язані на уроці: освітні; розвиток інтелекту, інтересів; виховні; взаємозв’язок дидактичних, виховних цілей на різних етапах навчання.

- Чому саме така структура уроку, на мою думку, була раціональною для розв’язання цих завдань?

- Які реальні навчальні можливості учнів класу? Які особливості учнів було враховано під час планування і проведення уроку?

- Які завдання уроку були головними?

- Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Доцільність їх вибору і поєднання.

- Які форми навчання застосовувалися для опрацювання нового матеріалу і чому? Чи застосовувався диференційований підхід?

- Як було організовано контроль рівня засвоєння знань, умінь і навичок учнів?

- Чи доцільно використано наочність і технічні засоби навчання?

- Чи було забезпечено психологічний комфорт, дотримано культуру спілкування?

- Чи вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?

- Чи було передбачено інші види робіт на випадок виникнення непередбачуваної ситуації?

- Чи повністю вдалося реалізувати всі завдання? Якщо не вдалося, то чому? Які? Як і коли це можна виправити?

- Які недоліки уроку? У чому полягають їх причини? Способи усунення недоліків.

ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ ЛУГАНЩИНИ.

Важливою складовою шкільного курсу української літератури є вивчення літератури рідного краю, що переконливо аргументував Є.Пасічник ще в посібнику „Літературне краєзнавство в школі” (К., 1965). Необхідність впровадження літературного краєзнавства в навчально-виховний процес також відзначали вчені-методисти В.Неділько, Б.Степанишин, І.Білогуб, Н.Волошина, Г.Токмань та ін. Ці праці стали поштовхом для створення спеціального курсу „Літературне краєзнавство” на філологічних факультетах вузів та уроків літератури рідного краю в загальноосвітніх закладах України, а також для подальших досліджень у цій галузі.

Сучасні шкільні програми з української літератури також передбачають вивчення літератури рідного краю.

Для учнів Луганщини розроблено серію шкільних посібників „Література рідного краю. Луганщина” для 5-7, 9, 10, 11, класів, матеріали яких було об’єднано в посібник для загальноосвітніх шкіл, рекомендований Міністерством освіти і науки України (лист № 14 / 18.2 – 1538 від 8 липня 2004 року) – Нежива Л., Неживий О. Література рідного краю. 5-11 класи. − Луганськ: Знання, 2006.

Форми вивчення літературного краєзнавства можуть бути різноманітними. Вчений-методист Є.Пасічник у посібнику „Літературне краєзнавство в школі” визначав найважливіші:

літературно-краєзнавчі екскурсії;

походи по рідному краю;

літературну картографію;

виготовлення літературно-краєзнавчих альбомів;

збирання фольклору;

проведення літературних вечорів;

створення шкільного краєзнавчого музею;

окремі уроки й елементи краєзнавства на уроках літератури.

Усі ці форми роботи може використовувати у своїй діяльності й сучасний вчитель-словесник.

Уроки літератури рідного краю теж можуть бути різними:

урок-екскурсія;

урок-художнє дійство;

відео-урок;

семінар;

читацька конференція;

урок – уявлювана мандрівка.

Для самостійного вивчення літератури рідного краю створено електронний підручник „Літературне краєзнавство. Луганщина”, авторами якого є О.Неживий та Л.Нежива. Електронний підручник містить літературознавчі розвідки про літературно-мистецький процес Луганщини від давнини до сучасності, а також передбачає діалог мистецтв, а саме використання творів музики, живопису. У підручник вміщено аудіо-файли із записами літературних творів, які виконують їх автори, зокрема читає поезії Л.Стрельник, Г.Гайворонська, М.Ночовний. Вивчаючи творчість Григора Тютюнника автори підручника пропонують послухати запис інтерв’ю з письменником та новели „Три зозулі з поклоном”, „Зав’язь” у мистецькому виконанні. Також пропонуються для перегляду уривки публіцистичних відео-передач про Бориса Грінченка та Івана Світличного.

За умови систематичної і цілеспрямованої роботи вчителя-словесника вивчення літератури рідного краю може розвинутися в своєрідний навчально-виховний цикл − заняття факультативу в поєднанні з роботою літературно-краєзнавчого гуртка, створенням шкільного музею. Розроблено спеціальну програму факультативу з літератури рідного краю Луганщини (Неживий О. Програма факультативу з української літератури в 10 класі „Літературне краєзнавство” // Освіта на Луганщині. – 1997. – № 1-2. – С. 71 – 72).

Значущість вивчення літератури рідного краю важко переоцінити. Розробивши методичні поради щодо літературно-краєзнавчої роботи в школі, Є.Пасічник відзначив: „Літературне краєзнавство допомагає наблизити письменника до читача. Коли учні довідаються, що письменник жив і працював у їхньому краї, бачив оці знайомі їм краєвиди [...], коли запишуть спогади старожилів про нього, то й сприйматимуть вони його творчість повніше, проникливіше. Письменник стає для них близьким, рідним. Знайомі факти чи явища, що їх побачать діти у творі, викличуть у свідомості учнів нові асоціації, і все прочитане буде сприйняте глибше, збудить нові почуття, викличе змістовніші роздуми”.

Отож, літературне краєзнавство у школі необхідне для духовного розвитку, національно-патріотичного виховання, як ефективний засіб розвитку творчих здібностей учнів, формування читацьких інтересів, знайомства з високохудожніми зразками української літератури рідного краю, що є складником загального літературно-мистецького процесу.

Література:

1. Нежива Л., Неживий О. Література рідного краю. 5-11 класи. − Луганськ: Знання, 2006. – 244 с.

2. Нежива Л., Неживий О. Юному краєзнавцеві Луганщини. – Луганськ: Навчальна книга, 2007. – 136 с.

3. Нежива Л., Неживий О. Програма для проведення уроків літератури рідного краю в школах Луганської області на заняттях з української літератури (5 − 12 класи) // Освіта Донбасу. − 2006. − № 3 − 4. − С. 24 − 27.

4. Неживий О. Програма факультативу з української літератури в 10 класі „Літературне краєзнавство” // Освіта на Луганщині. – 1997. – № 1-2. – С. 71 – 72.

МОДУЛЬ ІІ. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА