
- •1.1. Множини
- •1.1.1. Поняття множини
- •1.1.2. Дії з множинами
- •1.2. Множини чисел
- •1.2.1. Поняття числа
- •1.2.2. Натуральні та цілі числа
- •Правила дій із цілими числами
- •6. Віднімання двох чисел із різними знаками:
- •1.2.3. Раціональні числа
- •1.2.4. Дійсні числа
- •1.2.5. Дії з дійсними числами
- •Властивості дій:
- •1.2.6. Прямокутна система координат
- •1.2.7. Комплексні числа
- •1.2.8. Дії з комплексними числами
- •1.2.9. Модуль та аргумент комплексного числа
- •1.2.10. Тригонометрична форма комплексного числа
1.2.9. Модуль та аргумент комплексного числа
Означення.
Модулем
комплексного числа а
+ bі
називається вираз
який позначається r
або |а
+
bі|.
Рис. 1.13
Означення. Кут між віссю Ох і відрізком ОМ, де точка М зображає комплексне число а + bі, називається аргументом комплексного числа а + bі (рис. 1.13).
Кожне відмінне від нуля комплексне число має нескінченну кількість аргументів, які відрізняються один від одного на 2k. Для числа 0 аргумент не визначений.
А
ргумент
комплексного числа а
+
bі
визначається формулами:
(1)
З ауваження. Щоб користуватися цими формулами, потрібно враховувати знаки абсциси та ординати комплексного числа.
З найти аргумент комплексного числа – 3 – 3і.
За формулою (1) маємо
Але кут 45 не є аргументом числа – 3 – 3і (рис. 1.14). Правильною є така відповідь: 225; – 135; 585 і т. д. Цей результат дістаємо, враховуючи, що абсциса та ордината комплексного числа є від’ємними, тобто точка М належить чверті ІІІ. |
Рис. 1.14 |
Означення. Значення аргументу, яке належить проміжку (– ; ), називається головним.
Д ля комплексних чисел – 3 – 3і; 2і; – 5і головне значення аргументу дорівнює – 135; 90; – 90.
З ауваження. Аргумент дійсного додатного числа має головне значення 0; від’ємного числа 180. Головні значення аргументу спряжених комплексних чисел мають одну й ту саму абсолютну величину, але протилежні знаки. Наприклад, головні значення аргументу спряжених чисел – 3 + 3і та – 3 – 3і дорівнюють 135 і – 135.
1.2.10. Тригонометрична форма комплексного числа
Розглянемо трикутник ОАМ (рис. 1.13) і запишемо такі співвідношення між його сторонами:
;
.
Звідси
,
тобто маємо:
-
;
;
;
;
,
.
(2)
Подання комплексного числа у вигляді (2) називається тригонометричною формою комплексного числа.
З аписати комплексне число 1 + і у тригонометричній формі (рис. 1.15).
Згідно з (2) маємо:
Рис. 1.15 |
Отже,
|
Додавання і віднімання комплексних чисел простіше і зручніше виконувати, коли вони задані в алгебраїчній формі. Для інших алгебраїчних дій зручніша тригонометрична форма.
Наприклад, добуток
двох чисел
і
подається так:
.