62. Міжнародна економічна інтеграція україни

Однією із якісних характеристик сучасної світової економіки є процес економічної інтеграції. Це явищеє об”єктивно зумовленим вимогами сьогоденні, і жодна країна не зможе уникнути його впливу.

Після здобуття незалежності перед Україною постало питання інтеграції своєї економіки у світове господарство: через членство в об”єднаній Європі, чи у складі Економічного союзу в рамках СНД. В офіційній стратегічній меті України в зовнішньо-економічних відносинах – інтеграція у Євросоюз. Та( як нам уже відомо) це було лише в документах. Насправді, Україна опинилась в умовах багато векторності і за 15 років не просунулась в жодному з них. Україна не є членом економічного союзу СНД,а лише спостерігачем, і водночас з ЄС Україна підпадає лише під політику сусідства.

Проте, слід зазначити, що рано чи пізно, будучи частиною(зокрема досить великою) Європи, Україна стане членом ЄС. Об”єктиними причинами такого висновку є те, що: на початок 2004р. прямі іноземні інвестиції з ЄС становили 48% (Німеччина, Велика Британія, Італія, Кіпр та ін.), тоді, як російські інвестиції - 5,7 % від заг кіл-сті; сальдо торгівлі з ЄС в 2003р. – 139,3 млн.$ США, а з Росією – „мінус” 5464,1 млн.$ США.

На даний момент варто наголосити на тому, що за рік головування Фінляндії в ЄС ми домоглися: спрощення візового режиму для українців (набуло чинності 2007р), вступили до СОТ, що значно прискорить євроінтеграцію України.

63 . Сутність інноваційної моделі розвитку не.

Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічну міць країни, та її перспективи на світовому ринку. В країнах, що належать до числа інноваційних лідерів, спостерігаються висока концентрація найбільш рентабельних видів бізнесу (з найвищим вмістом доданої вартості в ціні продукту), переважно високотехнологічна структура національного виробництва, винесення за межі країни промислово-технологічного циклу виробництв, які є еколого-, ресурсоємними тощо, зосередження найбільших фінансових потоків.

Сьогодні перед Україною постав комплекс специфічних завдань. По-перше, знайти гідне місце в процесах глобалізації і регіональної інтеграції. Цілком очевидно, що в Україні як державі, що знаходиться в центрі Європейського континенту, не може бути притаманною функція ресурсно-сировинного придатку. Для того ж, щоб піднятись на активні ролі в міжнародному поділі праці, необхідно оволодіти чинниками глобалізації, які полягають в розвитку високих технологій. По-друге забезпечити випереджальний економічний і соціальний розвиток, прискорене економічне зростання, створення нових робочих місць, підвищення якості життя, аби подолати, або принаймні суттєво зменшити розрив, який нині існує між Україною та її основними партнерами в європейському регіоні. Випереджальний розвиток можливий лише шляхом постійного зростання конкурентоспроможності української економіки, що можливо на шляху формування ефективної економічної системи, здатної реалізувати інноваційну соціально-орієнтовану модель економічного розвитку, забезпечити поширення сучасних технологій, що підвищують продуктивність праці і конкурентоспроможність НЕ. По-третє, забезпечити гуманітарний розвиток країни через надання кожному громадянину можливості повною мірою реалізувати свій потенціал на благо суспільства, встановлення прямого зв’язку між показниками економічного розвитку та рівнем добробуту громадян України. На наше переконання, очікувати визрівання в Україні економічних передумов і формування інноваційної моделі розвитку еволюційним шляхом, означає фактично виключити нашу державу зі світового цивілізаційного процесу та поступу світової економіки. Стратегія економічних перетворень, які здійснюються в Україні сьогодні та здійснюватимуться завтра, має містити заходи щодо активної побудови засад інноваційного розвитку