5.2 Водні пристосування

Водні пристосування на садово-паркових об’єктах мають дуже важливе архітектурно-естетичне і лікарсько-оздоровче значення, бо разом із насадженнями вони очищують від пилу повітря, знижують його температуру у спекотний літній день на 3-5⁰С, підвищують відносну вологість на 20-30%, тобто створюють своєрідний мікроклімат, який підвищує життєвий тонус відвідувачів. Наявність водних об’єктів покращує стан самих декоративних насаджень. Глибина водойми у весняно-літній період повинна складати не менше 1,5 м. Водні об’єкти підрозділяються на природні і штучні.

До природних водойм садово-паркового об’єкту відносяться ріки, озера, ставки, протоки, основними видами благоустрою яких є кріплення відкосів та очистка дна.

Штучні водойми на гідроспоруди.

Кожен садово-парковий об’єкт крупного розміру повинен мати у своєму складі водойми, характер і кількість яких залежать від призначення об’єкту: парк культури і відпочинку, гідропарк, спортивний парк тощо. Англійський архітектор Рейтер, один із основоположників пейзажного стилю у садово-парковому мистецтві вважав, що вода – осі пейзажу. Тому при проектуванні садово-паркових об’єктів необхідно використовувати будь-які можливості благоустрою природних водойм і водостоків.

Озеро – це штучно створений глибоководний простір, який має постійний видимий притік (ріку, струмок, у рідких випадках водогін) і склад води через греблю або спускну трубу, які створюють течію у водній товщині, хоча і малопомітну. Дно водойми проектують із відповідним схилом.

Ставок – це штучно створена, глибока замкнена водна споруда, яка живиться збором поверхневих талих і дощових вод та підземних грунтових вод. Ставки влаштовують на складках рельєфу на яких збираються поверхневі води.

Басейни – це відкриті штучні водойми зі спеціально побудованою ванною для наповнення та зливу води. За призначенням вони бувають: плавальними, навчальними, спортивними, лікарсько-оздоровчими, плес кальними, декоративними тощо; за розмірами ванни бувають великими та малими. Крім цього басейни можуть бути відкритими та закритими.

Декоративні басейни – це садово-паркові елементи, які надають парковому пейзажу урочистість та нарядність, а також створюють ефект відображення споруд, пам’ятників, форм крон декоративних дерев і кущів.

Водоспад – спеціальна гідротехнічна споруда, яка представляє собою потік води, що падає з висоти у декілька метрів.

Пороги та каскади. Пороги це штучні хвилеломи русла рухливого потоку води. Влаштовують їх громадженням великого каміння у руслі водостоку.

Каскади – штучні водоспади малої висоти падіння води (0,5-0,8 м) зі ступеневим переливом самотічної маси води по виступах, які створені за принципом архітектурно-художньої композиції.

Канали – відкриті штучні водогони, які слугують певним спортивним цілям або є з’єднанням водойм по найкоротшим віддалям.

Струмки або протоки – це відкриті штучні водогони, які слугують з’єднувальною ланкою між водоймами і призначені для прогулянок на човнах та водних велосипедах.

Канали – це малі штучні відкриті водойми, які слугують для тимчасового чи постійного скиду води, або є декоративними елементами при відповідному оформленні стінок.

Виробничі та протипожежні водойми – технічні споруди, які застосовуються в умовах посушливого чи спекотного клімату, для зрошення рослин і створення комфортних умов для відпочинку відвідувачів садово-паркового об’єкту. До водойм цього типу відносять розпилювальні пристрої, водні завіси, які захищають місця відпочинку, декоративні водойми з численними фонтанними струйками і підсвіткою їх у вечірній час.

Фонтани – штучні пристрої для викиду води із спеціального отвору, які ллються та падають із різною висотою, нахилом, взаємо розташуванням і способом розбризкування.

Джерела – прості фонтанні пристрої, які влаштовують на місці природних джерел.

Питні фонтани широко використовують на садово-паркових об’єктах і слугують вони для втамування спраги відвідувачів.