- •1. Предмет і методологія вивчення економіки україни
- •2.Функції національної економіки як науки
- •3. Сутність і компоненти не.
- •4. Стан, джерела і завдання вивчення економіки суверенної україни.
- •5. Людський потенціал україни та його складові
- •6. Капітал і його роль у розвитку економіки україни
- •7.Природні ресурси україни, його значення у розвитку національної економіки
- •8.Європейський соціально-економічний реформізм і національні інтереси держави
- •9.Конституційні основи національних економічних інтересів україни
- •10. Політика національної безпеки і стратег орієнтири розвитку національної економіки
- •11.Неофіційний сектор нац.Ек. України та його негативні риси.
- •12.Національне багатство україни та його структура.
- •13. .Еколого-економічна безпека та формування моделі сталого (збалансованого) розвитку національної економіки
- •14. Система національних рахінків україни та її компоненти.
- •15.Макроекономічні показники та їх характеристика
- •16.Регуляція і дерегуляція економіки україни.
- •17.Сутність,об’єкти,мета державного регулювання національної економіки
- •18. Органи державного регулювання національної економіки та їхні функції.
- •19. Державна політика забезпечення економічного зростання.
- •20. Економічне програмування.
- •21. Прогнозування в не
- •22.Індикативне макроекономічне планування.
- •23. Місце і роль промисловості у системі національної економіки україни
- •24. Розвиток електроенергетичної галузі україни за роки незалежності
- •25. Розвиток вугільної промисловості України за роки незалежності.
- •26.Розвиток нафтогазової промисловості україни за роки незалежності
- •27.Розвиток металургійної галузі в україні за роки незалежності
- •28. Формування і реалізація державної промислової політики
- •29 . Місце і роль с/г у системі національної економіки україни.
- •30.Формування і функціонування аграрного ринку в україні.
- •31. Земельна реформа і розвиток фермерства в україні.
- •32.Транспортна система України
- •33.Залізничний транспорт в Україні
- •34.Авіаційний траспорт України
- •35. Морський і річковий транспорт України.
- •36. Автомобільний транспорт України.
- •37. Міський електротранспорт Укр
- •38.Трубопровідний транспорт України.
- •39. Формування сучасної системи зв’язку і телекомунікацій в Укр.
- •40. Будівельний комплекс Укр.,його розвиток в роки незалежності.
- •41. Мета та принципи формування регіональної політики
- •42.Стратегічні орієнтири регіональної політики
- •43. Завдання на шляху вдосконалення рег. Політики
- •44. Приватизація та її роль у здійсненні інституційних перетворень в економіці України
- •45.Особливості приватиз. В Україні у 1988-1994 роках.
- •46.Особливості приватизації в україні у 1995-2008 роках.
- •47. Підприємництво та його становлення в україні
- •48.Найважливіші етапи розвитку підприємництва в україні
- •49 Антимонопольна політика та розвиток конкуренції в україні.
- •50. Сутність і види ринкової інфраструктури
- •51. Фінансова система україни та основні засади фінансової політики
- •52. Бюджетна система україни.
- •53. Податкова система україни.
- •54. Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури, та їх характеристика.
- •55 Місце України у світовому економічному просторі
- •56. Організаційно правові основи зовнішньоек. Діяльності України.
- •57.Державна політика по залученню іноземних інвестицій
- •58. Інвестиційний потенціал україни. Основні напрями інвестиційної політики в україні.
- •59.Зовнішня торгівля(зт), її динаміка та структура
- •60. Платіжний баланс україни його динаміка та структура
- •61. Співробітництво україни з міжнародними фінансовими організаціями
- •62. Міжнародна економічна інтеграція україни
- •63 . Сутність інноваційної моделі розвитку не.
- •64 .Стратегія розбудови ек.Знань
- •65.Перспективні орієнтири інноваційної політики в Україні
- •66 . Система соціального захисту населення в україні. Соціальна політика держави
- •67. Зайнятість населення, її структура і динаміка в україні
- •68. Безробіття та його особливості
- •69.Ринок праці в україні.
- •70. Пенсійна реформа в україні та її основні напрями.
- •71. Екологічна ситуація в україні та формування екологічно збалансованої національної економіки
- •72. Державна екологічна політика та напрями її розвитку
- •73.Організаційно-правові засади формування езе в Україні
68. Безробіття та його особливості
Згідно із законом України "Про зайнятість населення безробітними” вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, тобто це особи, що справді шукають роботу та здатні приступити до праці.
Не можуть бути визнані безробітними громадяни:
а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства установи й організації або скороченням чисельності (штату);
б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності
в) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.
Як відомо, розрізняють відкрите й приховане безробіття.
Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане - наявність формально зайнятого населення.
Можна виділити і такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституціональне.
Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу.
Особливої актуальності в Україні набуває структурне безробіття, що пов'язане зі структурними зрушеннями в національній економіці. Ознакою структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.
У структурному безробітті можна виокремити технологічне й конверсійне безробіття.
Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва тощо.
Конверсійне безробіття спричинене скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості.
Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю
Циклічне-це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової . кон'юнктури.
69.Ринок праці в україні.
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" створено Державний фонд сприяння зайнятості населення (ДФСЗН), який формується та використовується на держ-авному і місцевому рівнях.
Основні джерела коштів фонду:кошти державного і місцевих бюджетів; обов'язкові відрахування підприємств, організацій та установ; добровільні внески громадських органі-зацій, громадян, зарубіжних фірм; кошти служби зайнятості;цільові фінансові відрахування підприємств;інші надходження.
Згідно з діючим законодавством України, Державне регулювання зайнятості населення має ґрунтуватися на:
- забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці;
- сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємн ицтва;
- добровільності й відсутності примушування громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця;
-гласності на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних робочих місць;
До активних заходів належать: створення додаткових і нових робочих місць шляхом реструктуризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвестування та для самозайнятості населення тощо, профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів, організація громадських робіт, посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили.
До пасивних заходів належать: виплата допомоги у зв'язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних. Розвиток ринку праці супроводжується адекватним інфраструктурним забезпеченням. Основним елементом інфраструктури ринку праці є служба зайнятості.
Служба зайнятості в Україні формувалася як централізованії державна система на правовій основі (Закону України "Про зайнятість населення") на базі широко розгалуженої державної служби працевлаштування з використанням її матеріально технічної бази, системи обліку й кадрового складу працівників. Колишня служба працевлаштування перебудовувалася з ураху- ванням становлення ринку праці. Під час створення служби зайнятості враховувався світовий досвід і міжнародні норми.