Тема III

у медичному підрозділі, герметизує його. Цю роботу виконують у марлевій пов'язці і гумових рукавичках.

Органічні відходи, що утворюються в операційній і лабораторіях, мікробіо­ логічні культури й штами, вакцини, вірусологічно небезпечний матеріал піс­ ля дезінфекції збирають в одноразове тверде герметичне впакування (спеціаль­ ні одноразові баки жовтого кольору). Гострий інструментарій (голки, пір'я), що пройшло дезінфекцію, збирають окремо від інших видів відходів в однора­ зове тверде впакування. ■

Усі види відходів класу Б за межі медичного підрозділу транспортують тіль­ки в одноразовому упакуванні після його герметизації. У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпус-ні контейнери, призначені для збирання відходів класу Б. Одноразові ємності (пакети, баки) з відходами класу Б маркірують написом "Небезпечні відходи. Клас Б" з нанесенням коду підрозділу лікувального закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.

Відходи класу В утворюються в:

• підрозділах для пацієнтів з особливо небезпечними і карантинними ін­ фекціями;

¹ ' І V і 1 *f

• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 1—2-ї групи патоген­ ності;

• фтизіатричних і мікологічних клініках (відділеннях).

Відходи цього класу підлягають дезінфекції відповідно до чинних норма­ тивних документів. Збирають їх в одноразове впакування. М'яке впакування (одноразові пакети червоного кольору) має бути закріплене на спеціальних стійках (візках). ■

Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря й співробітник, відповідальний за збирання відходів у цьому медичному підроз­ ділі, герметизує його з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі зі збуд­ никами 1—2-ї групи патогенності. Мікробіологічні культури й штами, вакци­ ни потрібно збирати в одноразове тверде герметичне впакування червоного кольору. Транспортують усі види відходів класу В за межі медичного підрозді­ лу тільки в одноразовому впакуванні після його герметизації. ■ *^і%-

У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпусні контейнери, призначені для збирання відходів класу В. Ці одноразові ємності маркірують написом "Надзвичайно небезпечні відходи. Клас В" з нанесенням коду підрозділу лікувально-профілактичного закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.

Примітка. Не допускається:

• пересипати відходи класу Б та В з однієї ємності в іншу; *

• установлювати одно- і багаторазові ємності біля електронагрівальних приладів;

• утрамбовувати будь-які відходи руками;

• збирати відходи без рукавичок. '"^{u ; m} ° -

₁₁₆

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим Відходи класу Г утворюються в: ^: ^

• ДІаГНОСТИЧНИХ ПІДрОЗДІЛах; ^ЛМиГ^у х; н.мГ;; .: 4 .-JTL

• відділеннях хіміотерапії;

• патологоанатомічних відділеннях; _ >г

jV,*ijlr фармацевтичних цехах, аптеках, складах; .;_И._М ,,_то ...иа. / ^ -.--Л. 7

• хімічних лабораторіях; /,r"-r^:^^u^- ^r ;

• адміністративно-господарських приміщеннях.

Використані люмінесцентні лампи, ртутьумісні прилади й устаткування збирають у закриті герметичні ємності. Після заповнення ємності герметизу­ють і зберігають у допоміжних приміщеннях. Вивозять їх спеціалізовані під­приємства на договірних умовах.

Відходи класу Д утворюються в: ⁷ ^^s v¹: л¹ [. -і <}■!

• діагностичних лабораторіях (відділеннях); -«^ji'' - ^ .,:.!змг-?г "птк;*

• радіоізотопних лабораторіях і рентгенівських кабінетах.

Збирання, зберігання, видалення відходів класу Д здійснюють відповідно до вимог правил роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізаційних випромінювань, нормами радіаційної безпеки й іншими чинни­ми нормативними документами, які регламентують обіг радіоактивних речо-

ВИН.

^{Наказ МОЗСРСР / -н \}

"Об утверждении инструкции о санитарно-противоэпидемическом режиме больниц и о порядке осуществления органами и учреждениями санитарно- эпидемиологической службы государственного санитарного надзора за санитарным состоянием лечебно-профилактических учреждений" № 288 від 23.03.76 р. -

1. У всіх хворих, які поступають до приймального відділення, оглядають шкіру, зів, вимірюють температуру. Дерев'яні шпателі після використання підлягають зни­ щенню, а металеві — кип'ятять протягом 15 хв. Термометр повністю занурюють у бан­ ку з 0,5 % розчином хлораміну (розчин змінюють щоденно).

2. Огляд хворого проводять на кушетці, вкритій клейонкою. Після приймання хво­ рого клейонку щоразу протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим роз­ чином хлорного вапна. ^г :^. ..

3. У приймальному відділенні хворий проходить повне санітарне оброблення (ван­ на, обтирання). Губку після використання кип'ятять у 2 % розчині соди — 15 хв, про­ сушують і зберігають у чистому посуді. Якщо прокип'ятити губку відразу після ви­ користання немає можливості, їх збирають в окремий посуд з 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим розчином хлорного вапна, а потім промивають під проточною водою. ...-.,,

4. Щітки для оброблення миють, просушують і автоклавують при 0,5 атм — ЗО хв. Зберігають у біксах, за потреби їх дістають стерильними корнцангами.

. . 5. Наконечники для клізм після кожного використання кип'ятять 15 хв і зберіга­ють у посуді з написом "чисті" у сухому вигляді. Для оброблення їх збирають в окремий посуд з 0,5 % розчином хлораміну або 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна.

₁₁₇

-.^'j-^u j л Тема III

6. П еред прийманням хворого до палати ліжко, тумбочку для підкладного судна протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % розчином освітленого хлорного вапна. Ліжко застилають постільною білизною, що пройпіла камерне оброблення в режимі для вегетативних форм мікробів. За можливості слід дотримувати циклічності запо­ внення палат. ' ^j '-—■■ - *

7. Хворому видають індивідуальні предмети догляду: плювальницю, підкладне судно, напувальницю та ін., які після використання ретельно миють. Після випису­ вання хворого предмети індивідуального догляду знезаражують.

8. Для миття рук хворих, а також обслуговуючого персоналу використовують рід­ ке гексохлорофенове мило. Допускається користування господарським милом у дріб­ ній розфасовці (на 1 використання).

- 9. Хворим заборонено користуватись особистими шерстяними речами; за потреби їх видають хворим після камерного оброблення,

10. При заміні постільної і натільної білизни її акуратно збирають у мішки з бавов­ няної тканини або баки з кришками. Забороняється скидати білизну, що була у корис­ туванні, на підлогу або у відкриті приймальники. Розбирання і сортування брудної бі­ лизни проводять у спеціально відведеному приміщенні. Після зміни білизни підлогу в палаті протирають дезінфекційним розчином. ^{vr r} * ■

^{!І u} 11. Прибирання приймального відділення і палат проводять не рідше 2 разів на день вологим способом. Дезінфекційні засоби використовують після зміни білизни у разі виникнення післяопераційного ускладнення.

12. Інвентар для прибирання — відра, тази та ін. — маркірують та використовують тільки за призначенням. Знезаражування проводять шляхом замочування на 1 год в 1 % розчині хлораміну або 0,2 % освітленому розчині хлорного вапна.

13. Категорично заборонено приймати в хірургічному відділенні м'які іграшки та інші предмети, що не витримують дезінфекційного оброблення.

НаказМОЗСРСР >, . п

«О введении в действие отраслевого стандарта ОСТ 42-21-2-85 "Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначения. Методы, средства и режимы"» № 770 від 10.06.85 р.

Відповідно до наказу МОЗ СРСР від 10.06.85 р. № 770 строк впровадження встанов­ лений з 01.01.86 для закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби. Недо­ тримання стандарту переслідується законом. _v. ^

Стандарт поширюється на вироби медичного призначення, які в процесі експлуата­ ції підлягають стерилізації і (або) дезінфекції. :■— " >■

Стандарт обов'язковий для закладів, що використовують засоби медичного призна­ чення, а також для організацій і закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби. ,_г.

Стандарт не поширюється на лікарські препарати і засоби їх упаковки, на вироби, які промисловість випускає стерильними, на засоби із текстильних матеріалів (за роз­ділом дезінфекції), предмети догляду за хворими, медичні меблі.

Стандарт встановлює методи, засоби і режим передстерилізаційного очищення, сте­рилізації і дезінфекції.

1. Загальні положення

1.1. Встановлені в стандарті методи, засоби і режими передстерилізаційного очи­щення, стерилізації і дезінфекції є рівнозначними, за ефективністю для кожного виду оброблення.

₁₁₈

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

- Примітка: перевагу слід віддавати термічним методам стерилізації (паровому і по­ вітряному). .

2. На основі положень стандарту мають опрацьовуватись інструкції, які встанов­ люють методи, засоби і режими передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезін­ фекції відповідно до конкретних виробів або груп виробів з урахуванням їх призначен­ ня і конструктивних особливостей.

3. При опрацьовуванні виробів слід підібрати метод, засіб і режим, виходячи із стійкості виробу до засобів передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфек­ ції залежно від матеріалу, ступеня оброблення поверхні, конструктивного виконання. Вибрані методи, засоби і режими не мають призводити до змін зовнішнього вигляду, експлуатаційних якостей та інших показників виробу, оброблені вироби не мають чи­ нити токсичну дію. N/ , , . ,-..

4. Вимоги до стійкості виробів до засобів передстерилізаційного оброблення, сте­ рилізації і дезінфекції мають нормуватись у завданнях (медико-технічних вимогах) на розробку нових виробів, технічних умов стандартів, а також називатися в експлуата­ ційній документації і контролюватись на стадії розробки і виготовлення виробу. У тех­ нічних умовах, у стандартах на серійно виготовлену продукцію вимоги стійкості ви­ робів до передстерилізаційного очищення і до конкретного методу стерилізації і дезінфекції мають нормуватись з урахуванням стандарту на основі результатів попере­ дньо проведених перевірок, і ___ -,*,>, ,-.. -г...... .

5. У процесі експлуатації виробів передстерилізаційне очищення і (або) дезінфек­ ція мають проводитись відповідно до стандарту та інструкцій, які визначають порядок проведення передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції конкретних видів виробів, а також експлуатаційної документації. _

1.7. При проведенні передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції хі­ мічним методом (за винятком газової стерилізації), дезінфекції методом кип'ятіння допускається застосування інгібіторів та інших додатків, які сприяють зменшенню ко­ розії, дозволені Міністерством охорони здоров'я і не зменшують ефективності перед­ стерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції. ^ _;.

1.8. Контроль стерилізації мають здійснювати бактеріологічні лабораторії, санітарно-епідеміологічні станції і лікувально-профілактичні заклади відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я. ■"■ '

1.9. Контроль за роботою стерилізаторів здійснюють дезінфекційні станції і дезін­ фекційні відділи санітарно-епідеміологічних станцій відповідно до інструкцій, вста­ новлених Міністерством охорони здоров'я. :;

1.10. Контроль якості передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції мають проводити лікувально-профілактичні заклади, санітарно-епідеміологічні і дез­ інфекційні станції відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я. ■ - ' ' - _г

2. Передстерилізаційне очищення

1. Передстерилізаційному очищенню підлягають усі вироби перед їх стерилізаці­ єю з метою усунення білкових, жирових і механічних забруднень, а також медичних препаратів. - -

2. Розбірні вироби підлягають передстерилізаційному очищенню в розібраному вигляді.

3. Передстерилізаційне очищення проводиться ручним або механізованим (за до­ помогою спеціального оснащення) способом. . .,.., ,_л^ . , j.

4. Механізоване передстерилізаційне очищення має проводитись за струминним, ротаційним методами, миттям йоржем або за допомогою ультразвуку з використанням поверхнево-активних речовин (відповідно до п. 2.8 стандарту та інших додатків). Ме-

₁₁₉

■q

Тема

тодика проведення механізованого передстерилізаційного очищення має відповідати інструкції з експлуатації, яка додається до обладнання. ,

Примітка: миття йоржем гумових виробів не дозволяється.

2.5. Передстерилізаційне очищення ручним способом має проводитись послідовно відповідно до табл. 1 наказу. і

. l ' і^- -ао ГСТ42-21-2-85

_{Таблиця 1. Передстерилізаційне очищення і}

■ - "ті--!-' Процеси при проведенні очищення	Режим очищення				Обладнання .1
	Початкова температура, °С		Експозиція, хв
	номі­нальне зна­чення	О і відхилен­ня	номі­нальне зна­чення	відхи­лення
Занурювання інструментів, забруд­нених кров'ю, у розчин інгібітору корозії (1 % розчин бензоату натрію) одразу після операції	22	±5	60	±5	Таз, бачок
Споліскування під проточною водою			0,5	±0,1	Ванна, раковина
Замочування в мийному розчині при повному зануренні предмета
Мийний засіб "Біолот"	40*	+5	15,0	+1,0	Бачок, ванна
Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна"	50*	+5	15,0	+ 1,0	Бачок, ванна
Миття кожного предмета в мийно­му розчині п. 2.8 за допомогою йоржа або ватно-марлевого тампона	a if..І		0,5	+1,0 --■>-\ :-!	*■'-■■ ■•' ';г-% , '•<.-' [/ ■ і'. ,^ї,', f;.s.- j.i<"; .■ .і
Споліскування під проточною водою
Мийний засіб "Біолот" * т.	—	—	3,0
Мийний засіб "Прогрес"			5,0	+1,0
Мийний засіб "Астра", "Лотос", "Айна"			10,0		Ванна, ракови­на з обладнан­ням :
Просушування гарячим повітрям	85	+2—10	(1)		Супіильна шафа
Споліскування дистильованою .; водою	~ ■ ' L '		-		Бачок, ванна

* Температура РОЗЧИНУ В ПрОЦеСІ МИТТЯ НЄ ПІДТРИМУЄТЬСЯ. . _Л; ї {ОК / ; ^г-

(1) — До повного зникнення вологості. '' - •■

Примітка _t ::-

1. Мийний розчин можна застосувати до забруднення (до появи рожевого кольору, що вказує на наявність крові і знижує ефективність очищення).

2. Мийний розчин перекису водню з синтетичними мийними засобами можна за­ стосовувати протягом доби з моменту виготовлення, якщо колір розчину не змінився. Незмінений розчин можна підігрівати до б разів, у процесі підігрівання концентрація водню істотно не змінюється.

₁₂₀

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

2 .6. При використовуванні мийного розчину, що містить 0,5 % перекису водню і 0,5 % синтетичний мийний засіб "Лотос", застосовують інгібітор корозії — 0,14 % оле­ ат натрію. ^

,- - 2.7. Після закінчення робочої зміни обладнання має бути очищеним механічним способом — шляхом миття із застосуванням мийних засобів. — -■—•-

2.8. Мийний розчин має вміщувати компоненти згідно з табл. 2 наказу.

І

ГСТ 42-21-2-85 Таблиця 2. Приготування мийного розчину (для приготування 1 дм³) і ' *"' '

Компоненти	Кількість	Застосування •
Мийний засіб "Біолот" Вода питна	Зг 977 г	При механічному очищенні (струмин­ний метод, йорж, ультразвук)
Мийний засіб "Біолот" Вода питна ■	1,5г 998,5 г	При механічному очищенні ротацій­ним методом , - .,
Мийний засіб "Біолот" , Вода питна	5г 995 г	При ручному очищенні
Розчин перекису водню* Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна" Вода питна ;	17 см3 5г 995 г	При механічному очищенні (струмин­ний метод, йорж, ультразвук) і ручно­му очищенні < -- , - І ■ - і
Мийний засіб "Лотос" Вода питна ! v-	5 г і 978 г	При механічному очищенні з ультра­звуком

* Для передстерилізаційного очищення допускається застосування медичного пере кису водню, а також перекису водню технічних марок А і Б. Наведена в таблиці кіль кість перекису водню розрахована для розчину з концентрацією 27,5 %.

3. Стерилізація ' ^}

3.1. Стерилізації підлягають усі вироби, які торкаються до поверхні рани, контак­ тують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, а також окремі види медичних інстру­ ментів, які в процесі експлуатації контактують із слизовими оболонками і можуть спричинити їх ушкодження. ^{; :} * -' ***^п

І 3.2. Стерилізація має здійснюватись одним із методів, наведених в табл. З, 4 наказу. І 4. Дезінфекція -■- < ...,,_ _f - <;■''■-'■<-■',

4.1. Дезінфекції підлягають усі вироби, які не мають контакту з поверхнею рани, кров'ю або ін'єкційними препаратами. Вироби, які використовуються для проведення маніпуляцій на гнійних ранах або в інфекційного хворого, підлягають дезінфекції пе­ ред передстерилізаційним очищенням і стерилізацією. Крім того, дезінфекції підляга­ ють вироби медичного призначення після операції, ін'єкцій особам, які перехворіли на вірусний гепатит В або інший гепатит з неуточненим діагнозом. Дезінфекція має про­ водитись одним з методів, указаних у табл. 5 наказу. ! ї ^ 'г«г\ум;.^г

1.111 ■-

і ■«<":>-'

, і

₁₂₁

.И • і

Тема

.J - 1 -I II I. •

_{ГСТ 42-21-2-85}

Таблиця 3. Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)

Режим стерилізації			Застосуван­ня	Умови стерилізації	Термін збере- ЖЄНіН/Я	;- -і ' ' ;-t Обладнання
Тиск, атм	Робоча темпера­тура, °С	Експози­ція, хв
2,0	132	20	Для виро­бів з коро­зійно­стійкого металу, скла, текстилю, гуми	У стерилізаційних коробках без фільт­рів або в подвійній м'якій упаковці з бязі, пергаменту, паперу мішкової непроникливості, вологостійкості, для упакування продук­ції на автоматах мар­ки Е (поліетилен високої щільності)	3 доби	Паперовий стериліза­тор 1> 'і X
1,1 '■ . г	120 _ ' | г ; -_г • ■ ■■ 1 • . J • ■	45 'г * ■ ; .-'і > '/ V	Для виро­бів з гуми, латексу, окремих полімерних матеріалів	У стерилізаційних коробках з філь­тром і - J	20

-; ГСТ 42-21-2-85 Таблиця 4. Хімічний метод стерилізації (розчин хімічних препаратів)

Стерилізу­ючий агент	Режим стерилі­зації		г Застосуван­ня	Улюви стерилізації	Термін збере-ження	Обладнання '■:-:? -r*ih
	Робоча темпе­рату­ра, °С	Експо­зиція, хв
Розчин перекису водню 6 %	18— 50	360— 180	Для виро­бів з полі­мерних матеріалів, гуми, скла, корозійно­стійких металів >:- у _ :■	При повному зану­ренні виробу в роз­чин на час стерилі­заційної експозиції, після чого його необ­хідно промити сте­рильною водою. Збе­рігати в стерильній ємності (стериліза­ційна коробка), яка вистелена стериль­ною пелюшкою	3 доби ■ ■ і г -.:-.. к- -	Закриті ємності зі скла, к пластмаси або покриті емаллю без попіко-дження
Розчин дезоксон-І 1 % (за надоцто-вою кислотою)	18	45 і

₁₂₂

to

00

_{ГСТ 42-21-2-85}

Таблиця 5. Дезінфекція виробів медичного призначення

		Режим дезінфекції					1 ■ * ■■ ■ f
Метод дезінфекції	Дезінфекційний агент	показ-	кон-цен-	час стери-	Застосування	Умови стерилізації	Обладнання
		ник	тра-			і.
			ція	лгзаци
Кип'ятіння	Дистильована вода	98	—	ЗО	Для виробів зі .	Повне занурення	Дезінфекційний
	Дистильована вода		2,0	15	скла, металу,	. . 'L -. ■	кип'ятильник
	з розчином натрію				термостійких	•..--■ •'-'*■	і
	карбонату '	■ .	■'... —	-■— ■♦.-	полімерів, гумЩ^ і		- - '■
					латексу	■ ■?
Паровий	Водяне насичення	110		20	Для виробів зі	У стерилізаційних	Паровий стерилі-
	пари під тиском -			.-•	скла, металу, ^	коробках	затор, дезінфек-
-'•	0,5 кгс/см2		ч	\ <:	термостійких	г'	ційні камери
ч					полімерів, гуми,
					латексу	■■'■
Повітряний	і< Сухе гаряче	130		45	Для виробів зі і,	Без упаковки в лотках	Повітряний
	повітря				скла, металу		стерилізатор
	Потрійний розчин	18	2,0	45	Для виробів зі	Після занурення виробу в	Закриті ємності зі
			-	-.	скла, корозійного	розчин	скла, пластмаси
					металу
	Хлорамін	—	1,0	ЗО	Для виробів з	Повне занурення в розчин	Закриті ємності зі
Хімічний		..—	5,0	240	полімерних	виробу або дворазове	скла, пластмаси
			3,0	60	матеріалів, гуми	протирання серветкою з	або покриті
,-■■						полотна або марлі з	емаллю без
				г		інтервалом між проти-	пошкодженнк
						ранням 10—15 хв

to

_{Закінчення табл. 5}

Метод дезінфекції	Дезінфекційний агент	Режим дезінфекції			Застосування	^ ? Удіобіі стерилізації і.. '■	Обладнання
		показ­ник	кон-цен-тра-ція	час стери­лізації
очи •'■ин^	Перекис водню	Г ' 1	3,0 3,0 4,0	80 180 90	■І '. :Л ■ ,." 1 ',:'• '.■"■а/ ■? :.' fa..	\ >, . = ї і:" ■■-■?; f ■ ! J "і "l J.^.-'M »- -4 л	К '►■'-' '• -: ■ ■: ,-' і л-- * ■:• к --і
	Сульфохлорантин		0,1 1,0-0,2
	Перекис водню з ^ 0,5 % мийного засобу "Прогрес", "Астра", "Лотос"	■-■	3,0 3,0 4,0
	Нейтральний гіпохлорид каль­цію	--	0,25 1,0	.у ?

■ J "J Г :^ Ъ '

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

Н аказ МОЗ України

"Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом"

№ 38 від 28.03.94 р._ ._; ,,,,-,, :.:,;,

^(Витяг)

3. Організація та проведення протипедикульозних заходів

З метою виявлення вогнищ педикульозу в плановому порядку проводяться огляди різних контингентів населення силами таких груп медпрацівників:

1. Всього населення — при проведенні диспансерних та профілактичних оглядів (кабінет долікарського огляду, КІЗ) та при кожному зверненні про меддопомогу, в тому числі при оформленні планової госпіталізації, обслуговуванні викликів вогнищ інфек­ ційних захворювань та інше.

2. Дітей, що відвідують дитячі дошкільні установи — щоденно медперсонал разом з вихователями. ,

г 13. Учнів шкіл-інтернатів — щотижня перед і після кожного відвідування родини — медперсонал установи разом з вихователями.

4. Учнів загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ після кожних канікул; за пока­ заннями вибірково— медперсоналу та вчителів.

5. Дітей, що проживають у будинках малюка, дитячих будинках, спецсанаторіях та інше, — при надходженні, пізніше — щотижня в дні купання та при виписуванні — медперсонал, із залученням вихователів. Огляду підлягає також і обслуговуючий пер­ сонал. ^г

6. Дітей, що від'їжджають в оздоровчі табори, санаторії для навчання — комісійно педіатром та представниками дезстанцій, щотижня в період перебування, перед повер­ ненням з нього, під час профоглядів.

7. Осіб, при прийомі на лікування в стаціонарі, будинки для осіб похилого віку, ін­ тернати та інші спеціальні медичні установи — медперсонал приймального покою, протягом лікування — кожні 7—10 днів та при виписці — медперсонал відділень.

8. Колективів, що формуються з оргнабору, переселенців, студентських загонів — перед виїздом до місця роботи та при поселенні — медпрацівники, що обслуговують названі контингенти за рішенням місцевих органів охорони здоров'я.

При проведенні оглядів на педикульоз реєстрацію людей, у яких він виявлений, здійснюють у журналі обліку та реєстрації інфекційних захворювань (ф. 060). Обліку підлягають особи, у яких при огляді вперше виявлені як життєздатні, так і нежиттє­ здатні воші в той же день з подальшим направленням екстреного повідомлення — (ф. 058) у відповідному порядку. • ^Pi'-^{; r} -

4. Профілактичні та винищувальні заходи ■ г "^

З метою попередження завошивленості та її поширення в сім'ї або колективі про­водяться профілактичні, гігієнічні заходи, які передбачають: регулярне миття тіла — не менше 1 разу на 7—10 днів, зміну білизни в цей же термін або в міру забруднення з відповідним пранням, щоденне розчісування волосся, систематичне очищення верх­нього одягу, головних уборів, постелі, дотримання чистоти.

При виявленні вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезінсекцію проводять одночасно, знищуючи воші безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі та інше (протягом 1 доби). *

Дезінсекцію завошивлених осіб проводять силами медперсоналу, що здійснює огля­ ди, або спеціально виділеними для цієї мети особами: ' *" ^ '.-Q'OA

1) у медичних установах — медперсоналом цих установ. " ^{f гл>г}-'' '^{Jj f} '' ^r

₁₂₅

• . ( V,¹, - . ? . і » і .■ '_•■-. fl І Г г". С

_Тема

2) в організованих дитячих установах — медперсоналом цих установ.

Забороняється відмовляти у госпіталізації по основному захворюванні через педи- кульоз. ?

Допускається проведення обробки завошивленого вдома після вичерпного інструк­ тажу щодо застосування педикулоцидів, правил техніки безпеки та особистої гігієни з подальшим контролем якості обробки дезпідрозділами. • - ■■

Контроль якості дезобробки проводять дезпідрозділи санепідемстанцій або дезстан- ції до повної ліквідації вогнища. ,, _; . w - •.■ *л*,-,

Особливу увагу слід звернути на осіб з "хронічних вогнищ" (неодноразова реєстра­ ція педикульозу протягом року) та "тривало активних" вогнищ (протягом місяця педи- кульоз не ліквідовано). v -п

Дезінсекційні заходи боротьби з вошами включають механічний, фізичний та хі­ мічні методи боротьби. . - . ., • ^ ■•

Механічний метод звільнення від вопіей та їх яєць проводиться шляхом вичісуван­ня гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5—10 % розчином столового оцту, голова зав'язується хусткою або рушником, експозиція ЗО хвилин — 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей, __ч ., ._. ......V-

_?^.

При хімічному методі боротьби використовуються такі засоби:

1. 0,15 % водна емульсія карбофосу (витрата препарату на 1 особу становить 10— 50 мл; експозиція 20—ЗО хвилин). -

2. 20 % водно-мильна суспензія (емульсія) бензилбензоату (10—30 мл; експозиція 20—ЗО хвилин). . . у ;,7, .,-■<■ ... •* а

1. 10 % водна мильно-гасова емульсія (10—50 мл; експозиція ЗО хвилин — 1 годи-

..,,..„... ....... і .. , . ^ . _г. - ,, .... ............. ,, ._ ., _,

на).

4. 50 % водна мильно-сольвентова емульсія (ЗО—50 мл; експозиція ЗО хвилин).

5. Лосьйон "Нітифор" (Угорщина) 50—60 мл, експозиція 40 хв.._{: п} ,..,,_ч, ,_{иГ rl}.. ^_r4j r

6. Анти-Ш (Польща), 1 мл; експозиція 5 хв. л- ;,_{ПГіі . • ^^hj-^v -й- ?*■*■ ^

7. Препарат "Лонцид" (30—50 мл; експозиція ЗО хв).

Крім того, пропонуються нові перспективні педикулоциди: локодин, педикулін, пе-дикрин, нітилон, опофос, перфолон та інші.

При відсутності вищезгаданих засобів можна використовувати порошок піретруму (15 г при експозиції не менше 2 годин).

Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом, потім прово­ дять вичісування яєць вопіей. Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип'ятіння, прогладжування або камерний спосіб обробки). ^

Завошивлену білизну кип'ятять у 2 % розчині кальцинованої соди протягом 15 хви­лин, прасують з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви, зборки, зморшки та інше. За епідпоказанням проводять камерну обробку постільних речей, згідно з відпо­відною інструкцією. Для обробки одягу застосовують переважно камерний спосіб.

При необхідності повторну обробку роблять через 7—12 тижнів. При головному та платтяному педикульозі у вогнищах захворювань або в тих випадках, коли відсутні інші засоби, застосовують препарат бутадіон. При вживанні бутадіону кров людини на­ буває токсичних властивостей, які зберігаються на протязі 14 днів. Бутадіон призна­ чають: -, ,. -,..,„,.,...-, -,- ., .^ _;™- —, v^ ,-,

• дорослим після їжі по 0,15 г 4 рази на добу на протязі 2 діб; ->*,?r, afi-onu - \-. к г

• дітям до 4-х років застосування бутадіону заборонено; ,, ,■ j-

₁₂₆

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

• д ітям від 4 до 7 років бутадіон призначають по 0,05 г 3 рази на добу на протязі 2 діб; - ■ ^{? г} —

• дітям від 8 до 10 років бутадіон призначають по 0,08 г 3 рази на добу на протязі 2 діб; , ^ ,. .. ,

• дітям старше 11 років бутадіон призначають по 0,12 г 3 рази на добу на протязі 2 діб.

При виявленні завошивленості, окрім дезінсекції, проводять санітарну обробку лю­дини, зміну натільної та постільної білизни, а також обробку контактних.

Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць, людей з пошкодженою шкірою, тяжкохворих заборонена. У цих випадках доцільно ви­користовувати механічний засіб звільнення від вошей.

9. Перелік протипедикульозних засобів з вказівками щодо їх виготовлення і засто­ сування C.-.U., , _4І -U-

1. Карбофос — застосовується у вигляді 0,15 % водної емульсії. Для виготовлення ї л 0,15 % водної емульсії беруть 3 мл 50 % емульгуючого концентрату карбофосу і роз­ водять його віл води кімнатної температури. Препарат діє на всіх стадіях розвитку вошей. Застосовується виключно медичними працівниками. Норма використання на обробку 10—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.

2. Бензилбензоат — застосовується у вигляді 20 % водно-мильної суспензії або 20 % емульсії. Для виготовлення 100 мл 20 % водно-мильної суспензії бензилбензоату бе­ руть 2 мг мила (зеленого або господарського подрібненого), розводять в 78 мл теплої води, потім додають 20 мл бензилбензоату, ретельно розмішують. Отриману суспензію наносять на волосся. Використовується медичними працівниками, через аптечну мере­ жу реалізується за рецептами. Норма використання на 1 обробку 10—ЗО мл, експози­ ція — 30 хвилин.

3. Водна мильно-гасова емульсія — застосовується у вигляді 10 % емульсії. Для її ви­ готовлення до 50 г рідкого мила (або твердого, попередньо розтопленого на водяній бані) при постійному перемішуванні додається невеликими порціями 450 г гасу (можна хло­ рованого). Отриманий концентрат у кількості 100 г розчиняється в 900 мл теплої води. Норма використання на 1 обробку — 10—50 мл, експозиція — ЗО хвилин, 1 година.

4. Мильно-сольвентова емульсія — використовується у вигляді 50 % емульсії, яка готується з рівних частин мильно-сольвентової пасти і води (50—60 %), при змішуван­ ні яких утворюється однорідна маса. Необхідно проводити повторну обробку через 7—10 днів. Норма використання на 1 обробку ЗО—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.

5. Лосьйон "Нітифор" (Угорщина) — препарат фабричного виготовлення, норма ви­ користання на 1 обробку ЗО—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.

Спосіб застосування усіх вищезгаданих препаратів полягає в наступному: на волос­ся наносять необхідну кількість препарату (в залежності від густоти та довжини волос­ся), зав'язують голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримують відповідний час, згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після цього на волосся наносять теплий 5—10 % столовий оцет або оцтову кислоту, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують ЗО хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблі воші та їх яйця — "гниди", -

₁₂₇

_Тема

збереження і здачу лому медичних виробів одноразового застосування з пластичних мас"

^{Наказ МОЗ України}

^{"Про збір, збереження і здачу лому медичних виробів}

- 'і

IV

^{№ 223 від 03.06.98 р.}

п

(Витяг)

Після використання вироби із пластичних мас підлягають негайній дезінфекції. Для цього їх необхідно повністю занурити в дезінфекційний розчин, попередньо про­пустивши дезрозчин у кількості 5—10 мл через внутрішній канал (голки, системи), для усунення залишків крові, сироватки та інших рідин. Дезінфекція повинна прохо­дити в маркованому посуді і зі щільно закритою кришкою протягом 1 год.

Після закінчення дезінфекції вироби підлягають деформації (голки ламаються, системи розрізаються) і, згідно з актами, здаються особам, що відповідають наказом по лікувальній установі за збір, збереження та здачу відпрацьованих виробів з пластич­ них мас. .. _Л! -: -'■". ^ Для дезінфекції придатні: ., _т, ' ' , , -',*'■*■"-^*- ^ ^-7 ,

• З % р-н хлораміну; _ . '_і( — l_'<v\_r'

• 0,5 % р-н сульфохлорантину; ... , , ,л <

• 0,5% р-н хлорного вапна. ; "

• і ■» г ■ - *-'".- -J», '^J- т-'~ . f -* 4 %«4-*^Г». К^г --_ і і ^г * ~ \ к. 'і і. V* " І ' і ' Т^" і ■ І

* ^ГІ " і*

^{Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення}

(з наказу МОЗ СРСР№ 408 від 12.07.89 р.) ,„- . _nv),_№,_r

1. Дезінфекція виробів медичного призначення ^ ^: т >⁷ ж

1. Шприци, голки й інструментарій після використання їх для проведення мані­ пуляцій промивають від залишків крові, сироватки та інших рідин у спеціально виді­ леному посуді з дезінфекційним розчином (3 % розчин соди, 3 % розчин хлораміну).

2. Вироби медичного призначення кип'ятять у 3 % розчині соди (130,0 г соди і 970,0 г води) протягом 1,5 хв або в дистильованій воді — 30 хв. Після дезінфекції ви­ роби ретельно миють під проточною водою.

3. Промивні води знезаражують кип'ятінням протягом ЗО хв або засипають сухим хлорним вапном з розрахунку: 200 г сухого хлорного вапна на 1 л промивних вод, пере­ мішують і залишають для знезаражування на 60 хв у посуді з кришкою.

2. Передстерилізаційне очищення

2.1. Передстерилізаційне очищення передбачає видалення з поверхні виробів білкових, жирових, механічних забруднень, а також залишків лікарських препара­ тів. ^{:/ ;н т :}

2. Після дезінфекції медичний інструментарій замочують у мийному розчині, пі­ дігрітому до 50 °С — на 15 хв, повністю занурюючи всі предмети. Для приготування 1 л мийного розчину необхідно взяти: 200 г 3 % перекису водню, 5 г мийного засобу ("Про­ грес", "Айстра", "Лотос"), 795 г дистильованої води.

3. Через 15 хв у тому ж розчині щітками по черзі миють всі частини медінструмен- тарію, витрачаючи на кожен предмет 25—ЗО с

4. Вимиті предмети прополіскують у проточній воді, потім протягом ЗО—40 с — у дистильованій воді.

5. Якість передстерилізаційного очищення виробів визначається: на наявність крові — шляхом постановки азопіранової або амідопіринової проби та фенолфталеїно- вої — на наявність залишків лужних компонентів розчину.

₁₂₈

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

6. К онтролю підлягає 1 % одночасно оброблених виробів одного найменування, але не менше 3—5 одиниць. . ,,, . ^ ~

7. Азопірамова проба: розчин готується з розрахунку: на 1 л спирту береться 200 г амідопірину, 3 г солянокислого анеліну. Зберігається протягом 3 міс. у темній склянці у темному місці. Перед постановкою проби з цього розчину готується робочий розчин (розчин і 3 % перекис водню змішують порівну). Цей розчин необхідно використати протягом 1 год. Проба позитивна: від фіолетово-синього до буро-червоного забарвлен­ ня. На гарячий інструментарій проба не ставиться.

2.6. При позитивній пробі на кров або мийний засіб всю групу контрольованих ви­робів, з яких відбирався контроль, піддають повторній обробці до отримання негатив­ного результату.

2.9. Медичний персонал зобов'язаний працювати в гумових рукавичках. І 3. Стерилізація ■■.; йли.ї. l

' 3.1. Стерилізація забезпечує загибель вегетативних і спорових патогенних і непато-генних мікроорганізмів.

3.2. Стерилізації підлягають тільки сухі вироби. Стерилізацію проводять у сухожа- рових шафах за температури 180 °С протягом 60 хв. , ^^ ..~_г~-4--_т-, .^v—-^^-'

і

^{Перелік дезінфекційних засобів, дозволених до застосування в Україні}

(за даними Державного реєстру дезінфекційних засобів, 01.01.09 р.)

V- — —

—-і* J-L-.

- .-' -. І- J

Торговельна назва препарату	Форма випуску	Показання до застосування
Дезінфекційні засоби
Хлорантоїн 11 і - ■ і д . і т ' і * І	Порошок	Дезінфекція виробів медичного призначен­ня, білизни, посуду, іграшок, приміщень, санітарно-технічного обладнання г
Біомий	Порошок	Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення —
Деконекс 50 ФФ	Розчин у флаконах	Дезінфекція поверхонь, предметів обслуго­вування, інструментів, апаратури
ДеЗОфорМ ,'гг;; ь	Розчин у флаконах	Дезінфекція виробів медичного призначен­ня, у т.ч. гнучких ендоскопів, предметів догляду за хворими ,.,,-■ , , і
Сайдекс	Розчин у кані­страх	Дезінфекція виробів медичного призначен­ня
Антисептичні засоби
Декосепт ■	Розчин у флаконах	Антисептик для гігієнічного та хірургічного застосування
АХД 2000	Розчин у пляшках	Антисептичне оброблення шкіри рук

₁₂₉