
- •1.1. Множини
- •1.1.1. Поняття множини
- •1.1.2. Дії з множинами
- •1.2. Множини чисел
- •1.2.1. Поняття числа
- •1.2.2. Натуральні та цілі числа
- •Правила дій із цілими числами
- •6. Віднімання двох чисел із різними знаками:
- •1.2.3. Раціональні числа
- •1.2.4. Дійсні числа
- •1.2.5. Дії з дійсними числами
- •Властивості дій:
- •1.2.6. Прямокутна система координат
- •1.2.7. Комплексні числа
- •1.2.8. Дії з комплексними числами
- •1.2.9. Модуль та аргумент комплексного числа
- •1.2.10. Тригонометрична форма комплексного числа
1.2.4. Дійсні числа
Кожне раціональне число можна подати у вигляді десяткового скінченного або нескінченного періодичного дробу. Наприклад:
4/5 = 0,8; 5/33 = 0,151515… = 0,(15).
І навпаки: кожному нескінченному періодичному дробу відповідає раціональне число. Але є числа, які не можна подати у вигляді скінченного або періодичного дробу.
Означення. Число, яке подається у вигляді нескінченного неперіодичного дробу, називається ірраціональним числом.
— ірраціональне
число.
Розглянемо числа
1; 1,4; 1,414; 1,4142
і їх квадрати
1; 1,96; 1,9881; 1,999396; 1,99996164;
а також числа
2; 1,5; 1,42; 1,4143; 1,41422
і їх квадрати
4; 2,25; 2,0164; 2,00225; 2,00024449.
Очевидно,
Числа 1; 1,4; 1,41;
1,414; 1,4142; … наближено подають число
.
Проте ірраціональні числа утворюються не лише в результаті добування кореня. Наприклад, при порівнянні відрізка, узятого за одиницю, з будь-яким несумірним з ним відрізком дістаємо ірраціональне число. Несумірними відрізками є, скажімо, довжина будь-якого кола та його діаметр. Відношення довжини кола до діаметра дорівнює = 3,1415926… .
Ірраціональним є також число е = 2,71828… — основа так званих натуральних логарифмів.
На противагу множині раціональних чисел множина ірраціональних чисел не є замкненою відносно дій додавання, віднімання, множення та ділення двох чисел.
Наприклад, числа
0,1010010001… і 0,0101101110… — ірраціональні, але їх сума
0,1010010001…
+
0,0101101110…
_______________
0,11111111111… = 0,(1) = 1/9 — число раціональне.
Сума, різниця, добуток та частка ірраціонального числа і числа раціонального є ірраціональне число. Отже, маючи одне ірраціональне число, за допомогою раціональних чисел можна побудувати множину ірраціональних чисел.
Означення. Множина раціональних чисел разом із множиною ірраціональних чисел утворюють множину дійсних чисел.
З
ауваження.
Математична строга теорія дійсних чисел
була побудована Р. Дедекіндом та
Г. Кантором на базі поняття розрізу
множини раціональних чисел.
Дійсні числа, як
і раціональні, можна зображати на
числовій осі. Нехай дано числову вісь
із початковою точкою О
та одиничним відрізком ОА
(рис. 1.9). Зобразимо на цій осі точку,
що відповідає ірраціональному числу
Для цього на відрізку ОА
побудуємо квадрат та його діагональ ОС
=
Накреслимо коло радіусом ОС.
Тоді точка К
перетину дуги кола з віссю Ох
відповідатиме числу
Рис. 1.9
Кожному дійсному числу відповідає єдина точка на числовій осі, та навпаки.
Д
овести,
що число
— ірраціональне.
Припустимо, що навпаки: — число раціональне, тобто його можна подати у вигляді
,
де m і n — взаємно прості натуральні числа.
Піднесемо обидві частини рівності до квадрата:
,
або
Звідси випливає,
що числа
і
m
— парні, тобто m = 2k.
Тоді pівність
можна записати у вигляді
Отже,
і
n
також парні. Це означає, що m
і n
— парні числа. Але ми припускали, що
нескоротний
дріб. Здобута суперечність доводить:
— iрраціональне число.
1.2.5. Дії з дійсними числами
Сума, різниця, добуток та частка дійсних чисел є дійсне число.