Примітки

¹) Akta gr. і ziem. III ч. 22 і новійше — Pomniki m. Lwowa I c. 94.

²) Pomniki m. Lwowa I ч. 388 i 576.

³) Ibid. II c. 165, 182, 225, 331, 332.

⁴) Надпись публїкована кілька разів — див. в Отчетї петерб. публичної біблїотеки (там тепер ся тріодь) за р. 1891. СЂцинскій Гор. Каменецъ с. 179.

⁵) Див. в прим. 2.

⁶) Видане мною з ревізії прав 1564 р. в книзї Барское староство с. 26-8.

⁷) Длуґош V c. 188-9.

⁸) Зміст його подає Чацкий О pol. i lit. prawach, вид. Туровского II с. 200.

⁹) Див. в прим. 2.

¹⁰) Див. в т. IV с. 265-6.

¹¹) Збірка сих привилеїв, зладжена Ем. Калужняцким, в Akta gr. i ziem. т. VII. Грамота Олександра тут під ч. 2. Деякі інтересні доповнення до неї дає грамота воєводи Петра з р. 1456 ibid. ч. 7; я доповняю ними вказівки Олександрового привилея.

¹²) Akta gr. і ziem. VII, грам. молдавські ч. 1, 3, 5 і далї.

¹³) Землї волоські в другій половинї XIV в. формують ся в дві полїтичні цїлости, що з певними змінами істнують потім протягом ряда столїть; одна — се Волощина властива, або Молдавія, що обіймала нинїшню Буковину й Молдавію; друга — се Мала Волощина, або Гірська — Valachіа Minor, Valachia Montana, з чого зробила ся її назва румунська Munteniâ і польське Multany. До неї належали землї подунайські (Валахія) і семигородські волоські князївства (Фоґараш, Омляш і Северинський банат), а часами також полуднева Бесарабія (відти й її імя), що иньшими часами належала до Молдавії. По імени своїх господарів з династиї Басарабів сї землї „Гірської Волощини” звали ся Бесарабією, а з огляду на семигородські володїння, воєводи її звали ся „запланинскими,” transalpini.

¹⁴) Про можність вивозу до Тягинї й Білгороду привилей не згадує, може вивіз сукна туди воєвода хотїв задержати для своїх купцїв.

¹⁵) A. g. z. VII ч. 7 і 8.

¹⁶) „А што привезетъ изъ Бесарабъ: или перець или баволну или будь што, оть 12 контари у Бако†подъ рубель серебра, а на головноє мыто у Суча†отъ 12 контари одинъ рубель серебра”.

¹⁷) Звістки про них з виданих актів ґродських і земських і невиданих радецьких зібрав Кутшеба ор. c. c. 58-64.

¹⁸) До сеї його дїяльности ми ще вернемо ся.

¹⁹) Akta gr. i ziem. XIV ч. 1583.

²⁰) Львівська книга радецька у Кутшеби, 1. c. A. g. z. VI ч. 53.

²¹) Codex ер. saec. XV т. III дод. 75.

²²) Львівська книга радецька у Кутшеби, 1. c.

²³) Записки в цїлости або в скороченню у Iorga Studii istorice asupua Chiliei si Getatii Albe c. 288-292, також у Кутшеби ор. c. 85-6.

²⁴) Propter quod eciam et mercatores nostri in partibus transmarinis arestantur et impediuntur — A. g. z. XIV ч. 2749.

²⁵) Hubert Pamiętniki historyczne I c. 11-3.

²⁶) Книга львівська радецька II c. 135-6, у Кутшеби c. 85.

²⁷) Так два краківські купцї звертають в 1484 р., уже по упадку Білгорода, Серкізу Вірменину гроші, що позичив був їм у Білгородї — Кутшеба c. 87.

²⁸) Akta gr. і ziem. IX ч. 111.

²⁹) Akta gr. і ziem. XIV ч. 1340.

³⁰) Ibid. IX ч. 78.

³¹) Łoziński Patrycyat c. 50 (цїнний екскурс про торговлю вином у Львові в другій пол. XVI в.,) також Bałaban Zydzi lwowscy, гл. XIX.

³²) Яблоновський толкує їх як ковані пояси, але контекст вказує виразно, що се була матерія.

³³) Akta gr. i ziem. VI ч. 105.

³⁴) Для початку XV в. (до р. 1414) дещо дають Pomniki dziejowe m. Lwowa, дальше для XV в. цїкавійші записки з львівських і краківських книг вибрав Кутшеба (ор. c. — для торговлї західньої c. 44, для східньої — с. 91); для XVI в. дещо записок у Iorga Relat. соmmеrс. і у Лозїньского Patrycyat і mieszczństwo lwowskie с. 43 і далї, 270 і далї, і витяги з купецьких рахунків в Записк. Наук. тов. ім. Шевченка, вид. Крипякевичом (Матеріали до іст. львів. торговлї, т. 65).

³⁵) Се „лунське сукно”, pannum lundense, „лундышъ” московських памяток толкують часто як сукно лїонське, але се хибне толкованнє: з полудневої Франції в тих часах не бачимо у нас нїяких фабрикатів.

³⁶) 3 другою половиною XVI в. одначе в українскій торговлї зникають такі докладнїйші означення сукон по місцям виготовлення, і термінольоґія сукна стає иньша.

³⁷) Кутшеба в своїй працї про краківську торговлю (с. 119) подав такі цїни на сї ріжні сорти сукна (на жаль з дуже неоднакового часу): брюсельського сукна локоть 18-22 гр., иньші фляндрські сорти — 16-18 гр., анґлїйські — 12-14 звичайно, шлезькі 4 до 6 гр. У Львові в початках XVII в. дорожші сукна (пруського привозу) продавали ся за локоть: фалєндиш 63-77 гр., лунське 43 до 57, бретлєст 38 до 43, каразія 15 до 20; моравські дорожші 10 до 16, дешевші 6 до 9, польські 6 до 11 гр.(Мат. до іст. торговлї м. Львова c. 19-20).

³⁸) Матеріали до історії торговлї Львова — Записки т. 65 с. 17. Пор. Матеріали до іст. Зах. Укр. ч. 71: подільська шляхта купує сукно, щоб міняти на волоських коней.

³⁹) Виписки з XV в. у Кутшеби як вище c. 45 (1460-1), Йорґа c. 47 (XVI) і реєстр товарів в таксї 1633 р. — Archiwum kom. praw. V c. 556 і далї.

⁴⁰) Кутшеба c. 47, Йорґа c. 34, Лозїньскай c. 43.

⁴¹) Виписки у Кутшеби с. 47, пор. таксу 1633 р.

⁴²) Виписки з львівських кн. радецьких II c. 288 і 444 (з рр. 1475 і 1482) — у Кутшеби c. 46-7.

⁴³) Витяги у Лозїньского Kupiectwo c. 439.

⁴⁴) Inducta iud. civ. кн. 17 с. 606 — у Лозїньского c. 47.

⁴⁵) Рахункова книга — Матеріали до іст. львів. торг. c. 20.

⁴⁶) У Ставіского, Encyklop. rolnictwa III c. 199.

⁴⁷) Див. вище c. 15-6.

⁴⁸) Див. ріжницю пурпурьяну від золотного атласу — Бершадскій 1 c. 195.

⁴⁹) Так треба розуміти се polodlosie реєстру, зіставлене без перекладу видавцем.

⁵⁰) Бершадскій І c. 81 і 111, пор. 203.

⁵¹) Ibid. (1527).

⁵²) Ibid. I c. 277.

⁵³) Ind. iud. civ. XVII р. 948 (1590).

⁵⁴) Опись кн. луцької 2039 л. 39, цитата у Верзилова op. c.

⁵⁵) Inducta iud. civil. XII с. 94 — наведена була у Лозїньского op. c. с. 50-l.

⁵⁶) Ind. iud. civ. XVII c. 32-35 (наведена ibid.).

⁵⁷) Inducta iud. civil. т. XXI c. 1965.

⁵⁸) Ibid. т. XXII с. 32-3.

⁵⁹) Виїмки з актів у Лозїньского Złotnictwo c. 83-4.

⁶⁰) Записки у Лозїньского c. 43.

⁶¹) Витяг у Лозїньского Kupiectwo c. 433.

⁶²) Цитована на c. 70.

⁶³) Див. реєстр „товарів волоських” — місцевих і тих що йшли через Волощину в таксї 1633 р. — Archiwum kom. prawn. V c. 572-4.

⁶⁴) Записки — Iorga Relat. com. c. 21-22.

⁶⁵) Кутшеби ор. c. c. 84.

⁶⁶) Jabłonowski Sprawy wołoskie za Jagiełłonów, док. 53-4.

⁶⁷) Витяг у Лозїньского Kupiectwo c. 438.