64 .Стратегія розбудови ек.Знань

Основним напрямом підвищення конкурентної здатності НЕ є розбудова економіки знань. Україна має потужний потенціал для розбудови економіки знань. Диверсифікована промисловість, що характеризується значною часткою високотехнологічних галузей та науководослідних інститутів дає нові можливості для забезпечення переходу від «конкурентних» переваг трансформаційної еконогміки(дешева робоча сила,дешеві природні ресурси тощо) до формування

нових конкурентних переваг, що створюють додану вартість від інновацій. Україна має потужний науково-технічний потенціал для створення авіа космічної високої техніки, є суднобудівною державою. Рівень зайнятості у високо- та середньотехнологічних галузях промисловості є досить високим.

Потрібно також створити сприятливе макроекономічне середовище, задіяти адекватні мотевації поведінки та оптимальні організаційні форми мікрорівневих субєктів господарювання.

65.Перспективні орієнтири інноваційної політики в Україні

Інвестиційний розвиток національної економіки мусить спиратись на державні та комерційні організаційно-економічні механізми підтримки.

Дослідження законодавства у сфері промислової власності та регулювання інноваційної діяльності дозволило виявити недоліки, які призводять до подвійного трактування та неузгодженості окремих положень основних законів. В Україні охорона інтелекту­альної власності регулюється 37 законами та понад 100 підзаконними актами. У такій ситуації застосування та чітке дотримання законів у сфері інтелектуальної власності викликає труднощі не тільки в авторів розробок та окремих наукових організаційна й у професійних юристів. Оформлення прав інтелектуальної власності в Україні характеризується складністю, довготривалістю та високою вартістю, що робить дані процедури недоступними для багатьох вітчизняних винахідників. Важливою проблемою є також "неповажне" ставлення зарубіжних партнерів до вітчизняних охоронних документів через ненадійність міжнародного правового захисту наукових продуктів українських вчених.

Аналіз бізнес-планування вітчизняних мали інноваційних фірм виявив загальну тенденцію відсутності чіткої орієнтації на марке­тингові аспекти реалізації проектів та невмінні проводити ґрун­товний економічний аналіз комерціалізації науково-технічних розробок. Це підкреслює необхідність формування в Україні системи підготовки фахівців у сфері інноваційного менеджменту, що здатен забезпечити оптимальне управління процесами розробки та впровадження нових технологій, особливо 6на рівні малого інноваційного бізнесу.

На основі аналізу інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності виявлено, що вітчизняна інноваційна інфраструктура знаходиться лише на етапі становлення. Функціонування вітчиз­няних технопарків та бізнес-інкубаторів стримується низкою факторів, головним з яких є недосконалість законодавства та відсутність професійних навичок управління інноваційними процесами. Тому недостатній розвиток складових елементів інно­ваційної інфраструктури, зокрема нестача управлінсько-коорди­наційних компаній, які б власними впорядковуючими та посе­редницькими діями забезпечили активізацію комерціалізації науково-технічних розробок, вимагає вирішення проблеми кадрового та управлінського забезпечення інноваційного розвитку в Україні.