- •1. Предмет і методологія вивчення економіки україни
- •2.Функції національної економіки як науки
- •3. Сутність і компоненти не.
- •4. Стан, джерела і завдання вивчення економіки суверенної україни.
- •5. Людський потенціал україни та його складові
- •6. Капітал і його роль у розвитку економіки україни
- •7.Природні ресурси україни, його значення у розвитку національної економіки
- •8.Європейський соціально-економічний реформізм і національні інтереси держави
- •9.Конституційні основи національних економічних інтересів україни
- •10. Політика національної безпеки і стратег орієнтири розвитку національної економіки
- •11.Неофіційний сектор нац.Ек. України та його негативні риси.
- •12.Національне багатство україни та його структура.
- •13. .Еколого-економічна безпека та формування моделі сталого (збалансованого) розвитку національної економіки
- •14. Система національних рахінків україни та її компоненти.
- •15.Макроекономічні показники та їх характеристика
- •16.Регуляція і дерегуляція економіки україни.
- •17.Сутність,об’єкти,мета державного регулювання національної економіки
- •18. Органи державного регулювання національної економіки та їхні функції.
- •19. Державна політика забезпечення економічного зростання.
- •20. Економічне програмування.
- •21. Прогнозування в не
- •22.Індикативне макроекономічне планування.
- •23. Місце і роль промисловості у системі національної економіки україни
- •24. Розвиток електроенергетичної галузі україни за роки незалежності
- •25. Розвиток вугільної промисловості України за роки незалежності.
- •26.Розвиток нафтогазової промисловості україни за роки незалежності
- •27.Розвиток металургійної галузі в україні за роки незалежності
- •28. Формування і реалізація державної промислової політики
- •29 . Місце і роль с/г у системі національної економіки україни.
- •30.Формування і функціонування аграрного ринку в україні.
- •31. Земельна реформа і розвиток фермерства в україні.
- •32.Транспортна система України
- •33.Залізничний транспорт в Україні
- •34.Авіаційний траспорт України
- •35. Морський і річковий транспорт України.
- •36. Автомобільний транспорт України.
- •37. Міський електротранспорт Укр
- •38.Трубопровідний транспорт України.
- •39. Формування сучасної системи зв’язку і телекомунікацій в Укр.
- •40. Будівельний комплекс Укр.,його розвиток в роки незалежності.
- •41. Мета та принципи формування регіональної політики
- •42.Стратегічні орієнтири регіональної політики
- •43. Завдання на шляху вдосконалення рег. Політики
- •44. Приватизація та її роль у здійсненні інституційних перетворень в економіці України
- •45.Особливості приватиз. В Україні у 1988-1994 роках.
- •46.Особливості приватизації в україні у 1995-2008 роках.
- •47. Підприємництво та його становлення в україні
- •48.Найважливіші етапи розвитку підприємництва в україні
- •49 Антимонопольна політика та розвиток конкуренції в україні.
- •50. Сутність і види ринкової інфраструктури
- •51. Фінансова система україни та основні засади фінансової політики
- •52. Бюджетна система україни.
- •53. Податкова система україни.
- •54. Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури, та їх характеристика.
- •55 Місце України у світовому економічному просторі
- •56. Організаційно правові основи зовнішньоек. Діяльності України.
- •57.Державна політика по залученню іноземних інвестицій
- •58. Інвестиційний потенціал україни. Основні напрями інвестиційної політики в україні.
- •59.Зовнішня торгівля(зт), її динаміка та структура
- •60. Платіжний баланс україни його динаміка та структура
- •61. Співробітництво україни з міжнародними фінансовими організаціями
- •62. Міжнародна економічна інтеграція україни
- •63 . Сутність інноваційної моделі розвитку не.
- •64 .Стратегія розбудови ек.Знань
- •65.Перспективні орієнтири інноваційної політики в Україні
- •66 . Система соціального захисту населення в україні. Соціальна політика держави
- •67. Зайнятість населення, її структура і динаміка в україні
- •68. Безробіття та його особливості
- •69.Ринок праці в україні.
- •70. Пенсійна реформа в україні та її основні напрями.
- •71. Екологічна ситуація в україні та формування екологічно збалансованої національної економіки
- •72. Державна екологічна політика та напрями її розвитку
- •73.Організаційно-правові засади формування езе в Україні
30.Формування і функціонування аграрного ринку в україні.
Україна успадкувала від СРСР централізовану с-му заготівель с/г продукції, а також централізовану с-му формування цін на с/г продукцію. За роки незалежності було сформовано нові канали реалізації с/г продукції: 1) реалізація с/г продукції переробним підприємствам. Цей канал поступово скорочується. Якщо у 1999р. реалізовано 53% с/г продукції, то у 2003р.-23%; 2) реаліз. с/г продукції на продовольчих ринках. У 1999р. – 24%, а у 2003 – 16%; 3) реліз. с/г продукції безпосередньо населенню. У 1999р.-11%, а у 2003р.-7%.; 4) реаліз. с/г продукції комерційним структурам. У 1999р.-12%, 2003 – 54%.
С/г виробникам нав’язують свої закупочні ціни. На аграрному ринку за роки незалежності прагнуть сформувати прозорі схеми реалізації і збуту с/г продукції. З’явились такі нові елементи аграрного ринку, як аграрні або торгові біржі і агро-доми. У 2004р. – 34 товарні біржі і 435 торгових домів. Через товарні біржі реалізовується доволі незначний % с/г продукції (2-3%). На товарні біржі накладено такі завдання:
- формування прозорого аграрного ринку через збільшення обсягів торгів на товарних біржах і обмеження бартерних операцій;
- в процесі біржових торгів формується ринкова ціна на основі співвідношення попиту і пропозиції на с/г продукцію;
- на товарних біржах відбувається закупівля с/г продукції для заг. держ. та регіональних потреб;
- на товарних біржах укладаються форвардні угоди на купівлю с/г продукції. Це сприяє покращенню с/г становища.
31. Земельна реформа і розвиток фермерства в україні.
У зв’язку з формуванням ринкових умов господарювання в У. виникла необхідність проведення реформ в аграрному секторі.
Основні засади земельної реформи України викладено в постанові ВРУ від 1990 р. «Про земельну реформу». Згідно з цією постановою всі землі У. були оголошені об’єктом земельної реформи. Необхідно було здійснити перерозподіл земель і передання їх від держ. до колективної форми власності. Також треба було сформувати багатоукладну ек. у с. г. і створити умови для раціонального використання земель та їх охорона.
Земельна реформа в У. почалась з того, що землі, які перебували у колгоспній власності, розпайовували і визначали, яку частину колгоспу передати у руки теперішніх і колишніх працівників колгоспу. Після процесу розпаювання було закріплено держ. актами прав власності на землю. Цей процес розпочався у 1990 р. Проте селяни не поспішали отримувати прав власності на землю. Але з 1999 р. селяни почали інтенсивно оформляти земельні сертифікати. Вже до 2000 р. оформило 80% селян. На 2006 р. було розпайовано 74% земель с-г призначення і оформлено право власності на землю. На основі розпаювання земель з’явилися певні альтернативи:
- власники земельних паїв мають можливість самостійно обробляти землю, об’єднуватись для спільного землекористування;
- мають можливість здавати землі в оренду іншим с-г підприємствам.
З одного боку ці орендні відносини сформували непрозорість схеми передачі земель, хоч і законно.
В У. започатковано нову форму господарювання – фермерство. Поштовхом став прийнятий у 1992 р. ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство». Згідно з цим законом: селянам дозволяється організація фермерських господарств. Розвиток фермер-ства в У. на поч. 80-х рр. відбувався доволі динамічно. Якщо у 1990 р. в У. було 82 фермерські господарства і площі с-г угідь у розрахунку на 1 ферм. гос-во становило 24 га, то у 1994 р. в У. було 32 тис. ферм. господарств, а сер. розмір ферм. гос-ва – 2 га. На 2004 р. – зареєстровано 43 тис. ферм. гос-в, які становлять 70% від загальної кількості діючих с-г підприємств.