Критерії оцінки знань студентів за різними формами контролю

1. Критерії оцінки усного поточного опитування студентів.

Поточне оцінювання знань студентів проводиться на семінарських заняттях за 5-бальною шкалою за кожний вид завдання: відповідь на семінарі, підготовка та захист реферату тощо.

Оцінка «відмінно» виставляється, якщо студент повністю розкрив питання, використав для підготовки матеріали лекції та додаткову інформацію з інших наукових джерел, надав розгорнуті відповіді на додаткові запитання. У відповіді студента простежується послідовність, обґрунтованість у викладенні матеріалу.

Оцінка «добре» виставляється, якщо студент розкрив питання частково, не використовуючи для відповіді додаткову інформацію, дає невичерпні відповіді на додаткові запитання. У відповіді студента мають місце окремі незначні помилки і неточності.

Оцінка «задовільно» виставляється, якщо студент розкрив питання в неповному обсязі, не відповів на додаткові запитання. У відповіді студента мають місце суттєві неточності, слабка аргументація, непослідовність.

Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо студент не володіє матеріалом, демонструє неготовність до семінарського заняття.

2. Критерії оцінки модульної контрольної роботи.

Модульна контрольна робота передбачає перевірку вивченого матеріалу протягом семестру і складається з трьох завдань. Максимальна кількість балів за виконання кожного завдання складає 5 балів.

3.Критерії оцінки виконання індивідуальної роботи.

Індивідуальна робота передбачає виконання двох видів завдань, які оцінюються відповідною кількістю балів: 1) написання есе (15 балів); 2) складання кросворду або розробка соціологічної анкети (10 балів).

4. Критерії оцінки знань на письмовому екзамені.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни проводиться у формі екзамену в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою.

Екзаменаційні білети мають 30 варіантів, кожен з яких містить три блоки завдань: теоретичне (розкрити зміст теоретичного питання дисципліни), практичне (розробити соціологічну анкету), тести (15 тестових запитань). Кожен блок завдань оцінюється окремо балами, сума яких дорівнює 50: максимальна кількість балів за теоретичне завдання – 15; максимальна кількість балів за практичне завдання – 20; максимальна кількість балів за тестові завдання – 15.

Якщо студент отримав на екзамені від 25 до 13 балів, то загальна кількість балів не підраховується, підсумкова оцінка буде «незадовільно» або «FX», і студент має право перескласти екзамен.

Якщо студент отримав на екзамені від 12 до 0 балів, то загальна кількість балів не підраховується, підсумкова оцінка буде «незадовільно» або «F», і він повинен повторно пройти вивчення даної дисципліни.

Перескладання екзаменів здійснюється відповідно до графіка, затвердженого першим заступником директора інституту.

Якщо при перескладанні екзамену студент отримує оцінку «незадовільно», то йому надається право скласти екзамен спеціально створеній комісії.

Комісію для повторного перескладання призначає декан факультету відповідним розпорядженням.

У разі отримання студентом при повторному перескладанні екзамену оцінки «незадовільно», то за шкалою ECTS йому виставляється оцінка «F» і з ним укладається контракт на повторне вивчення курсу (відповідно до Положення про індивідуальний навчальний план студента ХІБС та результати його виконання).

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав не менше 20 балів).